РЕФЕРАТ
На тему:"АЗЕРБАЙДЖАН"
Загальна характеристика
Органи законодавчої та виконавчої влади
Зовнішня політика
Структура господарства
Економічні реформи
Трудові ресурси
Транспорт
Зовнішня торгівля
Банківська система
Основні іноземні інвестори
Система освіти і наука
Література і мистецтво
Засоби масової інформації
Свята
Історія
Література
АЗЕРБАЙДЖАН,АзербайджанськаРеспубліка, держава в південно-східній частині Закавказзя. Площа - 86,6 тис. кв. км.Межує на півночі з Росією, на північно-заході з Грузією, на заході з Вірменією, на півдні з Іраном, на крайньому південному заході з Туреччиною, на сході омивається Каспійським морем.
Азербайджан з початку 19 ст. до 1918 входив до складу Російської імперії, з 1918 по 1920 був незалежною державою, з 1922 по 1991 знаходився у складі СРСР. 30 серпня 1991 була проголошена державна незалежність (офіційна дата встановлення незалежності - 18 жовтня 1991).Столиця і найбільше місто Азербайджану - Баку.До складу республіки де-юре входять два адміністративних освіти: Нахічеванська Республіка і де-факто відокремилася від Азербайджану Нагірно-Карабахська Республіка (до 1991 - автономна область), населена в основному вірменами.Населення Азербайджану, за оцінкою на липень 2004, склало 7 млн. 868 тис. 385 чол.
Азербайджан.Столиця - Баку.Населення - Населення Азербайджану, за оцінкою на липень 2004, склало 7 млн. 868 тис. 385 чол.Міське населення - 51%, сільське - 49%.Площа - 86,6 тис. кв. км.Найвища точка - гора Базардюзю (4480 м), найнижча - 27 м нижче р.м.(Каспійське море).Державна мова - азербайджанська. Основна релігія - іслам.Адміністративно-територіальний поділ: 59 районів і Нахічеванська Республіка.Грошова одиниця: манат = 100 гапікам.Національне свято: День Республіки - 28 травня.Державний гімн: "Азербайджан, наша Батьківщина".
Відповідно до конституції 1995 (з наступними доповненнями), Азербайджан є президентською республікою.Глава держави - президент, що обирається всенародним голосуванням на п'ятирічний термін (з 15 жовтня 2003 - Ільхам Алієв, голова партії Новий Азербайджан).Главі держави надані широкі законодавчі та виконавчі повноваження.При президентові діє апарат президентської адміністрації.Законодавчий орган - однопалатні Національні збори (Міллі меджліс), що обирається на 5 років.З 125 депутатів парламенту 100 вибираються по одномандатних округах, а 25 - за пропорційною системою (за партійними списками).Правом голосу наділені громадяни країни, починаючи з 18 річного віку.Вищий орган виконавчої влади, кабінет міністрів, призначається президентом і затверджується Міллі меджлісом.Глава кабінету - прем'єр-міністр (з 2003 - Артур Расізаде).
В адміністративному відношенні Азербайджан ділиться на 59 районів, 11 міст і автономну республіку Нахічевань.Остання має власну конституцію, свій парламент і уряд.
Судочинство здійснюється місцевими судами та Верховним судом, до складу якого входять палати у кримінальних та цивільних справах.Верховний суд обирається парламентом на п'ятирічний термін.Діє Конституційний суд.
В Азербайджанській Радянській Соціалістичній Республіці органи управління на місцевому рівні включали комітети Комуністичної партії, ради народних депутатів та виконавчі комітети, а на республіканському - Центральний комітет Комуністичної партії Азербайджану, Верховна Рада і Рада міністрів.ЦК компартії Азербайджану приймав рішення, Верховна Рада надавав їм форму законів, а Рада міністрів забезпечував реалізацію рішень і законів.З 1969 по 1982 республікою керував перший секретар ЦК Г. А. Алієв, що став потім першим заступником голови Ради міністрів СРСР. У 1987 Алієв повернувся в Азербайджан і зайняв посаду голови Верховного меджлісу Нахічевань.
Пост президента Азербайджанської Республіки був введений в 1991.Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років, але не більше ніж на два терміни.
Законодавчу владу в Азербайджані здійснює парламент - Міллі меджліс, що складається з 125 депутатів та обирається на 5-річний термін.Вищий орган виконавчої влади - кабінет міністрів, який призначається президентом і затверджується Міллі меджлісом.Дії органів влади регламентуються конституцією республіки, прийнятою на референдумі в листопаді 1995.
Судова система країни в цілому близька до існувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на п'ятирічний термін.До складу Суду входять палати у кримінальних та цивільних справах.Судочинство здійснюють місцеві суди.
З початку 1990-х в Азербайджані офіційно діє багатопартійна система, проте опозиція звинувачує уряд в авторитаризмі і переслідуваннях інакомислячих.Правляча партія, що домінує на політичній сцені країни -Новий Азербайджан(НА).Вона заснована в 1992 колишнім першим секретарем Комуністичної партії (1969-1982) Гейдаром Алієвим, який на той час очолював автономну Нахічеванська республіку.Партія зайняла помірно-консервативні позиції, виступила за перетворення Азербайджану в сучасне світська держава з ринковою економікою.Отримала перемогу на парламентських виборах 1996.У 2000 отримала 75 із 125 місць у Міллі меджлісі.Після відходу з політичної арени президента Г. Алієва фактичним главою НА став новий президент І. Алієв.
