Українська Православна Церква
Київський Патріархат
Волинська Духовна Семінарія
Кафедра богослов’я
СЕМЕСТРОВА РОБОТА
«Світ - творіння Боже»
Студента Iкурсу ВДС
Герасимчука Сергія Петровича
Науковий керівник
Викладач ВДС
о. Петро Герасимук
м. Луцьк 2007р.
Зміст
1. Вступ
2. ТВОРЕННЯСВІТУНЕОДВІЧНОСТІ, АВЧАСІ, РАЗОМІЗЧАСОМ
3. СПОСІББОЖЕСТВЕННОГОТВОРЕННЯСВІТУ
4. СПОНУКАІЦІЛЬТВОРЕННЯ
5. УЧАСТЬУСІХОСІБСВЯТОЇТРОЙЦІ УСПРАВІТВОРЕННЯ
6. ПОРЯДОК ТВОРЕННЯ СВІТУ І ГОЛОВНІ ВИДИ СТВОРЕНОГО
7. ТВОРЕННЯСВІТУВИДИМОГО. МОЙСЕЄВАРОЗПОВІДЬ ПРОТВОРЕННЯ СВІТУІїїІСТОРИЧНИЙХАРАКТЕР
8. ІСТОРІЯСТВОРЕННЯ РЕЧОВИННОГОСВІТУ
9. ТВОРЕННЯЗАГАЛЬНЕ
10. ТВОРЕННЯЧАСТИННЕ
11. ДОСКОНАЛІСТЬТВОРІННЯ
12. Висновок
13. Використана література
Вступ
Світяксукупністьусьогобуттямаєпричинусвого буттявБозі, аневиникякимосьчиномсамсобою, без причиничивипадково. Такнавчаютьнасоб'явлення іЦерква. НайпершісловаПисаннятакі: "Напочатку БогстворивНеботаземлю" (Бут. 1:1). Псалмоспівець говорить: "Все, щохочеГосподь, теВінчинитьна Небітаназемлі, наморяхтаповсякихглибинах!" (Пс. 135:6).
ПереконанняпропоходженнясвітувідВерховної Особи - Бога - єнастількизагальнолюдськимпереконанням, якіпереконанняубуттіБожому. Алеістинну, співобразнузнайвищоюдосконалістюБога, відповідь напитанняпросамспосіб, якимВінстворивсвіт, дає тількиоб'явленняусвоємувченніпропоходженнявід Богавсьогоіснуючогочерезтворення.
СимволвіривчитьвіритивБогаОтцяякВседержителя, Творцянебаіземлі, світувидимогоіневидимого. Богстворивусеіснуючевпросторіічасізабсолютного небуття.
Усемаєсвійпочаток, воноякосьз'являється. Це випливаєзнашогощоденногодосвіду. Початокбуття можназдійснюватиабочерезнародження, абочерез творення. Длянародженняхарактернаєдністьзасутністюіподібністьзаформоюнароджуючогоінароджуваного. Народження - категоріяособиста. Внародженні утворюєтьсяноваособазаіпостассю. Народити - статибатьком, народитися - статисином. УСимволі віриговориться, щоСиннароджений, анестворений, ЄдиносущнийзОтцем, Він - нетворіння.
Длятворенняхарактернопротилежне - нове, засутністюізаприродою, відношеннядоТворця. Тобто "створитищо-небудь" означає "створитищо-небудьінше". СтворенеБогом - небог, людиною - нелюдина. Бог творитьнеорганічнийсвіт, організмий, зокрема, людину, аорганізминароджуютьсобіподібних. Богооб’явлене вченнятерміном "творіння" окреслюєтакудіювсемогутностіБожої, якоюствореновсеіснуючепозаБогом, незбудь-чого, аз "несущихь" (ц.-сл.) - небуття. Усеце створеновільноюдієюволіБожої.
Отже, віритивБога, Творцянебайземлі,- означає визнавати, щосвіт, тобтосукупністьусьогодочасного буття, створенийБогомнетількизаформоюйспособом свогоіснування, алейзаматерією, ізабсолютного небуття. Ученняпропоходженнясвітучерезтворення заперечуєіншіспособиствореннясвіту. Богнестворює світузіСвоєїприродиінезмінюєїї, невикористовуєніякихранішеіснуючихелементів. Вінтворитьбезбудь-яких знарядьчипристосувань. ВінОдинпокликавдобуття світ, задуманийЙогорозумом, світ, якогонебуло.
