Характерні ознаки самозахисту:
1) самозахист здійснюється тоді, коли порушення суб’єктивного права уже відбулося і продовжується;
2) обстановка (обставини місця і часу) виключає можливість звернення до державного захисту, хоча і не виключає звернення до судового захисту (оскільки особа самостійно визначає найбільш дієві засоби захисту своїх інтересів);
3) самозахист здійснюється, перш за все, силами самого потерпілого (можливість допомоги інших фізичних або юридичних осіб не виключається);
4) самозахист не може виходити за межі дій, необхідних для припинення правопорушення, і має відповідати характеру самого правопорушення (щоб не вийти за межі необхідної оборони) [21, 78]
За загальним правилом юрисдикційний захист порушених прав та інтересів здійснюється судами. Залежно від характеру правовідношень, існують речово-правові та зобов’язально-правові засоби захисту власності. Перші спрямовані на захист права власності як абсолютного права, тобто власнику протистоїть необмежена кількість осіб, кожна з яких зобов’язана поважати і не порушувати права власності. Тобто речово-правові засоби захисту права власності можуть бути спрямовані до будь-якої особи, що порушила право власності. Сюди відносяться: віндикаційний та негатрони позови, позов про визнання права власності. На відміну від речово-правових, зобов’язально-правові засоби застосовуються у випадках, коли власник перебуває із правопорушником у зобов’язальних відносинах. До цієї групи належать: позов кредитора про відшкодування збитків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням боржником зобов’язання; позов кредитора до боржника про повернення речі, наданої йому користування за договором; позов про відшкодування збитків, понесених фізичною особою при рятуванні чужого майна від небезпеки, що йому загрожувала. У будь-якому разі за наявності між власником та правопорушником зобов’язальних відносин мають застосовуватися не речово-правові, а саме зобов’язально-правові засоби захисту права власності. Крім того, існують інші способи захисту порушених прав власності, що не входять до наведених двох груп: визнання правочину недійсним та визнання незаконним нормативного акту, що порушує право приватної власності [20, 117]. Особливістю захисту права власності є можливість не лише припиняти існуюче, але й попереджувати передбачуване можливе правопорушення. Така норма встановлена у ч.2 ст.386 ЦК: власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такого порушення.
До основних речово-правових засобів захисту права приватної власності можна віднести віндикаційний та негаторний позови. Віндикаційним є позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування майна із чужого незаконного володіння. Такі позови забезпечуються ст.387-390 ЦК. Для наочного відображення застосування цих засобів захисту права власності права звернемося до судової практики із цього питання.[3]
Розглянемо рішення Московського районного суду м. Харкова від 15.01.2007 за справою №2-650/07.
Справа № 2-650/07
РІШЕННЯ ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року Московський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Єлізарова І.Є., при секретарі Бузинник Є. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною завою про витребування майна із чужого незаконного володіння .
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що йому як інваліду ВВВ органами праці та соціального захисту населення був наданий автомобіль марки "ЗАЗ 110280",2003 року випуску. За висновком медичних органів позивач за станом здоров'я не має право керувати транспортним засобом, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з пропозицією бути водієм цього автомобілю , на яку відповідач погодився. Позивачем 27.04.2004 року було видано на ім'я відповідача доручення на користування , експлуатацію, ремонт, керування та проходження технічного огляду, доручення видано на один рік .
04.10.2004 року в наслідок ДТП автомобіль позивача був пошкоджений, відповідач обіцяв відремонтувати автомобіль і повернути позивачеві в належному стані . Однак відповідач автомобіль не повернув, позивачеві не відомо, що саме пошкоджено в результаті ДТП, позивач не має змогу провести експертизу для оцінки завданої шкоди, технічний паспорт на автомобіль відповідачем не повернутий позивачеві. На вимогу позивача повернути автомобіль та технічний паспорт відповідач не реагував, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду був сповіщений в установленому порядку.
За таких обставин суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, у відсутність відповідача, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних обставинах.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 являється власником автомобіля марки "ЗАЗ 110280",2003 року випуску (а.с.5).
ОСОБА_1 передав у користування даний автомобіль марки "ЗАЗ 110280",2003 року випуску ОСОБА_2 , що підтверджується копією доручення виданого 27.04.2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий НОМЕР_1 (а.с.7).
Згідно 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні , у зв'язку із чим суд задовольняє позов в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.209,218 ЦПК України, ст.ст.15,16, 387,388 ЦК України ,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Витребувати із володіння ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль марки "ЗАЗ 110280",2003 року випуску.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Єлізаров І. Є.
У вищерозглянутому рішенні ОСОБА_1 реалізувала своє законне право, передбачене ст.387 ЦК. Обов’язковою умовою подання індикаційного позову є вибуття майна із володіння власника. У даному випадку це випливає із того, що ОСОБА_2 заволоділа автомобілем без законної підстави і волі ОСОБА_1. Як видно із рішення суду, майно збереглося в натурі і незаконно знаходиться у володінні ОСОБА_2. Обов’язковою умовою при витребуванні майна із незаконного чужого володіння є індивідуально-визначений характер речі. У справі, що розглядається такою річчю є конкретний автомобіль марки "ЗАЗ 110280",2003 року випуску. Відсутність договірних відношень між власником і фактичним володільцем як обов’язкова умова віндикаційного позову також дотримана, оскільки у справі не йдеться про укладення договорів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу володіння, користування або розпорядження автомобілем. Виходячи із цього, суд задовольнив позов ОСОБИ_1 щодо витребування майна із незаконного володіння ОСОБА_2, яка є недобросовісним набувачем, у якого майно може бути витребуване у судовому порядку у будь-якому разі.
Негаторним є позов володіючого власника про усунення перешкод з боку інших осіб у здійсненні права власності. Можливість негаторного позову визнається ст.391 ЦК: власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Розглянемо рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.01.2007 за справою №2-11/07р.
Справа № 2-11/07р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2007р. Харківський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Загоруйко З.Г.
при секретарі - Шимовій C.O.
розглянув в відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та виселення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка просить суд ухвалити рішення, згідно якому усунути перешкоди її прав як власника житлового будинку та виселити відповідача з належного їй будинку посилаючись на те, що житловий будинок № АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності . В будинку проживає вона з дочкою та онуками. Крім них, в будинку також проживає колишній чоловік дочки, який в даний час не є членом її сім"ї, оскільки шлюб між дочкою та відповідачем розірвано. Відношення між нею та відповідачем напружені. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з заявами про протиправні дії відповідача стосовно неї та її онуків. Вона людина похилого віку і не має змоги спокійно жити в належному їй будинку, вони вимушені терпіти протиправну поведінку відповідача. Відповідач не оплачує послуги за використання газу, електроенергії, між ними часто виникають конфлікти. Вона позбавлена можливості використовувати належне їй майно на свій розсуд через присутність у будинку відповідача.