Опозиційні партії:Азербайджанська партія Народний фронт- утворена в 1989 як ліберально-націоналістичний об'єднання Народний фронт, правляча в 1992-1993.На виборах 2000 отримала 6 місць в Міллі меджлісі.Лідери - Алі Карімлі, Мірмахмуд Світу-огли, Кудрат Гасангулієв.
Партія громадянської солідарності- ліберальна.На виборах 2000 завоювала 3 місця в парламенті.Лідер - Сабір Рустамханли.
Комуністична партія Азербайджану- відтворена в 1993, спадкоємиця компартії, яка входила до складу КПРС. У 2000 отримала 2 місця в парламенті.Лідер - Раміз Ахмадов.
Партія рівності(Мусават)- праволіберальна, відтворена в 1992 політичними діячами, які входили до складу Народного фронту.У 2000 отримала 2 місця в парламенті.Лідер - Іса Гамбар.
Партія національної незалежності- утворена в 1992, права.Створена колишніми членами Народного фронту.У 2000 отримала 2 місця в Міллі меджлісі.Лідер - Етібар Мамедов.
Діють також:Ліберальна партія(лідер - Лала-Шевкет Гаджиєва);Демократична партія(лідер - Расул Гулієв);Партія Альянс заради Азербайджану(1 місце в парламенті);Партія соціального благоденства(ліволіберальної, 1 місце в парламенті);Партія батьківщини(1 місце в парламенті);Партія співвітчизників(1 місце в парламенті, лідер - М. Сафаров);Партія справедливості(лідер - Ільяс Ізмаїлів),Сучасна партія рівності(лідер - Хафіз Гаджієв),Соціал-демократична партія(лідер - З. Алізаде) та інші.
Одним з перших кроків, що послідували за проголошенням незалежності, було створення міністерства оборони, в завдання якого входило реформування збройних сил.В даний час збройні сили включають сухопутні війська, військово-морський флот, військово-повітряні сили, сили протиповітряної оборони та прикордонні війська.Чисельність збройних сил становить 69,5 тис. осіб.Військові витрати Азербайджану оцінюються в 30-40 млрд. манатів.
21 грудня 1991 Азербайджан вступив до Співдружності незалежних держав (СНД). 2 березня 1992 він був прийнятий в ООН, а пізніше приєднався до інших міжнародних організацій.Особливі стосунки підтримуються з сусідніми мусульманськими державами - Туреччиною і Іраном.До невирішеним міжнародних питань відносяться карабаської проблеми і відсутність угоди про кордони між Азербайджаном, Іраном, Казахстаном, Росією і Туркменістаном у Каспійському морі.
Азербайджан має статус запрошеного члена в Раді Європи та є членом Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), організації "Ісламський конгрес" (ОВК), ОБСЄ, програми НАТО "Партнерство заради миру", Всесвітньої організації торгівлі (СОТ) зі статусом спостерігача та ін
Обсяг ВВП Азербайджану в 2003 оцінювався в 26,65 млрд. дол США (14% припадає на сільське господарство, 46% - на промисловість, 40% - на сферу послуг), що відповідало 3400 дол на душу населення.Ок.49% населення живуть нижче офіційного рівня бідності.
Економіка Азербайджану протягом майже 70 років розвивалася як частина економіки СРСР, з орієнтацією головним чином на російський ринок.Основними галузями господарства були нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість і сільське господарство.У 1960-1980-ті роки в республіці розвивалися машинобудування, хімічна, текстильна, харчова та інші галузі промисловості.Війна в Карабаху і політична нестабільність призвели до значного падіння виробництва у 1988-1994.Після укладення вірмено-азербайджанського угоди про припинення вогню в зоні конфлікту в травні 1994 і стабілізації політичної обстановки економічний спад був зупинений.
З 1997 відбувається швидке зростання ВВП (5,8%, у 1999 - 7,2%, у 2000 - 11,3%, у 2001 - 9,9%), що забезпечується в основному сектором послуг на тлі незначного підйому промислового виробництва та триваючого скорочення сільськогосподарського виробництва.Однак частка тіньової економіки оцінюється у 25% ВВП.
Співпадіння сектором економіки залишається нафтогазовий (58% від ВВП).У 1997 р. було видобуто 9 млн. т нафти (99,2% від рівня 1996) і 6 млрд. куб. м природного газу (95% від рівня 1996).Збільшилися на 20% виробництво бензину і дизельного палива і експорт його в країни СНД.
Нафтогазові запаси Азербайджану привабливі для іноземних нафтових компаній.Азербайджан лідирує серед країн СНД за темпами росту іноземних інвестицій (від 10 до 50% на рік).Можливі маршрути транспортування азербайджанської нафти (по Північному Кавказу або Закавказзю, до Чорного або Середземного моря) є джерелом політичних розбіжностей і конфліктів на міжнародному та регіональному рівнях.