Перший період від 2 млн. років до 4 тис. р. до н. е – Накопичення знань про природу, пристосування людини до природи. Виникнення примітивних знарядь праці. Незначний антропог. впливна неї.
Другий(давній) від 4 тис. р. до н. е. -до 17ст. н. е. -Збільшення к-ті населення, розвиток земле-ства, скотарства: активне використання людиною природних ресурсів. Вплив людиною на ресурси збільшується завдяки виникненню фарб. кислот.
Третій(середній)18ст-1-ша пол. 20ст. _Стрімкий розвиток техніки, хіміївинайдення парового двинуга, зростання чисельн. населення. Це період локальних і регіональних криз, воєн.
Четвертий(новий) ост. 64р. _розвиток глобальної еологіч. кризи, виникнення і посилення парник. ефекту, озонової діри, кислотних дощівЗростання чис. населення, поширення громадського руху на охорону природи. співробітництво з ООН.
13. Природні ресурси
сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства. П. р. класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в процесі використання — на вичерпні (поновлювальні й непоновлювальні П. р. ) і невичерпні та ін. До П. р. входять сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини. Осн. напрям освоєння природних ресурсів — їх комплексне використання.
Природними ресурсами є: землі, земельні ресурси надра води повітряний простір атмосферне повітря клімат радіочастотний ресурс тваринний світ рослинний світ альтернативні джерела енергії.
1. Принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів. Використовується для регулювання споживання первинних переробних ресурсів у державному масштабі. За нульовий рівень береться обсяг первинних природних ресурсів, використаних підприємством за попередній рік, а на наступний—перевищення цього рівня споживання обмежується в державному масштабі чітко визначеним коефіцієнтом. 2. Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону. Дотримання цього дозволить уникнути порушень природної рівноваги завдяки чітко визначеному збалансованому циклові використання і відновлення. Таке порушення відбувається у 2х випадках: а)за перевищення рівня антропогенного навантаження, б)за невідповідності спеціалізації виробництва специфіці природно-ресурсного потенціалу. 3. Принцип збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання. Випливає з найважливіших закономірностей взаємопов”язаності змін компонентів природи під впливом антропогенної діяльності. Вплив людини на окремі компоненти природи та окремі види ресурсів не обмежується змінами лише в них. Зміни одного з компонентів природної системи призводять до змін в інших, а іноді—до зміни якості екосистеми в цілому. 4. Принцип збереження природообумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності. Сутність зводиться не тільки до того, щоб технологічні процеси конкретних виробництв обмежувалися циклічністю, а й щоб циклічні процеси являли послідовний ряд стадій виробництва, пов”язаних між собою чи комплексністю переробки сировини, чи постадійним її використанням. 5. Принцип погодження виробничого і природного ритмів. Він випливає з того, що будь-яка екосистема і кожний її компонент підпорядковується своєму часовому ритмові. Для того, щоб екосистема зберігала рівновагу, необхідно, щоб загальна швидкість її внутрішніх процесів керувалася найповільнішою її ланкою, оскільки будь-який антропогенний вплив, який змушує котрусь частину циклу працювати швидше, ніж працює вся екосистема, призведе до порушення стабільності екосистеми. 6. Пріорітетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу відносно економічної ефектичності поточного природокористування. Втрата того чи іншого генотипу невідновлювальна, еволюційний процес відбувається за своїми законами, згідно з якими кожний живий організм є кільцем в еволюційному ланцюзі.
14. Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу
Система пунктів контролю, спостереження і прогнозу за якістю довкілля назив екологічним моніторингом. Види: -- загавльний(стандартний) в Укр не розгалужений, по багатьох регіонах відсутній. Так контроль за станом повітря(погодинно, подобово, порічно) здійснюється в 49 містах з 436, питна вода контролюється лише на водозаборах великих міст;
--кризовий(оперативний)проводиться в зонах екологічного ризику або катастроф;
--науковий(фоновий) високоточні обстеження з науковими цілями.
