ТЕМА: Виконання прихованої проводки плоскими дротами
Зміст
Вступ
І. Загальні вимоги до монтажу електропроводок
ІІ. Технологічний процес виконання прихованої електропроводки
2.1 Розмітка трас електричних мереж
2.2 Прийоми виконання розмітки
2.3 Виконання пробивних робіт
2.4 Монтаж прихованих електропроводок плоскими дротами
ІІІ. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів
IV. Нормування процесу монтажу та ремонту електроустаткування
V. Правила техніки безпеки при монтажу освітлювальних мереж
Список використаної літератури
ВСТУП
Важко знайти таку професію на сучасних промислових підприємствах, транспорті, будовах, у сільському господарстві, яка б не потребувала знань з електрики і магнетизму. Кваліфіковані робітники, техніки й інженери повинні розбиратися в суті електричних і магнітних явищ, знати способи застосування їх на практиці.
Традиційно до електротехнічних належить професія електромонтера. У сучасних умовах залежно від конкретного змісту роботи розрізняють професії електромонтер-обмотувальник та ізолювальник з ремонту трансформаторів, електромонтер-обмотувальник та ізолювальник з ремонту електричних машин та ін. Існують також складніші професії, основами яких оволодівають у школі, а закінчують підготовку у професійно-технічних училищах. До таких професій належать, наприклад, електромонтер диспетчерського обладнання і телеавтоматики, електромонтер з обслуговування електрообладнання, електромонтер з ремонту електрообладнання, електромонтер з ремонту апаратури релейного захисту та автоматики.
Знання, уміння і навички, необхідні для кваліфікованих робітників різних електротехнічних професій, мають багато спільного. Так, для роботи за кожною з них треба мати уявлення про види і властивості електротехнічних матеріалів, стандарти і технічну документацію, будову та дію електричних машин, апаратів, електровимірювальних приладів, основи економіки та організації виробництва, а також знати і вміти виконувати правила техніки безпеки, організації робочого місця, користування електромонтажним інструментом.
Високий розвиток електроенергетики дає змогу переозброювати всі галузі народного господарства, широко впроваджувати електричну енергію в такі її провідні галузі, як промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт.
Для забезпечення ї безперервного зростання промислового виробництва будуються нові й реконструюються існуючі заводи й фабрики. Будівництво і реконструкція будь-якого промислового підприємства, а також спорудження житлових будинків, шкіл, лікарень, театрів тощо неминуче пов'язані з виконанням значних обсягів електромонтажних робіт.
І. Загальні вимоги до монтажу електропроводок
Для забезпечення надійності, довговічності і безпеки електропроводок при їх монтажі дотримують наступні загальні вимоги.
Прокладка дротів з полівінілхлоридною і найритовою ізоляцією виробляється при температурі не нижче -15°С, щоб уникнути зламу ізоляції, що твердіє при низьких температурах.
При прокладці в приміщенні незахищених ізольованих дротів по роликах і ізоляторах останні встановлюють від стелі або стіни на відстані, рівному полуторній - подвійній висоті ролика або ізолятора Це робиться для зручності пробивки гнізд для закріплення опор і можливості виконання переходу дротів із стіни на стелю або навпаки.
Плоскі дроти АППВ, ППВ і АПН прокладають паралельно лініям пересічення стенів із стелею на відстані 100-200 мм від стелі або на відстані 50-100 м від карниза або балки.
У приміщеннях, що обклеюються шпалерами, верхню горизонтальну проводку плоскими дротами виконують по можливості вище за шпалери.
Найменший допустимий радіус вигину дротів з гумовою ізоляцією приймають не менше 6d, з пластмасовою ізоляцією 10d і мідною гнучкою жилою, де d - зовнішній діаметр дроту.
Проходи дротів через стіни і міжповерхові перекриття виконують по лінії прокладки дротів і притому так, щоб вони служили по можливості продовженням лінії електропроводки. При проходах через стіни, міжповерхові перекриття прагнуть до того, аби отвори проходів лежали в одній площині з дротами. В цьому випадку дроти при введенні в прохід не доводиться згинати.
Закріплення дротів, що прокладаються на ізолюючих опорах і без них, труб для електропроводок, а також кабелів виробляють через певні відстані, встановлені для них в СНіП і інструкціях.
Розрізняють кінцеві кріплення - в приладів, апаратів, коробок, місць розгалуження і вигину дротів, закріплення їх в торцевих стенів, проходів через покриття - і проміжні. У натурі спочатку встановлюють місце розташування кінцевих кріплень, затем- проміжних. Проміжні кріплення між двома кінцевими опорами виконують на однаковій відстані. При цьому при різних відстанях між кінцевими кріпленнями можуть бути різними і відстані між проміжними кріпленнями в сусідніх прольотах.
