завданням екол. маркетингу є визнання потреби в еколог. безпечній та ін. продукції. Екол. маркетинг-це управлінська функціональна діяльність у складізагальної системи менеджменту підприємствспрямована навизначення, прогнозування та задоволення споживчих потреб таким чином, щоб не порушувати екол. рівнноваги НПС.
До основних ф-й у виробничій сфері належать: вивчення попиту на екол. безпечну продукцію; планування екол. безпечного асортименту, збуту і торгівельних операцій; організація екол. безпечного обслуговування споживачів. У сфері природокористування: освоєння природних ресурсів; залучення до екол. ринку іноземних інвесторів; розвиток всебічних форм торгівлі товарами та послугами ек. призначення.
Моніторинг — це комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколиш нього середовища, яка дає оцінку і прогнозує його зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень.
Система державного моніторингу навколишнього середовища ґрунтується на таких принципах:
об’єктивність і достовірність; систематичність спостережень за станом навколишнього середовища та об’єктами впливу на нього; багаторівневість; узгодженість нормативного та методичного забезпечення; узгодженість технічного і програмного забезпечення; комплексність в оцінці екологічної інформації; оперативність проходження інформації між окремими ланками системи та вчасне інформування органів державної виконавчої влади;
відкритість екологічної інформації для населення.
Екол. аудит-це інструмент управління, який системно охоплює всі питання екол. оцінки діяльності під-ва, удосконалення системи регулювання впливу на довкілля та йогоінвестиційноїпривабливості. Характерними особливостями ек. аудиту є його незалежність, обєктивність, системність, компетентність. Аудит сприяє ефективному проведенню природоох. заходів. Аудит організов. за ініціативою керівника або господаря обєкта і має характер екол. контролю. В обов. порядку аудит проводять: у процесі приватизації держ. під-в. ; при екол. страхуванні; при розроблені планів природоох. заходів. при наданні під-вам фінансової підтримки з екол. фондів. Аудит дає змогу без додаткових витратпідвищити ефективністьуправління охороною довкілля. Запровадження екол. аудиту сприяє: зменшенню витрат на видалення відходів шляхом змен. їх к-ті; змен. витрат на сировину шляхом ефективнішого їх використання; підвищеннюрівня в-ва; поліпшенню репутації в-ва.
Екоінжиніринг- екоолого-інженерна діяльність, що має на меті техніко-еколого-економічне обгрунтування комплексу заходів та їх виконання, які спрямовані на «зелену модернізацію» в-ва. У процесі екоінжинірингу проводять технол дослідж на пілотному устаткуванні. Осн завдання: -проведення пошуку на ринку2зелених»технологій відповідних тех рішень, здатних задовольняти можливість виконання програми екомодернізації під-ва; -еколого-екон обгрунтування запропонованої програми екомодерніз в-ва; -проведення необхідних тех досліджень на пілотних установках щодо доцільності використ запропонованих для модерніз техніч рішень; -розробка програми впровадження «зеленої»технології в діюче в-во; - організація виконання програми впровадження»зелен» технології; - екол навчання персоналу під-ва; - в-во екологічно безпечної продукції та послуг.
19 Маловідходна технологія
Маловідходна технологія – це такий спосіб виробництва продукції, при якому шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує рівень, що допускається санітарно-гігієнічними нормами, а відходи направляються на тривале збереження чи переробку. Удосконалення безвідходних (маловідходних) технологій, на думку спеціалістів, повинно відбуватися у наступних напрямках:
* Розробка принципово нових процесів отримання продукції, які дозволяють виключати, скорочувати або замінити технологічні стадії, які дають найбільше відходів.
* Створення безстічних технологічних систем та водозворотніх циклів на базі існуючих та перспективних способів очистки стічних вод.
* Розробка систем переробки відходів, що використовуються як вторинні матеріальні ресурси (реутилізаційні технології).
* Створення ТВК, для яких характерна замкнута структура потоків сировини та відходів в середині комплексу.
Основою розвитку усіх безвідходних (маловідходних) технологій є комплексна переробка сировини, особливо в гірничовидобувній, металургійній та хімічній галузях. Значно складніше цього досягти в багатономенклатурних та серійних виробництвах машинобудування. Біосферне виробництво є найбільш масштабним на планеті з точки зору відтворення, використання вихідних матеріалів, знищення відходів в середині екосистеми. Ось чому пропонуються використання у виробництві функціонально-організаційних принципів екосистем:
* Створення системи комплексного виробництва шляхом об’єднання окремих спеціалізованих виробництв на певних територіях по типу (популяція-біогенез), тобто створення ТВК.
