Система повинна дозволяти оперативно одержувати інформацію про заплановане й фактично відпрацьованому часі по кожному проекті, кожному завданню в рамках проекту й по кожному виконавці в рамках завдання, а також про поточний стан виконання бюджету як по проекті в цілому, так і по кожному виконавці окремо.
Природно, подібна система повинна мати гнучку систему поділу прав користувачів.
Також ми виділили основні вимоги по системі : розроблювана система має бути клієнт-серверною, не вимагати переобладнання компанії, мати можливість розширюватися на основі цієї системи, бути легкою у користуванні, Забезпечувати захист інформації
Розділ 2 Технічне завдання на розроблення автоматизованої системи
2.1 Загальні положення
Найменування системи: Автоматизована система управління проектами студії інтер’єрів «Сервіс-Центр» (далі «Система»).
Результати роботи по створенню системи оформлюються згідно вимогам ГОСТів на відповідні етапи розробки.
Порядок оформлення і передачі результатів в даному випадку визначається змістом і календарним планом.
При виникненні необхідності на наступних стадіях робіт по створенню системи окремі положення можуть уточнюватися і розвиватися.
2.2 Призначення і цілі створення системи
Система призначена для автоматизації управління проектами з метою покращення та прискорення процесу управляння проектами, оперативний доступ до інформації стосовно проектів.
Основною метою створення системи є забезпечення оперативного отримання повної і достовірної інформації створення умов для ефективного управлінню та веденню проектів, перехід на нові інформаційні технології.
2.3 Вимоги до системи, програмного забезпечення
2.3.1 Вимоги до структури і функціонування системи
Структура системи обумовлена функціональним змістом управлінської діяльності відділу реалізації проектів.
Структура системи має бути клієнт-серверною.
Система належить до вищого рівня управління і згідно з функціональною структурою проектно-організаційного відділу повинна бути пов‘язана в мережі з автоматизованими робочими місцями:
• проектного відділу;
• комерційного відділу;
• керівника;
Система повинна функціонувати у діалоговому режимі.
Діагностика функціонування системи на основі використання стандартних процедур технічних засобів системи, а також аналізу користувачем вихідних форм документів, повинна передбачувати виявлення відхилень від нормального процесу вирішення задач та виявлення порушень в роботі комп'ютерно-технічних засобів, а також програмних помилок, забезпечуючи експлуатаційний персонал відповідними діагностичними повідомленнями.
Розвиток і модернізація системи повинні проводитися шляхом:
- уточнення, нарощування чи заміни виконуваних функцій;
- модернізації технічних і програмних засобів по мірі розробки і впровадження нових поколінь комп’ютерів.
Структура і технологія програмного забезпечення системи повинні забезпечити простоту їх модернізації і розвитку, з можливістю збільшення розмірності задач і обсягів інформації, без суттєвих змін модулів управління, алгоритмів вирішення задач, а також можливості реалізації їх на нових ПК.
2.3.2 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу
Персонал, який використовує систему повинен дотримуватися наступних вимог:
пройти навчання і отримати навички роботи на ПК;
дотримуватись технологічних інструкцій при роботі з системою в діалоговому режимі;
дотримуватись правил зберігання та копіювання інформації;
дотримуватись техніки безпеки при роботі на ПК.
Вхід в систему повинен здійснюватися через пароль (профіль користувача), відповідно кожен користувач матиме свої обмежання щодо перегляду, змін чи друку інформації
2.3.3 Показники призначення
Показники призначення повинні характеризувати ступінь та якість автоматизації управління проектами для повного ведення реалізації останнього. Перелік та допустимі значення показників, при яких зберігається цільове призначення системи, повинні бути визначені на стадії технічного проекту.
Система повинна мати можливість налаштування на параметри об’єкту управління та принтеру при модернізації та розвитку системи, а також зміні процесів та методів організаційного управління .
2.3.4 Вимоги до надійності
Основними показниками надійності програмного забезпечення є:
– ймовірність безвідмовного виконання задачі в заданий термін
– коефіцієнт готовності програмно-технічного комплексу
– середній час відновлення програмно-технічного комплексу
– мінімальний час між двома відмовами за календарний місяць.
Для забезпечення надійності програмного та інформаційного забезпечення необхідно передбачити:
використання об'єктно-орієнтованого програмування;
використання засобів від збоїв, несанкціонованого доступу, помилкових дій персоналу і т.д.;
використання інструменту для розробки динамічних, насичених інформацією діаграм, які відображають роботу мережі;
використання засобів клієнт-серверної СУБД.
Для забезпечення роботи клієнт-серверної системи необхідна локальна комп’ютерна мережа, яка вже існує на підприємстві.
Комплекс технічних засобів повинен передбачати:
- блокову компоновку апаратури і простоту заміни несправних блоків;
- можливість запуску і вирішення функціональних задач з робочих станцій.
