Засоби для вимірювання лінійних величин
Найпростішим видом лінійних вимірювань являється безпосереднє порівняння вимірювальної величини з мірою довжини. За конструктивними ознаками міри довжини поділяються на штрихові (шкальні) та кінцеві. У штрихових – розмір, виражений в заданих одиницях, визначається відстанню між штрихами, а у кінцевих – між поверхнями.
Для вимірювання лінійних величин (довжини, ширини, висоти, товщини, глибини, радіуса, діаметра) застосовуються наступні типи інструментів та приладів:
- найпростіші штрихові інструменти (масштабні лінійки, рулетки, складані метри);
- штрихові інструменти, обладнані лінійним ноніусом (штангенциркулі, штангензубоміри, штангенглибиноміри, штангенрейсмуси);
- мікрометричні інструменти, засновані на застосуванні мікропар (гвинтові мікрометри);
- оптичні прилади (вимірювальні лупи, мікроскопи).
Найпростіші штрихові інструменти
Масштабні лінійки бувають прямі, трикутні (трикутники), фігурні (слідча, офіцерська) і т.д. (мал. 15).
При виконанні криміналістичних експертиз застосовуються, як правило, прямі масштабні лінійки, за допомогою котрих можна виміряти зовнішні та внутрішні лінійні розміри. Лінійки мають шкалу в вигляді штрихів-поділок, розташованих одна від одної на відстані 1 мм, а іноді і 0,5 мм. Допустимі відхилення загальної довжини лінійок до 300 мм ± 0,10 мм; від 300 до 500 мм ± 0,15 мм; від 500 до 1000мм ± 0,20 мм. Незважаючи на простоту пристрою, вимірювання за допомогою масштабних лінійок слід виконувати, додержуючись відповідних правил. Точність вимірювання залежить не тільки від величини ціни поділки шкали лінійки, але і від правильності самої техніки вимірювання.
Око спостерігача повинне знаходитись на одній лінії з відміткою шкали лінійки і точки на вимірювальному об'єкті, від якої ведеться (а потім, на якій закінчується) відлік. При цьому дана пряма лінія повинна бути перпендикулярною площині об'єкта. В іншому випадку можливі погрішності, величина яких залежить від товщини лінійки та кута відхилення ока від вертикалі (мал. 16).
При товщині лінійки 2 мм та відхиленні точки спостереження від вертикалі всього на 15 градусів помилка сягає 0,5 мм. Тому із непрозорих масштабних лінійок найбільш зручні при вимірі плоских об'єктів трикутні візирні лінійки, у яких похила площина з шкалою прилягає дуже близько до вимірюваного об'єкту.
У прозорих лінійок шкали нанесені на нижній площині, що дає можливість більш точно виконувати відлік.
Вимір об'ємних об'єктів слід виконувати масштабними лінійками, початком шкали яких служить їх торцева частина. За допомогою масштабних лінійок можуть проводитись найрізноманітніші вимірювання зовнішніх та внутрішніх розмірів об'ємних предметів, а також плоских, наприклад, зображених на папері, з точністю до 0,5 мм , а при достатньому досвіді – і до 0,25 мм.
Металеві масштабні лінійки довжиною 150, 300, 500 і 1000 мм шириною 10-15 мм та товщиною 0,3-1 мм виготовлюють із стальної термообробленої стрічки, що дає можливість виміряти довжину кривих, наприклад, довжину дуги (мал. 17).
Більшу точність при вимірюванні плоских об'єктів можна отримати комбінованим способом, використовуючи при цьому масштабну лінійку, циркуль-вимірювач або креслярський циркуль (мал. 18). При використанні циркуля-вимірювача необхідно слідкувати за тим, щоб його ніжки надійно фіксувались в положенні, яке відповідає вимірюваній величині, в іншому ж випадку це призведе до грубої погрішності виміру. Цей недолік вимірювання легко усунути за допомогою кронциркуля для креслення (мал. 19). Наявність в його устаткуванні установочного гвинта та кільцевої пружини забезпечує міцне утримання ніжки кронциркуля у визначеному положенні. Користуватись комбінованим способом особливо зручно при вимірюванні об'єктів за фотознімками, виготовленими за правилами вимірювальної фотозйомки з використанням масштабної лінійки. При комбінованому способі, окрім лінійки можуть використовуватись:
- слюсарний кронциркуль (мал. 20);
- кронциркуль з вимірювальною шкалою (мал. 21);
- вимірювання за допомогою кронциркуля (мал. 22);
- нутромір (мал. 23).
Як вказувалось вище, масштабні лінійки не дають достатньо високої точності виміру. Лінійні вимірювання з точністю до десятих часток міліметра можуть бути проведені за допомогою поперечного масштабу, який як правило, являється складовою частиною транспортира. Вимірювання за допомогою поперечного масштабу виконують, використовуючи циркуль вимірювач або циркуль для креслення. До масштабних вимірювальних приладів відносяться також складані метри і рулетки довжиною 1 та 2 метри, з точністю виміру 1 мм.
