На електрон налітає фотон, який наділений відповідною енергією і імпульсом. Відбувається зіткнення, яке не можна порівняти із зіткненням більярдних куль.
Рис.12
Електрон і фотон якось між собою взаємодіють, а потім розлітаються. Якщо припустити що електрон нерухомий і наділений лише енергію спокою, то після взаємодії з фотоном його енергія зросте, а енергія фотона зменшиться, тобто:
. Виходить, розсіяні фотони мають меншу частоту, ніж частота падаючого світла. Подивимося тепер кількісно.Енергія фотона до зіткнення
, а електрона до зіткнення дорівнює енергії спокою . Після зіткнення фотон набуває енергії , а електрон – . Імпульс фотона у проекції на вісь x до зіткнення дорівнює , а після зіткнення . Відповідно у проекції на вісь y імпульс фотона до зіткнення дорівнює 0, а після зіткнення . Закони збереження енергії і імпульсу дають три рівняння: , (18) , (19) . (20)Ці три рівняння описують зіткнення фотона з електроном. Якщо вважати відомими величинами
, а невідомими величини: , а також кути , то маємо п'ять невідомих величин у трьох рівняннях. Це означає, що однозначно описати результат зіткнення фотона і електрона не можна.Від кута
можна позбутися, якщо рівняння (19) і (20) піднести до квадрату і додати, одержимо . (21)Будемо визначати частоту розсіювання
у вигляді функції від кута розсіювання, тобто . Піднесемо рівняння (18) до квадрату і розв’яжемо систему разом з рівнянням (21), тобто , .Знайдемо
, врахувавши що і , одержимо . (22)Вираз (22) дає можливість визначити імпульс розсіяного фотона, вираженого через імпульс падаючого фотона і кут розсіювання
.З формули (22) випливає, що якщо
, то , тобто частота розсіяного світла приблизно збігається з частотою падаючого світла. В цьому випадку працює хвильова природа світла. При великих частотах падаючого світла, частота розсіяного світла стає меншою частоти падаючого, а це є гарним підтвердженням корпускулярної природи світла.Залежність частоти розсіяного світла від частоти падаючого світла легко одержати з формули (22), замінивши
на і на , як це показано формулою (23) (23)Ефект Комптна є наглядним прикладом підтвердження корпуску- лярних властивостей світла.