Окінцювання і з'єднання жил дротів і кабелів в електропроводках виконують відповідно до вказівок.
З'єднання і відгалуження дротів і кабелів розміщують в місцях, доступних для контролю. Для цього з'єднання і відгалуження дротів і кабелів, що прокладаються в глухих коробах, трубах і гнучких металевих рукавах, виконують в сполучних і відгалужувальних коробках, конструкція яких повинна відповідати умовам довкілля. З'єднання і відгалуження дротів і кабелів не повинні випробовувати механічних зусиль і повинні мати ізоляцію, рівноцінну ізоляції жил цілих місць цих дротів і кабелів.
При виконанні всіх видів електропроводок застосовують індустріалізацію і механізацію електромонтажних робіт. Індустріалізація електромонтажних робіт передбачається як в електричній, так і будівельній частині проекту, особливо при виконанні прихованих електропроводок у великопанельних, великоблочних будівлях і в будівлях з об'ємних блоків.
У проектах електропроводок широко застосовують елементи і конструкції заводського виготовлення, такі, як конструкції, що підтримують, короби, лотки, відгалужувальні і сполучні коробки, коробки для вимикачів і штепсельних розеток, натягачі для тросових проводок і т. п., а за відсутності в номенклатурі заводських виробів - типові конструкції.
Отвори, ніші, борозни, канали і заставні частини, необхідні для прокладки дротів і кабелів, установки конструкцій, щитків, електронастановних виробів, виконують при виготовленні будівельних конструкцій і зведенні будівлі. Електромонтажні організації контролюють виконання цих робіт.
На місці будівництва може вироблятися пробивка лише отворів, борозен і ніш під електронастановні вироби в тих випадках, коли їх недоцільно або неможливо виконати при виготовленні будівельних конструкцій або зведенні будівлі, наприклад при зведенні стін і перегородок з штучних матеріалів і мелкоразмерных елементів перекриттів з плит невеликої ширини.
ІІ. Технологічний процес виконання прихованої електропроводки
2.1 Розмітка трас електричних мереж
Розмітка є початковою і найвідповідальнішою стадією монтажу електроустаткування освітлювальної електроустановки. Мета розмітки — визначити в натурі трасу електропроводок, а також розміщення і взаємне розташування всіх елементів електроустановки, керуючись наявною технічною документацією.
Розмітку трас відкритих електропроводок і основних осей для встановлення електроустаткування здійснюють за заданими в проекті позначками чистої підлоги або стелі, нанесеними будівельниками в приміщеннях споруд, а також проектними відстанями від ферм, колон та інших будівельних конструкцій. Позначку чистої підлоги наносять на попередньо очищену і підбілену поверхню у вигляді чорної смуги завширшки 10—12 мм і завдовжки 120—150 мм.
Роботи з розмітки починають із замірювань і прив'язування трас електропроводок до місць розташування електроустаткування. Потім визначають місця пробивання в будівельних конструкціях: отворів, гнізд, ніш, колодязів тощо. Одночасно визначають місця встановлення коробок і кріпильних деталей.
Розмічальні розміри повинні відповідати проекту, а якщо вказівок у проекті немає,— БНіП.
Проходи через будівельні конструкції повинні розташовуватися на одній лінії і в одній площині з кабелями й проводами, що прокладаються. Проводи і трубні прокладки відкритих електропроводок повинні бути найменш помітними і не порушувати архітектурних оформлень приміщень. Траса електропроводки повинна проходити вздовж карнизів і архітектурних ліній, відступаючи від них на віддаль не менш як 25 мм. Замірювання здійснюють спеціальні особи (заміряльники), виконуючи ці роботи спільно з електромонтажниками за допомогою інструментів і пристроїв, що застосовуються під час розмічальних робіт.
Під час замірювань уточнюють траси і координати підходу електричних мереж до встановлюваного електроустаткування та розподільних пристроїв з «прив'язуванням» їх до будівельних контурів, осей будівель, позначок чистої підлоги та інших орієнтирів. Особливу увагу при цьому приділяють правильній розмітці кутів згину, в місцях повороту і переходу трас електричних мереж в інші просторові положення з урахуванням нормалізованих кутів повороту і радіусів згину.
За даними замірювань траси заміряльники складають: на складні ділянки мереж — ескізи заготовок; на заготовки, які не потребують ескізів.
На ескізах, у заготівельних відомостях і супроводжувальній технічній документації зазначають технічні дані, які вичерпно характеризують ці електричні мережі. Для зображення елементів електричної мережі на ескізах застосовують умовні позначення. Ескізи заготовок нескладних трас виконують у площинних зображеннях, а складних трас — у просторовому зображенні. Для зручності складання ескізів монтажними організаціями застосовують спеціальні віддруковані друкарським способом бланки з нанесеною на них площинною або об'ємною масштабною сіткою.