Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.
Шелехова Г. Т., Остаф Я. І., Скуратівський Л. В. Рідна мова: Підруч. для 9 кл. – К.: Освіта, 2002. – С. 210–221. | | 26. З’ясуйте вид поданих простих речень. 1-А, 2-Г, 3-Д, 4-В | Синтаксис. Типи односкладних речень.
Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 8 кл. – К.: Зодіак-ЕКО, 2008. – С. 131–148. |
| 27. Доберіть антоніми до поданих слів. 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-В | Лексика. Антоніми.
Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. – К.: Педагогічна преса, 2005. – С. 219. |
28. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Тільки діждав Чіпка тепла, (1)зараз накупив дерева, (2)найняв майстрів і заложив над (3)самим шляхом цілий (4)невеличкий будинок.
А прикметник
Б займенник
В дієслово
Г прислівник
Д сполучник
(1 прислівник, 2 дієслово, 3 займенник, 4 прикметник) | Морфологія.
Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. – К.: Педагогічна преса, 2006. – С. 126–128. |
| Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–36. Сергій Параджанов (1–3) Геній – поняття, що давно стало книжним. Кажемо так про людей, які зоріють у недосяжному часі та просторі. Довідуємося про них із легенд і підручників. Серед нас вони давно не живуть.
(4–15) Тим, хто знав режисера фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія. Це зрозуміло було з того, як усе від його слова сповнювалося краси та значення.Це зрозуміло було з тієї бентежної енергії, що неослабно променіла з нього. Це зрозуміло було настільки, що в жартівливих розмовах слово «геній» стало синонімом його імені та й сам він залюбки вдавався до цього титулу. Треба було знати Параджанова, щоб за цим нешукати марнославства чи несмаку. Він жив іншими стимулами, у його світі тон задавали дитяча великодушність та оповитий артистизмом гумор. Смак до жарту, «жертвою» якого ставав він сам, передавався його друзям. «У ці дні ми будемо насолоджуватися присутністю найгеніальнішого режисера всіх часів – Параджанова. Це я його жартома так називаю», – писав приятель. Авжеж, усі ми так жартували. Але добре знали, що в тих жартах – правда.
(16–20) Книжок у його хаті майже не було, а як щось з’являлося – на другий день комусь дарував. Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва. Часом допомагала інтуїція генія: досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок – і суть схоплено.
(21–26) Він сприймав світ через красу. І мав дивовижну здатність надавати всьому краси: інтер’єрові, букетові квітів, святковому столу. Здавалося, не було чогось такого, чого він не міг зробити. І все – красиве. Де був Параджанов – там чинилося мистецьке дійство: море насолоди для друзів і гостей. Якби можна було прихованою камерою зняти його життя – це був би найфантастичніший витвір Параджанова.
(27–30) Так виходило, що він завжди дбав про інших, не залишаючи місця для віддяки. Був щедрим до самознищення – усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички. Дарувати – було йогощастям. Не меншим, ніж творити.Може, це його й тримало вжитті, коли не давали творити.Він усіх залишив заборгованими й винними.
(31–38) У боргу та провині перед ним залишилася й уся Україна. Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, – не змогла його захистити. А він приріс до неї серцем і не втрачав надії повернутися, дістати дозвіл працювати на Київській кіностудії…І, може, трохи звеселило останні його місяці оте бодай часткове (але яке вагоме!) повернення в українське кіно – створення сценарію фільму Леоніда Осики «Етюди про Врубеля» та співавторство у фільмі світового визнання «Лебедине озеро. Зона», який за його сценарієм поставив Юрій Іллєнко, друг і добрий творчий суперник з часів «Тіней забутих предків».
(39–43) Та скількище він хотів зробити для України!Фільм «Київські фрески» мав стати феєричною картиною життя сучасного міста, за яким стоїть тисячолітня історія. Не став: зйомки заборонили. «Інтермецо» за шедевром його улюбленого Михайла Коцюбинського мало стати натхненною поемою про невмирущий дух українського народу. Але такий фільм не повинен був з’явитися.
