Міністерство освіти та науки України
Дніпропетровський національний університет
Механіко-математичний факультет
Кафедра диференційних рівнянь
Побудова розв’язку задачі Гурса
для телеграфного рівняння методом Рімана
Виконав: студент гр. МЕ-97-2 Керівник: проф. Остапенко В.О.
Коленкін О.О.
“___” _________2001.______
Допущено до захисту: Рецензент:доц. Грішин В.Б.
Завідувач кафедрою Поляков М.В.
“___” _________2001._______ “ ___” _________2001.______
Дніпропетровськ.
2001
Зміст.
Реферат................................................................................................... 4
The summary.......................................................................................... 5
Вступ....................................................................................................... 6
§1. Постановка задачі.......................................................................... 8
§2. Приведення до канонічного вигляду гіперболічного рівняння другого порядку з двома незалежними змінними. Характеристики........... 9
§3. Формула Остроградського-Гаусса............................................. 12
§4. Існування та єдиність розв’язку задачі Гурса.......................... 13
§5. Спряжені диференційні оператори............................................. 19
§6. Побудова розв’язку...................................................................... 21
§7. Деякі приклади на знаходження фунції Рімана....................... 25
Висновок.............................................................................................. 31
Список використованої літератури:................................................ 32
Сторінок: 31, рисунків: 2, джерел: 4.
Ключеві слова: рівняння гіперболічного типу, характеристики, задача Гурса, метод послідовних наближень, спряжений оператор, формула Гріна, функція Рімана.
Мета роботи: в даній роботі необхідно ознайомитись з методом отримання розв’язку задачі Гурса для телеграфного рівняння (1.1) з початковими умовами (1.2); довести існування та єдиність цього розв’язку; навести приклади та вказати області вживання цього методу у прикладних науках.
Німецьким математиком Ріманом (17.09.1826 – 30.07.1866) був пропонований важливий метод інтегрування рівняння (1.1), який базується на використанні формули Гріна (5.2). Цей метод дозволяє виразити в явному вигляді шукаємий розв’язок задачі Гурса через граничні умови (1.2).
Робота складається з вступу, заключення та семи параграфів. Зробимо коротенький огляд кожного параграфу.
В §1 цієї роботи наведена постановка задачі Гурса. На рисунку 1 показана область D, в якій необхідно знайти розв’язок цієї задачі.
§2 присвячен деяким загальним питанням рівнянь у частинних похідних. Показан алгоритм приведення до канонічного вигляду гіперболічного рівняння у частинних похідних другого порядку з двома незалежними змінними. Дано означення характеристик.
§3 є допоміжним параграфом. У ньому наведено формулу перетворення поверхневих інтегралів у об’ємні (3.2).
В §4 методом послідовних наближень доводиться існування та єдиність розв’язку задачі Гурса.
§5 торкається питання спряжених диференційних операторів. Показано, що вираз vLu – uMv, де Mv – оператор, спряжений до Lu, можна зобразити як суму частинних похідних від деякіх виразів. Отримана формула Гріна (5.2).
§6 є основним параграфом в даній роботі. У ньому викладен метод Рімана. Шляхом введеня допоміжної функції (функції Рімана (6.4)) отримано розв’язок задачі Гурса у явному вигляді.
В §7 наведено деякі приклади знаходження функції Рімана.
Нехай дано рівняння
(1.1)Треба знайти розв’язок цього рівняння в області D(рис. 1)
якщо задані крайові умови
u(x0, t) = j(t);
u(x, t0) = y(x), (1.2)
при цьому функції j(t) та y(x) ддиференцьовані, та задовільнюють умові спряження
j(t0) = y(x0).
Така задача називається задачею з даними на характкристиках, або задачею Гурса.
Рис. 1
Розглянемо рівняння другого порядку з двома незалежними змінними
, (2.1)де коефіцієнти А, В та С – функції від x та y, які мають неперервні похідні до другого порядку включно у області WÌ R. За допомогою перетворення змінних
x = j(х, у), h = y(х, у),
яке припускає обернене перетворення, ми отримуємо нове рівняння, еквівалентне рівнянню (2.1). При цьому будемо мати
(2.2)
підставляючи значення похідних з(2.2) в (2.1), будемо мати:
, (2.3)де
,а функція
не залежить від других похідних. Замітимо, що якщо рівняння (2.1) було лінійно, то й рівняння (2.3) буде лінійним.Рівняння (2.1) пов’язано з рівнянням:
яке має назву рівнянням характеристичних змінних, а його інтеграли – характеристиками для рівняння (2.1).
(2.5)
Нехай j(x,y)=const є загальним інтегралом рівняння (2.4), тоді покладемо x=j(x,y) і коефіцієнт
буде дорівнювати нулю, якщо y(x,y)= const другий, відмінний від першого інтеграл, то заміною h=y(x,y) ми доб’ємось, щоб =0.Як видно з формули (2.5), рівняння (2.4) може мати різні розв’язки, один розв’язок або не мати розв’язків взагалі в залежності від знаку В2–АС.
Рівняння (2.1) у деякій точці М(x,y) будемо називати:
1) рівнянням гіперболічного типу, якщо В2–АС>0;
2) рівнянням параболічного типу, якщо В2–АС=0;
3) рівнянням параболічного типу, якщо В2–АС<0.
Відмітимо, що при довільній заміні змінних (2.2) виконується рівність
тобто при будь – якому перетворенні змінних, у якого якобіан відмінний від нуля, тип рівняння (2.1) не змінюється.
Розглянемо випадок, коли рівняння (2.1) має гіперболічний тип у деякій області GÌW. У цій області характеристичне рівняння має два різних загальних інтеграла j(x,y)=const та y(x,y)=const.
Зробимо заміну описану вище: x=j(x,y) та h=y(x,y), отримаємо:
(2.6)де