- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу при виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та підключенні водопостачання;
- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей, забезпечити дотримання технічної безпеки робітниками, які приймають участь у гасінні.
Дії на випадок пожежі змінного персоналу:
а)змінний інженер керує роботою зміни, знеструмлює ділянку осередку пожежі;
- в загальній кімнаті – відключення загального рубильнику на 3ЩУ, який знаходиться зліва других дверей кімнати;
- в хімпробній – шляхом відключення загального рубильнику 1ЩУ зліва хімпробної, потім викликають пожежну охорону;
б) до прибуття пожежної охорони:
- лаборант по хімії працює зі стволом внутрішнього пожежного крану;
- лаборант по технічному аналізу працює з вогнегасником ОУ – 5;
- лаборант по роботі з сіркою засипає осередок пожежі піском.
У випадку виникнення пожежі в денний час, відповідальні за протипожежну безпеку знеструмлюють:
- кімнати нафтопродуктів, препараторської та дослідницької лабораторії шляхом відключення загального рубильнику;
- методична – загальним рубильником 4ЩУ;
- пластометрична – загальним рубильником 5ЩУ першого поверху, який зліва від дверей і викликає пожежну охорону.
Знеструмлювання всієї лабораторії здійснюється автоматом вводу, який знаходиться в шафі управління електрощитової кімнати на першому поверсі знаходиться в загальній кімнаті на дошці.
По прибутті, на пожежу, пожежної охорони, представник підрозділу, який керує гасінням пожежі, забовя′заний повідомити старшому начальнику пожежної охорони, усі відомості про осередок пожежі, заходи, які приймаються по його ліквідації і евакуації людей, а також про наявність людей зайнятих на ліквідації пожежі.
При прибутті пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об’єкту.
Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація і технічний персонал споруди або будівлі забов′язані приймати участь в консультації керівника гасіння про конструктивні та технологічні особливості об’єкту, де виникла пожежа.
5.3 Міри безпеки при роботі з електричним струмом
Електробезпека – система організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітні поля та статичної електрики.
Статична електрика – це сукупність явищ, пов’язаних з виникнення, зберіганням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні і в об’ємі діелектричних і напівпровідникових речовин, матеріалів, виборів або на ізольованих провідниках.
Електротравма – травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги.
Електротравматизм – явище, яке характеризує сукупність електротравм.
Електроустановка – установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється, споживається електрична енергія.
Діюча електроустановка – електроустановка або її ділянка, яка знаходиться під напругою, або на яку напруга може бути подана вмиканням коммутаційних апаратів.
Заземлюючий устрій – сукупність заземлювача та заземлюючих провідників.
Заземлюючий провідник – провідник, який з’єднує заземлені частини з заземлювачем.
Засоби електрозахисту – переносні та перевозні вироби, які служать для захисту людей, які працюють з електроустановками від ураження електричним струмом, дії електричної дуги та електромагнітного поля.
Засоби електрозахисту бувають:
- основні
- допоміжні
До електрозахисних засобів відносяться:
- ізолюючі штани, ізолюючі та електровимірні клещі, показники напруги для фазіровки;
- ізолюючі устрої та прилади для ремонтних робіт під напругою вище 1000 В та слюсарно – монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками для роботи в електроустановках напругою до 1000 В;
- діелектричні рукавички, калоші, ковдри, ізолюючі накладки і підставки, боти;
- індивідуальні екрануючі комплекти;
- переносні заземлення;
- відгороджуючи устрої та діелектричні ковпаки;
- плакати та знаки безпеки.
Крокова напруга – напруга між 2 точками поверхні землі в зоні
замикання фази на землю, які відстають один від одного на відстань одного кроку ( 0,8м ). Найбільшу величину крокова напруга має поблизу від місця замикання вона практично не являється небезпечною.
Сила струму – це направлений рух заряджених часток від більшого потенціалу до меншого через провідник.
Напруга – це різниця потенціалів ( при з’єднанні потенціалів іде струм між 2 точками електромережі небезпечна напруга більше 42В, небезпечний струм більше 5мА, смертельний струм 0,1А ).
Вимоги до працівників працюючих з електроустановками:
1. до роботи не допускаються працівники молодші 18 років;
2. працівники, які пройшли медичний огляд;
3. до роботи допускаються працівники,які пройшли теоретичну підготовку і які здали екзамен і мають посвідчення по другій групі електробезпеки. Елементарні вимоги до працівників: знати де вмикаються і вимикаються електроустановки, так як перша дія при ураженні електричним струмом – вимкнення напруги. Невелике проходження струму через людину супроводжується скороченням м’яз.