(44–48) Любов до української культури й народного мистецтва, тонке їх розуміння, солідарний відгук на них породжували оригінальні задуми фільмів, які б мовою кіно інтерпретували світ нашої духовної спадщини, змагалися з його художнім генієм. Пам’ятаю поїздку до Марії Приймаченко – про неї Сергій також хотів робити фільм. Та не ті були часи…
(49–58) Та, може, найбільше, що ми втратили, – нездійснений задум фільму «Марія». До Шевченка Параджанов звертався незмінно, хотів поставити біографічну картину «Дорога в безсмертя». А пізніше – неймовірна ідея: зробити кіноверсіюШевченкової «Марії». Таки неймовірна, бо як можна перекласти мовою кінокадрів річ, у якій майже немає зовнішнього руху, стосунків персонажів, а вся сила якої – у пристрасному внутрішньому монолозі, в етичній дії слова? Але саме це й було близьке Параджанову, і для нього не було нічого неможливого. Він уже мав у голові не лише сценарій, а й зоровий ряд, точне бачення майбутнього фільму. Це мав бути твір високої мистецької умовності, з імітацією українського вертепу, різдвяної містерії…
(59–66) Великий Довженко мучився нездарністю київського проспекту Перемоги, складав проекти його реконструкції та мріяв повернути Києву його неспотворену красу. Через кільканадцять років на томужпроспектіжитиме Сергій Параджанов і мучитиметься тим самим. Олександр Довженко посадив на Київській кіностудії сад, яким вона пишається.Що реального залишилося б від Довженка на цій студії, крім саду та меморіальних знаків, якби не прийшли люди, здатні причаститися його духом, які прагнули творити мистецтво його міри? Вони почали відроджувати кіно, і не їхня вина, що їх зупинилина півдорозі.
(67–72) Як тут не нагадати,що «Тіні забутих предків» – це було не просто свято українського мистецтва. Це було свято української душі, підтвердження того, що Україна може стати естетичною й духовною величиною у світі. Отже – величиною повною. І знаменно, що саме на прем’єрі фільму в кінотеатрі «Україна» вчинено публічний протест проти політичних арештів, перший у нашій повоєнній історії акт масової непокори.
(73–75) … Сьогодні в українському кіномистецтві все доводиться починати заново. Але є досвід і є уроки. І провідною зорею тепер світитиме поряд з образом Довженка образ Параджанова. За І. Дзюбою |
29. Синонім до фразеологізму, виділеного в реченні «Досить було кинути оком, проглянути кілька сторінок і суть схоплено» (рядки 19–20) –
А кинути недобрим оком
Б кинути в очі
В кинути погляд
Г кинути світло | Фразеологія.
Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. – К.: Педагогічна преса, 2005. – С. 234–241. |
30. Слово, виділене у вислові з тексту «прийшли люди, здатні причаститися його духом» (рядки 64–65), означає
А взяти участь у спільному обряді
Б змиритися з якоюсь ситуацією
В долучитися до справи
Г запозичити чиїсь ідеї | Лексика. Багатозначні й однозначні слова.
Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. – К.: Педагогічна преса, 2005. С. 205–206. |
31. У тексті немає мікротеми
А безкорисливість Параджанова
Б нереалізовані творчі плани кінорежисера
В посмертне вшанування творчості митця
Г спадкоємність у розвитку українського кіно | Розвиток мовлення. Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми.
Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. – К.: Педагогічна преса, 2005. С. 45. |
32. Твердження «Тим, хто знав … СергіяПараджанова,фантастично пощастило. Вони бачилиживого генія» (рядки 4–5) ілюструють усі наведені речення, окрім
А Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва (рядки 17–19).