2.3.5 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу
Також кожен сеанс роботи системи повинен розпочинатися з введення індивідуального паролю.
Система парольного захисту повинна мати власні засоби періодичної зміни паролів або використовувати стандартні засоби середовища розробки. Для забезпечення більшого захисту від несанкціонованого доступу кожен з працівників повинен мати свій персональний пароль. Крім того, деякі таблиці потрібно захистити від можливого редагування, доповнення чи вилучення інформації.
2.3.6 Вимоги до збереження інформації при аваріях
За допомогою засобів MS SQL Server 2005 необхідно налаштувати створення резервних копій бази даних, та методів завантаження їх після аварії.
Резервна копія бази даних і база даних повинні знаходитись на різних машинних носіях чи пристроях.
2.3.7 Вимоги безпеки
Технічні засоби системи при налагодженні, обслуговуванні та ремонті повинні відповідати загальним вимогам безпеки за ДСТУ 12.2.003-74; ДСТУ12.3.002-75; ДСТУ 25861-83;
в розділі електробезпеки: ДСТУ 12.1.019-79; ДСТУ12.1.030-81; ДСТУ 12.1.038-82; ДСТУ 12.2.007-75;
в розділі пожежобезпеки: ДСТУ 12.1.004-91; СН -01-87;
для забезпечення безпеки при монтажі, налагодженні, експлуатації, обслуговуванні і ремонті технічних засобів системи необхідно дотримуватись вимог:ГОСТ 12.1.002-84; ГОСТ 12.1.013-78; ГОСТ 12.1.019-79; ГОСТ 12.1.030-81; ГОСТ 12.1.038-82;
по доступним рівням освітленості, вібраційних і шумових навантажень слід дотримуватися вимог відповідно: СНіП П-4-79 і Н 512-778; ГОСТ 12.1.012-78; ГОСТ 12.1.012-83.
Всі технічні елементи системи, що знаходяться під напругою, повинні мати захист від випадкового доторкання, а самі технічні засоби мати захисне заземлення у відповідності з ДСТУ 12.1.030-81.
При встановленні, ремонті, технічному обслуговуванні та експлуатації комплексу повинні дотримуватись "Правила влаштування електрообладнання".
Обслуговуючий персонал повинен мати посвідчення на право експлуатації комплексу і зобов'язаний пройти інструктаж з техніки безпеки при роботі з електроустаткуваннями, включеними в мережу 220V через розподільчий трансформатор.
Технічні засоби системи повинні бути встановлені так, щоб забезпечувалася їх безпечна експлуатація та технічне обслуговування.
Рівні шуму та звукового навантаження в місці розташування персоналу системи не повинні перевищувати значень, встановлених ДСТУ 12.1.003-83. На місці встановлення системи повинні бути обмежені небезпечні і шкідливі виробничі фактори за ДСТУ 12.0.003-74, в тому числі рівні електромагнітних, електростатичних полів відповідно за ГОСТ 12.006-84, 12.1.045-84.
Приміщення для технічних компонентів повинно бути обладнане контурами - шинами захисного заземлення.
2.3.8 Вимоги по ергономіці і технічній естетиці
Загальні ергономічні вимоги, що регламентують організацію робочого місця, взаємне розташування засобів відображення інформації, засобів зв'язку в межах робочого місця повинні відповідати ДСТУ 22269 -76.
Освітленість робочого місця повинна відповідати СН 512-78.
Для розміщення технічних засобів підсистеми необхідні площі, визначені в СН 512-78. При цьому повинні дотримуватися вимоги, зазначені в експлуатаційній документації
Засоби відображення повинні розміщуватися таким чином, щоб кут спостереження екрану складав не більше ніж 45 градусів, мінімальна відстань спостереження екрану - 0,3 м, рекомендована - 0,5 м.
Побудова програмного забезпечення повинна враховувати втомлюваність користувачів при роботі з монітором: контрастність зображення повинна бути приємною для сприйняття, поєднання кольорів має забезпечувати легке зчитування інформації, тощо.
2.3.9 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи
Види обслуговування системи визначаються у відповідності з ГОСТ 18322-78. Загальні вимоги по експлуатації, технічному обслуговуванні і ремонту повинні відповідати ГОСТ 21552-84 та ГОСТ 20397-82.
Напруга живлення технічних засобів системи 220/380 В змінного струму, частотою (50 +/- 1) Гц. Допустиме відхилення напруги від плюс 10 до мінус 15%, допустима тривалість перерв в живленні не повинна перевищувати 0,001с.
Кількість, кваліфікація і режими роботи обслуговуючого персоналу повинні відповідати рекомендаціям, зазначеним в технічних умовах і інструкціях з експлуатації окремих технічних засобів.
Склад, розміщення і умови зберігання компонентів елементів технічних засобів системи визначається рекомендаціями, зазначеними в експлуатаційній документації на ці елементи.