5.4 Заходи під час нещасних випадків
Лаборант хімічного аналізу по хімпродукції повинен швидко орієнтуватись у всіх аварійних ситуаціях, надавати першу медичну допомогу на місці аварії до прибуття медпрацівників.
Перша медична допомога – це комплекс заходів, скерованих на відновлення, збереження життя та здоров′я потерпілого, здійснюваних не медичними працівниками ( взаємодопомога ) або самим потерпілим (самодопомога)
При виникненні аварійної ситуації лаборант хімічного аналізу повинен дотримуватися слідуючих вимог:
- прийняти заходи для забезпечення безпеки людей ( вивести людей із аварійної зони ).
- при виникненні пожежі негайно подзвоніть в чергову пожежну частину, повідомити адміністрацію цеху та приступити до гасіння пожежі підручними засобами (вогнегасники, вода, пісок).
- при загазованості приміщення негайно викликають чергових газорятувальників по телефону, посилити природну вентиляцію відчинивши вікна і двері.
Перша допомога при опіках кислотами і лугами:
- при потраплянні кислот, лугів на руки або обличчя необхідно швидко видалити ватним тампоном рідину, промити уражене місце великою кількістю води і обробити нейтралізуючими речовинами. При опіках кислотами в якості нейтралізатора використовують 2 % розчин карбонату амонію або бікарбонату натрію, при опіках лугами – 2 % розчин оцтової кислоти або 1 % розчин соляної кислоти.
- при потраплянні їдкого лугу в очі або порожнину роту необхідно промити уражене місце 2% розчином борної кислоти;
- при опіках бромом його слід швидко змити з поверхні шкіри декількома порціями етилового спирту і потім замазати уражене місце маззю від опіків.
Перша допомога при отруєнні газом:
- винести потерпілого на повітря;
- при послабленні дихання зробити штучне дихання.
Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами:
- азотною кислотою або оксидами азоту – давати пити молоко, яєчний білок;
- соляною кислотою – винести потерпілого на повітря, давати вдихати пари аміаку;
- аміаком – винести потерпілого на повітря;
- солями важких металів ( міді, барію, свинцю, ртуті ) – давати в великій кількості яєчні білки і молоко.
Перша допомога при пораненнях:
- необхідно, як можна швидше зупинити кровотечу і перев’язати рану. Для перев’язки використовувати бинт, перев’язочний пакет, джгут або шматок матерії, які повинні бути обов’язково чистими, щоб не визвати зараження крові. При відсутності чистого перев’язочного матеріалу рану краще залишити відкритою;
- при незначних ударах, необхідно на забите місце покласти пов’язку змочену в холодній воді, переложену льодом або снігом;
- при важливих зовнішніх ударах, особливо при ударах внутрішніх органів, необхідна якомога швидше викликати лікаря або ж негайно доставити потерпілого на носилках до найближчого медпункту.
При переломах на місці подій викликати лікаря, до прибуття
лікаря слід негайно покласти потерпілого надавши зламаній кінцівці повну нерухомість наклавши пов’язку з шиною. В якості шин застосовують палки, фанери, картон та інше.
При термічних опіках необхідно обережно зняти з потерпілого одяг і взуття ( краще розрізати ). Не можна торкатися руками обпечених ділянок шкіри або змазувати мазями, розчинами або йодом. Обпечену поверхню перев’язати як будь яку рану, покрити стерильним матеріалом, а з верху накласти шар вати і все закріпити бинтом.
При опіках очей електричною дугою слід робити холодні примочки із розчину борної кислоти.
Перша допомога при кровотечах:
- зовнішні артеріальні кровотечі ( кров червоного кольору, витікає пульсуючою струєю, товчками ). Накладають жгут та найближчу до тулубу частину плеча або стегна вище місця поранення, при чому обов’язково на тканину або одяг. Перший виток роблять особливо тугим, а послідуючі три поступово послаблюють так, щоб між ними незащімлювалася шкіра. Після зупинення кровотечі затягувати джгут далі не треба. Необхідно пам’ятати, що накладений джгут не можна тримати більше 1,5 – 2 годин. Через одну годину накладений жгут слід зняти, щоб забезпечити приток крові до кінцівки, через 5 – 10 хвилин накласти знову, якщо кровотечу не зупинено;
- при венозній кровотечі ( кров темно – червоного кольору, витікає безперервно ) необхідно пам’ятати, що в уражену рану може потрапити повітря бульбашки якого в потоці крові може привести до закупорення судин та миттєвої смерті. Місце навколо рани необхідно обробляти йодом, спиртом, одеколоном.
При обмороженнях різних частин тіла (обличчя, рук, ніг) необхідно розтерти уражене місце шерстяними виробами або виробами із сукна до почервоніння, потім змазати їх жиром і перев’язати.