Б Якби можна було прихованою камерою зняти його життя – це був би найфантастичніший витвір Параджанова (рядки 24–26).
В Був щедрим до самознищення – усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички (рядки 28–29).
Г Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, – не змогла його захистити (рядки 31–33). | Розвиток мовлення. Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми.
Глазова О. П., Кузнєцов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. – К.: Педагогічна преса, 2005. С. 45. |
33. Як відзначено в тексті, нереалізованим задумом режисера став фільм
А «Київські фрески»
Б «Етюди про Врубеля»
В «Тіні забутих предків»
Г «Лебедине озеро. Зона» | Розвиток мовлення. Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.
Біляєв О. М., Симоненкова Л. М., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т. Українська мова: Підруч. для 10–11 кл. – К.: Освіта, 2004. С. 182–186. |
34. Зазначаючи,що фільм «Інтермецо» «не повинен був з’явитися» (рядок 43), автор підкреслює
А нездатність глядача оцінити такі кінострічки
Б невідповідність задуму тогочасній ідеології
В завантаженість митця багатьма іншими творчими задумами
Г неможливість утілити в кіно ліричну образність Коцюбинського | Розвиток мовлення. Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.
Біляєв О. М., Симоненкова Л. М., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т. Українська мова: Підруч. для 10–11 кл. – К.: Освіта, 2004. С. 182–186. |
35. Засобом міжфразового зв’язку 1Dго та 2Dго речень тексту є
А лексичний повтор
Б вставне слово
В прислівник
Г синонім | Розвиток мовлення. Мовні засоби зв’язку речень у тексті.
Біляєв О. М., Симоненкова Л. М., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т. Українська мова: Підруч. для 10–11 кл. – К.: Освіта, 2004. – С. 188. |
36. Стиль тексту –
А науковий
Б художній
В розмовний
Г публіцистичний | Стилістика. Стилі мовлення
Біляєв О. М., Симоненкова Л. М., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т. Українська мова: Підруч. для 10–11 кл. – К.: Освіта, 2004. – С. 286–287. |
37. Словами «Чи не той то хміль» починається
А календарно-обрядова пісня
Б соціально-побутова пісня
В історична пісня
Г балада
Д дума | Відповідність програмі ЗНО:
Усна народна творчість.
Відповідність підручникам і посібникам:
Українська література: Хрестоматія для 10 кл. / Упорядники Харахоріна Т., Ткачук Т.– Донецьк. – ВКФ «БАО», 1998. – С. 7 |
38. Вислів «Випускає він десять соколів на стадо лебедів» («Слово про похід Ігорів») означає
А полювання на лебедів
Б затемнення сонця
В втечу князя з полону
Г бій між русичами і половцями
Д гру на гуслях | Відповідність програмі ЗНО:
Давня українська література
Відповідність підручникам і посібникам:
Давня українська література: Хрестоматія. – К.: Радянська школа, 1991. – С. 224, 542 |
39. Автором твору «Всякому місту – звичай і права» є
А Іван Вишенський
Б Тарас Шевченко
В Григорій Сковорода
Г Григорій Квітка-Основ’яненко
Д Іван Нечуй-Левицький | Відповідність програмі ЗНО:
Давня українська література
Відповідність підручникам і посібникам:
Степанишин Б. Українська література: Підручник. для 9 кл. – К.: Освіта, 2000.- С.70 |
40. Першим твором нової української літератури є
А «Енеїда»
Б «Хазяїн»
В «Бджола та Шершень»
Г «Наталка Полтавка»
Д «Всякому місту – звичай і права» | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Бандура О. Українська література: Підручник для 9 кл. гімназій, ліцеїв і шкіл з поглибленим вивченням предмета. – К.: Освіта, 1994. – С.156; Степанишин Б. Українська література: Підручник для 9 кл. – К.: Освіта, 2000.- С. 108 |
41. «Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубонько!… Не розлучайте мене з моїм Василечком», – просить героїня твору
А Івана Котляревського
Б Тараса Шевченка
В Григорія Квітки-Основ’яненка
Г Марка Вовчка
