При страховій сумі понад 5000 крон знадобиться і родовід - на її основі визначається вартість страховки. При страховій сумі понад 20 тисяч крон (щомісячний внесок близько 150 крон) крім всього перерахованого необхідна наявність ветеринарної довідки, виданої не пізніше за два місяці назад. Такий поліс включає вже і відповідальність перед третьою особою: якщо, наприклад, собака когось покусає, залагоджувати конфлікт буде страхова компанія. Застрахувати можна також свиней, овець, кіз, баранів, корів і хутрових звірів. Їх страхують від загибелі, різних захворювань, від пожежі, крадіжки і навіть втрати удою. Причому цією послугою користуються не тільки приватні особи, але і сільськогосподарські підприємства. If Kindlustus страхувала у свій час бджіл, але оскільки ця послуга абсолютно не мала попиту, її прикрили. А ось з хом'яками і папугами складніше. "Якщо раптом людина захоче застрахувати свого улюбленого хом'яка або ж золоту рибку, такій можливості ми йому не надамо", - повідомила Матрова. Це невиправданий ризик для страхової компанії, адже такі тварини живуть недовго.
Нестандартних страховок в Естонії немає
Ми ще далекі від Європи і Америки, де страхові фірми задовольняють будь-які витребеньки своїх клієнтів. Жодна страхова фірма в Естонії не надає таких послуг, окрім Salva Kindlustus, яка готова розглянути самі незвичайні побажання клієнтів. Директор по маркетингу Salva Kindlustus Каллі Конрад говорить, що клієнти з незвичайними побажаннями звертаються в їх страхову фірму украй рідко. "У теорії ми готові окремо розглянути будь-які побажання клієнта, - пояснює він. - Якщо він прийде до нас з проханням надати йому незвичайний вид страховки, який не прописаний в наших послугах, зрозуміло, нам доведеться складати індивідуальну програму, розраховувати всі ризики, а це коштує великих грошей". Представники страхових компаній повідомили, що і частини тіла, за прикладом західних знаменитостей, застрахувати в Естонії неможливо. Навіть музикант, що заробляє своїми пальцями собі на життя, їх не зможе застрахувати. Якщо треба - те страхують людини тільки "цілком" і від нещасного випадку. Таку послугу надають всі.
Висновки
страхування аграрний ризик
Таким чином, сучасний стан розвитку системи аграрного страхування диктує потребу у формуванні системного підходу до його розбудови. Системний підхід передбачає визначення та законодавче оформлення форм взаємодії трьох головних учасників аграрного страхування – сільськогосподарських виробників, страхових компаній та уряду.
Виходячи з інтересів та можливостей учасників системи, центральна роль у ній має належати уряду, який, реалізуючи державну політику підтримки аграрного страхування, забезпечує узгодження інтересів інших учасників системи та консолідацію їх зусиль, спрямовуючи їх на досягнення основної мети розвитку системи. Економічні розрахунки та позитивний міжнародний досвід доводять, що найкращою формою надання підтримки аграрному страхуванню є здешевлення для сільгоспвиробників вартості страхових премій через надання субсидії та забезпечення при цьому державного перестрахування ризиків. В процесі дослідження є можливість зробити висновок, що система аграрного страхування має розвиватися за такими напрямами:
-сприяння розвитку аграрного сектора, спрямоване на підвищення його спроможності впливати на процес розробки нових страхових продуктів та користуватися страховими послугами;
-удосконалення законодавства України, яке регулює надання страхових послуг аграрному ринку та надання сільськогосподарським виробникам державної підтримки зі страхування аграрних ризиків;
-інституційна розбудова, спрямована на зростання спроможності держави здійснювати свої функції у цій системі;
-стимулювання та сприяння розвитку та консолідації страхового сектора, спрямованого на підвищення його спроможності надавати кваліфіковані послуги аграрному сектору;
Здійснення запропонованих заходів з розбудови системи аграрного страхування в Україні, шляхом ефективного використання державних ресурсів та максимального використання можливостей аграрного та страхового ринку, має привести до зростання стабільності сільськогосподарського виробництва та доходів сільського населення, як необхідних передумов стабільного економічного зростання країни та зростання добробуту її громадян.
Список використаних джерел
1. Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від
19.12.2006 р. № 489-V.
2. Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від
28.12.2007 р. № 107-VI.
3. Указ Президента України „Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна” від 18.09.2007 р. № 890/2007.
4. Вовчак Ольга Дмитрівна, Завійська Олена Іванівна. Страхові послуги: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. — Л.: Компакт-ЛВ, 2005. — 656с.
5. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року від 19.09.2007 р. № 1158.
6. Дем’яненко М.Я. Фінансові проблеми формування та розвитку аграрного ринку // Облік і фінанси АПК, 2007. – №5.
7. Економічний довідник аграрника. В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін. / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: “Преса України”, 2003. – с. 143
8. Заруба О. Страхова справа: Підручник.-К.:Тов. «Знання», КОО, 1998.-321с
9. Облік державної підтримки Навчальний посібник / За ред. Лузана Ю.Я., Жука В.М., Герасимука І.В. – К.: Видавництво ТОВ “Юр-Агро-Веста”, 2007. – с.
10. Олександр Філонюк Ринок страхування сільськогосподарських ризиків в Україні //http://forinsurer.com/public/03/06/16/546