Ці види організовані на 4 рівнях:
1-локальний(міста, річки, підприємства)
2-регіональний (спостереження не проводить, але зводить воєдино дані локального, бере участь у розробці прогнозних схем ТЕРКСОП)
3-національний(дослідження екологічних проблем науково-дослідними інститутами, використання гіосферних заповідників як еталонів якості, аерокосмічні методи дослідження)
4-глобальний(здійснюється на основі міжнародного співробітництва зусиллями розвинутих країн, обстежує стан зони, радіоактивне забруднення, виснажених ресурсів, демографічний стан довкілля
З метою уніфікації будь-які різного роду наслідки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Відомо, що величина ризикувизначається як відношення к-ті подій з небажаними наслідкамидо мак. можливого їх числа за конкретний період часу.
Ризик-це усвідомлена можливість небезпеки, або ж ймовірність небезпеки, яка визнач. як відношення к-ті подій з небажаними наслідками до мак. можливого їх числа за конкретний період часу.
За ступенем допустимості ризик буває знехтуваний. прийнятий, граничодопустимий, надмірний. Знехтув. -має малий рівень, що він знаход. в межах допустимих відхилень природного рівня. Прийнятий-такий рівень. яке с-во може прийняти, враховуючи технек. та соціальні можливості, також еколог. стан середовища на даному етапі свого розвитку. Гран. допус. -мак. ризик, який не повинен перевищуватись. Надмір. ризик хар-ся високим рівнем, який у більшості випадків призводить до небажаних наслідків. Суть концепції прийн. ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку. яку сприймає с-во в даний час. Прийн. ризик поєднує технічні, ек. , екол. , соц. та політ аспекти і являє собою певний компроміс між рівнем безпеки й можливостями її досягнення.
17. Характеристика основних показників екологічного нормування
1)Гранично допустимі концентрації (ГДК) – це такий викид полютанта у середовище, який не впливає на розвиток і житєдіяльність всіх живих організмів одночасно.
Виділяють 2 типи ГДК:
Максимально разові – термін дії 20 хв.
Середньодобові – термін дії полютантів 24 год.
ГДК полютантів зазначені у стандартах України ДСТУ/ 3.
Санітарно гігієнічний стан середовища (СГС) визначаються за формолую
С1/ ГДК1 + C2 / ГДК2 +…Ci / ГДКі = СГС.
Якщо СГС ≤1, то дане середовище відповідає умовам природоохороного середовища.
2) Гранично – допустимы викиди (ГДВ) ↑
3) Гранично – допустимы скиди (ГДС) ↓
ГДВ (ГДС) – це розрахункові обсяги забруднення які доводяться для підприємств забрудників по кожному виду полютанту у вигляді дозволу на забруднення з метою не порушення стану природної динамічнох рівноваги еко. Систем.
4)Гранично – допустимі екологічні - це сумарні обсяги забруднень, які могли витримати екосистеми без порушення (СПДР).
5, 6) Тимчасово погодженні викиди викиди (ТПВ) скиди (ТПС) – обсяги забруднень які встановлюються для підприемства забруднення на період реконструкціх чи модернізації.
7) Максимально – допустимі рівні (МДР) – встановлюється для обмеження рівння шуму, вібрацї, радіації.
8) Кризисні екологічні ситуації (КЕС) :
- Критичні (понад 70% забруднення)
- складні (від 40 – 70 % забруднення)
- перехідні (від 20 – 40% забруднення)
- прості (до 20 % забруднень)
9) Санітарно – захисні зони (підприємств) (СЗЗ) (П) – зони оземнення які створюються навколо підприємства для помякшення впливу на НПС та стан населення.
Розрізняють класи СЗЗ –
ширина 1000 м. (нафто – хімічна, хімічна)
ширина 500 м. (цементна, гіпсова)
ширина 300 м. (скловарних, ТЕУ)
ширина 100 м. ( машино – обробна, машино – будівна)
ширина 50 м. (аграрно – промисловий комплекс).
10) Орієнтирно – безпечні рівні впливу (ОБРВ) – встановлюється для тих впливів, які недосконало вивчені.
18. Екоменеджмент
Включає 4 основні ф-ї: здійснення природоох. законодавства; контроль за екол. безпекою; забезпечення проведення природоох. заходів; досягнення узгодженості дій держ. і громадських органів.