Д Лесі Українки | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Степанишин Б. Українська література: Підручник для 9 кл. – К.: Освіта, 2000.- С.35; Давня українська література: Хрестоматія. – К.: Радянська школа, 1991. – С.140-142 |
42. Рядками «У всякого своя доля, і свій шлях широкий» починається твір
А Івана Котляревського
Б Тараса Шевченка
В Пантелеймона Куліша
Г Івана Франка
Д Лесі Українки | Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Степанишин Б. Українська література: Підручник для 9 кл. – К.: Освіта, 2000.- С. 203 |
43. В Україні під заголовком «Пропаща сила» опубліковано твір
А «Хазяїн»
Б «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
В «Людина»
Г «Тіні забутих предків»
Д «Камінний хрест» | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Хропко П. Українська література: Підручник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Школяр, 2006. – С. 59 |
44. Афера Терентія Пузиря («Хазяїн») полягала в тому, щоб
А купити 100 тисяч фальшивих рублів
Б скупити за безцінь землі поміщика-сусіда
В видати дочку Соню за багатія
Г купити задешево завод у сусіда – поміщика
Д переховати овець поміщика-банкрота | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Хропко П. Українська література: Підручник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Школяр, 2006. – С. 112 |
45. Рядки
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
є в творі
А Тараса Шевченка
Б Івана Франка
В Івана Котляревського
Г Ліни Костенко
Д Лесі Українки | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Українська література: Хрестоматія для 10 класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів / Автори-упорядники Хропко П., Погребенник В. К.: Ковчег, 2003. – С. 192 |
46. «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», – так звертається до свого коханого героїня твору
А Ліни Костенко
Б Івана Котляревського
В Лесі Українки
Г Тараса Шевченка
Д Павла Тичини | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Хропко П. Українська література: Підручник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Школяр, 2006. – С. 289 |
47. Імпресіонізм є основним стильовим струменем у творчості
А Ольги Кобилянської
Б Лесі Українки
В Івана Франка
Г Михайла Коцюбинського
Д Василя Стефаника | Хропко П. Українська література: Підручник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Школяр, 2006. – С. 260 |
48. Любов до природи є провідним мотивом твору
А «Ви знаєте, як липа шелестить...»
Б «Лебеді материнства»
В «Мисливські усмішки»
Г «Три зозулі з поклоном»
Д «Балада про соняшник» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Мовчан Р. та ін. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:- Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – С.135 |
49. До інтимної лірики належить вірш
А «Любіть Україну»
Б «Балада про соняшник»
В «На колимськім морозі калина»
Г «Сто років, як сконала Січ»
Д «Ви знаєте, як липа шелестить…» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Мовчан Р. та ін. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:- Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – С.118 |
50. Героїню п’єси М.Куліша «Мина Мазайло» Мотрону Розторгуєву (тьотю Мотю) терміново викликали з Курська, тому що
А Мину звільнили з тресту «Донвугілля»
Б Мина вирішив брати уроки «правильних проізношеній»
В Мокій вирішив давати Улі уроки української мови
Г Дядько Тарас підтримав намір Мокія змінити прізвище на Мазайло-Квач
Д Мокій «збожеволів від укрмови» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Мовчан Р. та ін. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:- Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – С. 153 |
51. Тематично близьким до вірша «Пісня про рушник» є твір
А «Любіть Україну»
Б «Балада про соняшник»
В «Ви знаєте, як липа шелестить...»