"НапочаткуБогстворивНеботаземлю. Аземля булапустатапорожня..." (Бут. 1:1-2). Цихдвавірші можнарозглядатиякпередмовудовсьогосказаного протворіннявпорівняннізїв. 1:1, депроголошується нетварне, нестворенебуттяБогаСловаіЙоговідношеннядоБогаОтця, атакожговоритьсяпропочатоктварногобуття.
УБут. 1:1-2 говориться:
1. Пропринциптворіння - спочаткустворив.
2. Суб'єкттворіння, тобтохтостворив, - Бог.
3. Об'єкттворіння, тобтощостворив, - Небой землю.
4. Станцьоготворіння - безвидністьіпустота.
Слова "Небойземля" уСвятомуПисьміпозначають весьобсягствореногобуття (Дії 14:15); ап. Павлов Кол. 1:16 використовуєтакожслова "видимейневидиме". Удавньоєврейськіймовінемаєслова, відповідногонашому "всесвіт".
ЦядумкапропоходженняНебаіземліпідтверджуєтьсяскладоміструктуроюречення, зв'язаногозісловом "спочатку" ("напочатку") - євр. bereschit[берешіт]; слово "сотворив" (bara) виражаєдумкупротворінняз нічого. СвятеПисьмоСтарогоЗаповітунеразповторює цюдумку (Іов. 12:9; Пс. 103:26-28; Іс. 51:13; 2 Мак. 7:28).
НовийЗаповітдоповнює, показуєучастьОсібСвятої Тройціусправітворення, зокремаСинаБожого: "Усе черезНьогопостало, ініщо, щопостало, непосталобез Нього" (їв. 1:3); "НимствореновсенаНебійназемлі, видимейневидиме" (Кол. 1:16), бо "есезНього, через НьогоідляНього" (Рим. 11:36).
УсястародавняЦерква, мужіапостольські, апологети, отційучителіЦерквиодностайносвідчатьпротворіння світуБогом "ізнічого". Можливістьпоходженнявсього існуючогознебуттяпояснюєтьсявсемогутністюБожою. Особистодлясебеминеможемопояснити, щоозначає творити, томущотворення - церіддіяльності, який перевершуєможливостілюдини.1
ТВОРЕННЯСВІТУНЕОДВІЧНОСТІ, АВЧАСІ, РАЗОМІЗЧАСОМ
Світіснуєнеодвічності, астворенийБогомучасі, точніше - разомізчасом. Догматпротимчасовість світотвореннявипливаєпрямозученняпростворення світу. Якщосвітсотворений, значитьвінранішене існував, отжемаєпочаток. Такимчином, заствореним потрібновизнатипочатковість, тимчасовість. Час неєчим-небудьіснуючимвідречей. Цепослідовні переміниубуттіречей; безтакихзміннебулобчасу. Атомуправильнішесказати, щоБогстворивусе існуюченетількинеодвічності, авчасі, разомізчасом. ПравославнаЦерквавчить, щоБогє "Творецьнелише речей, алейсамогочасуівіку, вякомуречіотримували буття" (Пр. исп.,1 ч., отв. нав. 33).
Об'явленняутверджуєістинупротимчасовістьсвітотворення, колизгадуєтьсяпропочатокусесвіту: "НапочаткуБогстворивНеботаземлю" (Бут. 1:1) івказується, щойогоранішенебуло: "Ітеперпрослав, Отче, Мене СамуСебетієюславою, якувТебеЯмав, покисвітне постав" (Ів. 17:5). Зіншоїсторони, вічним, аботим, що немаєніпочатку, нікінцясвогобуття (впорівнянніз усім, щовідБогавиникло), об'явленняназиваєСамого тількиБога. ЯкщожВінодинбезпочатковий, товсе інше, отже, небезпочаткове. Протворіннясамогочасу БогомідетьсявсловахапостолапроСинаБожого: "що Ним і вікиВінстворив" (Євр. 1:2).
Світхочістворенийучасі, разомізчасом, аледумка проствореннясвітубулазавждивластиваБожественномурозумові: "ЗвісніодвікуБоговівсіділаЙого" (Дії 15:18, Куліш).