* В склад ТВК повинні входити якісно різноманітні виробництва для того, щоб розробка і переробка вихідної сировини здійснювались по різних технологічних ланцюжках, але х вищим коефіцієнтом використання матерії та енергії.
* Спадковість системи, суть якої полягає в тому, що відходи одного виробництва (популяції) є вихідним матеріалом (сировиною) для іншого.
* Можливістю системи є розкладання в кінцевому результаті відходів до звичайних мінеральних сполук та простих хімічних елементів.
* Якщо неможливо досягти мінералізації відходів то слід досягти високого рівня їх утилізації з метою подальшого їх захоронення або переробки в планетарних процесах.
* Регуляція потужності виробництв з метою недопущення надмірноговиробництва продукції та використання сировини (обмеження використання і споживання ресурсів).
* Кількісна оцінка безвідходного технологічного процесу здійсненого за допомогою коефіцієнту використання сировини, що виступає головним показником досягнення рівня безвідходного виробництва.
20 Очищення газодимових викидів
1)адсорбція-полягає у їх поглинанні поверхнею твердих тіл2)абсорбція-явище, що полягає у поглинанні газів певними рідинами, які розсиняютьабо звязуюють гази, що пропускають через них3)хім. перетворення газів-це спалювання або капіталістичне перетворення їх внаслідок чого шкідливі газоподібні речовини трансформуються у нешкідливі, які видаються в атмосферу.
Методи очищення пром. стоків: 1. механічний-первинне очищення води-(відстоювання, фільтрування, флотація)2. хімічний, фізично-хімічний-позбав. від органічних та неорган. речовин(хімічнаобробка, екстракція, адсорбція, електроліз, озонування, термічний, нейтралізація)3. біологічний та біохімічний-аеробний, анаеробний.
Типи очисних споруд: локальні, загальні, районні.
Очищення пром. викидів-первинне(видаляють тверді та завислі у воді речовини), вторинне(очищення за допомогою біохім. процесів), третинне(очищення за допомогою мікроорганізмів, їх життєдіяльності).
21 Перероблення та утилізація шкідливих промислових відходів є найважливішою проблемою століття
Знешкодження і захоронення твердих промислових відходів (ТПВ) є складною проблемою як для розвинутих країн, так і для країн, що розвиваються. Інтенсивний розвиток промисловості і пов’язане з ним збільшення обсягів відходів основних виробництв і забруднення довкілля висувають на перший план питання, пов’язані з повним переробленням і подальшим використанням ТПВ. Найбільш ефективним способом утилізації ТПВ є вторинне використання відходів виробництва. Вони є без-коштовними, економічно значимими в господарюванні, є сиро-виною для виробництва чорних і кольорових металів, екологічно чистих біохімічних добрив, побутових товарів, для енергетики, а також продуктами для будівельних і оздоблюваних робіт, текстильного виробництва, металургії, машинобудування і т. і. Існують прості і доступні схеми та прийоми перероблення ТПВ, що не потребують використання дорогого обладнання для виробництва широкого асортименту товарів у різних галузях: від сільського господарства до основних видів промислового виробництва, енергетики і т. і. Компоненти, що входять до складу ТПВ, часто в 2–3 рази дешевші, ніж сировина, спеціально підготовлена для наступної переробки. Витрата палива на виробництво гуми, пластмаси, целюлози і паперу при використанні відходів зменшується на 10–40%, а питомі капіталовкладення – на 30–50%. Разом з тим широке використання відходів виробництва позитивно позначається не лише на ефективності роботи підприємств і збільшенні випуску продукції, але й на ресурсному потенціалі країни, що дозволяє зменшити забруднення повітряного і водного середовища, а також скоротити площі корисних земель під відвали та шлакосховища відходів. Значну кількість пилу та шлаків, уловлюваних під час очищення газів металургійних агрегатів, особливо у кольоровій металургії, можна вдруге використовувати в технологічних процесах. Однак пил та шлаки, що уловлюються при очищенні газів випалювальних шамотних, вапняних, вапняно-доломітових і феросплавних печей, використовуються в промисловості недостатньо. В Україні ступінь перероблення та використання шлаків у будівництві становить 60–65% від їх поточного виробництва. При цьому перероблення доменних шлаків сягає 100%, а перероблення сталеплавильних і феросплавних шлаків не перевищує 30–40%, що веде до необхідності створення і утримання шлакових відвалів і шлакосховищ.
22. Екологічна експертиза
Екологічна експертиза — це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, аналіз та оцінка результатів запланованої або існуючої господарської діяльності, що чинить чи може чинити негативний вплив на навколишнє природне середовище, який проводять висококваліфіковані спеціалісти-експерти для визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству і розробки конст руктивних пропозицій щодо охорони навколишнього середовища.