Г «Два кольори»
Д «Ти знаєш, що ти – людина?» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Далекі зірниці. Українська література першої половини ХХ ст.: Навчальний посібник (серія «Шкільна бібліотека»)./ Упорядник Шкляр В. – К.: Грамота, 2001. – С.468;
Відлуння десятиліть. Українська література другої половини ХХ ст.: Навчальний посібник (серія «Шкільна бібліотека»)./ Упорядник Сорока М. – К.: Грамота, 2001. – С.257 |
52. В основу твору Ліни Костенко «Маруся Чурай» покладено події
А Північної війни 1700-1721років
Б Наполеонівської навали 1812 року
В російсько-турецької війни 1787-1791 років
Г Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького
Д антифеодального повстання, відомого в історії під назвою «Коліївщина» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Мовчан Р. та ін. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:- Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – С.380 |
53. Схожа проблема – «нерівня душ – це гірше, ніж майна» – наявна в творах рядка
А «Лісова пісня» і «Тіні забутих предків»
Б «Людина» й «Інститутка»
В «Маруся Чурай» і «Кайдашева сім’я»
Г «Лісова пісня» і «Маруся Чурай»
Д «Тигролови» і «Маруся Чурай» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Мовчан Р. та ін. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:- Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – С.383 |
54. Трагедію голодомору українського народу зображено в творі
А «Я(Романтика)»
Б «Зачарована Десна»
В «Жовтий князь»
Г «Вершники»
Д «Україна в огні» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Мовчан Р. та ін. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:- Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – С. 45 |
55. Рядки «І собором дзвінким Україна написалась на стінах тюрми» є в творі
А «І все-таки до тебе думка лине...»
Б «Сучасники»
В «Сто років, як сконала Січ»
Г «Любіть Україну»
Д «На колимськім морозі калина» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам: Відлуння десятиліть. Українська література другої половини ХХ ст.: Навчальний посібник (серія «Шкільна бібліотека»)./ Упорядник Сорока М. – К.: Грамота, 2001. – С.433 |
56. Максима Рильського названо «Краси веселим кондотьєром» у творі
А «Шевченко»
Б «Сучасники»
В «Арфами, арфами...»
Г «Сто років, як сконала Січ»
Д «Ти знаєш, що ти – людина?» | Відповідність програмі ЗНО:
Література ХХ століття
Відповідність підручникам і посібникам:
Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Ч. 1. / Упорядники Семенюк Г., Ткачук М., Гуляк А. – К.: Освіта, 2006. – С. 432. |
57. Установіть відповідність між назвою та автором твору
Назва твору
1 «Балада про соняшник»
2 «Маруся»
3 «Гімн»
4 «Два кольори»
Автор твору
А Григорій Квітка-Основ’яненко
Б Дмитро Павличко
В Андрій Малишко
Г Іван Франко
Д Іван Драч
(1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б) | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття, Література ХХ століття |
58. Установіть відповідність між назвою та персонажами твору
Назва твору
1 «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
2 «Лісова пісня»
3 «Наталка Полтавка»
4 «Тіні забутих предків»
Персонажі твору
А Чугайстир, Палагна, Юра,
Б Ярема Галайда, Іван Гонта, Оксана
В Мавка, Лукаш, Килина
Г Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка
Д Микола, Макогоненко, Терпилиха
(1-Г, 2-В, 3-Д, 4-А) | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття |
59. Установіть відповідність між жанром і назвою твору
Жанр твору
1 сонет
2 комедія
3 роман
4 повість
Назва твору
А «Чорна рада»
Б «Наталка Полтавка»
В «Маруся»
Г «Хазяїн»
Д «Шевченко»
(1-Д, 2-Г, 3-А, 4-В) | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття, |
60. Установіть відповідність між присвятою та назвою твору
Присвята
1 «Любові всевишній»
2 «Високоповажній Наталії Кобринській»
3 «Цвітові яблуні»
4 «Искреннему моему Якову де Бальмену»
Назва твору
А «Я (Романтика)»
Б «Кавказ»
В «Людина»
Г «Катерина»
Д «Три зозулі з поклоном»
(1-Д, 2-В, 3-А, 4-Б) | Відповідність програмі ЗНО:
Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття, |