Здоровадумкаможепереконатисьутому, що світнебезпочатковий, спостерігаючиуньомузміни (Пс. 102:26-28). Щозмінюється, тенеможебутивічним, щожіснуєодвічності, теповинновічноізалишатись таким, якимвоновідвічностііснує, тобтоповинне бутивічнимінезмінним, іприцьому - нетількиза природою, алеізастаном. Зіншоїсторони, визнавати безпочатковість, абовічність, світуозначалобвизнання йогощодоцьогорівнимБогу. Але "якщоБогнеодин вічний,- зауважуєТертулліан,- утакомуразіВінінеБог" (ПротиГермог. 4; ПротиМарк. 1:15).2
СПОСІББОЖЕСТВЕННОГОТВОРЕННЯСВІТУ
СпосібБожественноготвореннясвітунедосяжний дляобмеженогорозумулюдського. Напостійному досвідімибачимотількипоходженняізготового матеріалу, аленебачимопоходженнячого-небудь ізцілковитогонебуття. Засвоїтитайнутвореннями можемотількивірою. "Віроюмирозуміємо, щовіки СловомБожимзбудовані, такщозневидимогосталось видиме" (Євр. 11:3),- вчитьапостол. Віраприводить насдорозуміннятого, якдієювсемогутностіБожої віки, тобточаси, якісталиіснуватитількизпоявою залежнихвідумовчасуістот, аотже, івесьстворений світ, одіснуванняїхвічноврозуміБожому, тількив одномууявномуітаємномувигляді, сталивидимими; як втілиласьдумкаБожапроствореннясвітузавідсутності всякогопобічного, зовнішньогоматеріалу.
Непояснюючисутностітаїнитворіння, об'явлення даєрозуміти, щоспосібтвореннясвітуповністювідповіднийвластивостямуседосконалогоБога. Воно вчить, щотвореннянебуловикликанеякими-небудь непередбаченимиБогом, випадковимиізовнішніми причинами, алеодвічностіпризначеноНимжеСамим. ГосподуспоконвікувідомівсівчинкиЙого (Дії 15:18; Дан. 13:42; Сир. 23:29, 39:26). Світотворення, отже, є тількиздійсненнямвічнихідейБожихпросвіт, уякому ВінвбачаводвікувсімайбутніСвоїтворіння: "Бог бачивусепередтим, яксталоіснувати,- говорить святийІоанДамаскин,- одвічності, уявляючиврозумі Своєму; ікожнарічотримуєбуттясвоєувідповідний час, унаслідоквічноїЙогоізхотіннямпоєднаноїдумки" (Точноеизложениеправ.веры, Ікн., 9 р., "Обиконах", сл.З).
Даліоб'явленнявчить, щосвітстворенийБогомза Йогобажанням, анезякої-небудьнеобхідності. Усе, що хочеГосподь, теВінчинитьнанебітаназемлі, наморях таповсякихглибинах {Пс. 135:6, 114:11; Об. 4:11). Якщо бнебуловБогавільногобажаннястворитисвіт, тоВін інестворивбийого, бощододійБожихнеможливий анізовнішній, анівнутрішнійпримус. Зовнішнєнасилля неможливе, боВінєдинийсамобутнійівсемогутній, притомуждопочаткусвітобуттякрімБоганічогоне було. АленемоглобутивНьогоівнутрішньогонасилля дотворення. БогякОсобаповністюдосконала, атому всеблаженнанемавпотребивякому-небудьіншому, відмінномувідСебебутті, дляпереповненнясвоєїдовершеностііблаженства.
НарештіусеГосподьстворивбезнайменшихтруднощівіяких-небудьперешкод: «ІсказавБог: "Хайстанетьсясвітло!" Істалосясвітло»(Бут. 1:3); "Віннаказав - і створилисьвони" (Пс. 148:5; Вих. 40:22-23). Підтворчим словомБожим, звичайно, миповиннірозумітинеслово, подібнедолюдського, авираженнявсемогутньоїволі Всевишнього.
Такимчином, Богстворивсвітзавічнимипервообразами (ідеями) Своїмипронього, абсолютновільно, всемогутністюСвоєїволі.3
СПОНУКАІЦІЛЬТВОРЕННЯ
ВседосконалійволіБожійневластиводіяти невмотивованоабозавипадковимпотягомпочуття, а всемогутностіНаймудрішого - безцілей. "Нестворивїї пустою",- говоритьВінпроземлю (Іс. 45:18); "Недарма Явчинивусете, щовчинивунім, - кажеАдонайГосподь" (Єз. 14:23). Отже, щожспонукалоБогадостворення світуідляякоїметивінстворений? «Того, щовБозі, ніхто незнає, крімДухаБожого»(1 Кор. 2:11). Проспонуку іцільтвореннямиможемознатитількизоб'явлення Господнього.