Штрихові інструменти з лінійним ноніусом
Точність виміру може бути підвищена до 0,1; 0.05; 0,02 мм при використанні штангенінструментів, що досягається за рахунок спеціального пристрою – лінійного ноніуса. Основними деталями штангенінструментів являються: відлікові пристрої – лінійка-штанга на якій нанесені шкала з міліметровими поділками та подвижна рамка з вирізом на похилій грані якої є ноніусна (допоміжна) шкала, по якій відліковуються дробні долі поділок основної шкали.
Вище ми наводили правила здіснення виміру за допомогою ноніуса. Розглянемо ж порядок проведення вимірювань за допомогою штангенциркуля типу ШЦ-1 (мал. 24). При вимірюванні зовнішніх розмірів вимірювальну деталь злегка затискають між внутрішніми поверхнями губок штангенциркуля, фіксують рамку фіксуючим гвинтом, а потім по шкалам лінійки та ноніуса проводять відлік розміру (відліковують цілу кількість міліметрів до найближчої поділки основної шкали розташованої зліва від нульової поділки шкали ноніуса, що відповідає цілому числу міліметрів, потім визначають, яка по порядку поділка шкали ноніуса співпадає з поділкою основної шкали – визначають кількість десятих долей міліметра). Таким чином, точність виміру (величина відліку по ноніусу) рівна 0,1 мм. При вимірюванні внутрішніх розмірів рухому рамку пересувають вправо до тих пір, поки зовнішні губки штангенциркуля не ввійдуть в контакт з внутрішніми поверхнями досліджуваної деталі (мал. 25).
Вимір глибини виконується за допомогою висувної лінійки (глибиноміра). При цьому опорний торець лінійки штанги розміщують на зовнішній поверхні досліджуваної деталі (об'єкта) і за допомогою пересувної рамки переміщують глибиномір до тих пір, поки його контактна поверхня не впреться в дно вимірюваної деталі (об'єкта). Відлік в обох випадках проводиться раніше описаним способом. В усіх випадках з метою виключення похибок при вимірюванні штангенциркулем після приведення в контакт вимірювальних поверхонь інструмента з вимірюваними поверхнями деталі (об'єкта) нерухому рамку слід фіксувати за допомогою гвинта і лише після цього проводити відлік.
Розглянемо особливості будови та порядок використання штангенциркуля типу ШЦ-2 (мал. 26). По перше, шкала ноніуса має 20 поділок (на шкалі ШЦ-1 – їх 10), що дозволяє проводити виміри з точністю до 0,05 мм. По-друге, штангенциркуль має в наявності мікрометричний пристрій, що містить хомутик, мікрометричний гвинт, гайку гвинта, опорний (фіксуючий) гвинт, що дає можливість підвищити точність виміру. По-третє, штангенциркуль не має рухомої лінійки глибиноміра.
Вимір зовнішніх розмірів деталей (об'єктів) проводиться аналогічно, також як і штангенциркулем ШЦ-1. При вимірі внутрішніх розмірів необхідно враховувати товщину уступів на кінцях нижніх губок штангенциркуля (сумарна товщина їх 9 або 10 мм). Для підвищення точності виміру необхідно затиснути стопорним гвинтом хомутик і поворотом гайки можна плавно переміщувати рухому рамку вздовж штанги.
В практиці вимірювання можуть застосовуватись також і штангенциркулі типу ШЦ-3. Вони мають односторонні губки для виміру зовнішніх поверхонь та отворів, призначені для вимірювання об'єктів великих розмірів . Глибиноміри та штангенрейсмуси розглядати доцільно немає потреби так, як вони не знайшли широкого застосування у правоохоронній практиці та експертній діяльності.
Мікрометричні інструменти
В криміналістичній експертизі для вимірювання товщини плоских об'єктів, наприклад, паперу, картону, а також діаметру кулеподібних та циліндричних предметів з великою точністю, застосовують мікрометричні інструменти, принцип дії яких оснований на гвинтовій парі "мікрометричний гвинт – мікрометрична гайка". В одних інструментах гвинт обертається по внутрішній різьбі нерухомої гайки, а в інших гайка обертається по гвинту. Це дозволяє перетворювати обертовий рух мікрогвинта або мікрогайки в поступальний. Розглянемо особливості будови та порядок використання гвинтового мікрометра з межею виміру від 0 до 25 мм. (мал. 27). Мікрометр складається із скоби із закріпленою на ній вимірювальною п'яткою, мікрометричного гвинта зі стопорною гайкою, стебла з нанесеними шкалами, барабана, котрий обертається (руків’я) і "трещітки". Видимий кінець мікрометричного гвинта має поліровану вимірювальну поверхню з торця. Закріплення гвинта на визначеному розмірі виконується стопорною гайкою. Шкали мікрометра розташовані на зовнішній поверхні стебла і на колі скосу барабана. Ціле число міліметрів відраховується по нижній шкалі стебла, половини міліметрів – по верхній шкалі, а соті долі міліметра – по круговій шкалі барабана, що обертається.
Перед початком виміру кругову шкалу барабана необхідно виставити на нуль. При вимірюванні об'єкт поміщається між вимірювальними поверхнями і за допомогою повертання "трещітки" за часовою стрілкою притискують його торцем мікрометричного гвинта до п'ятки, до тих пір поки "трещітка" не почне обертатись в холосту (при цьому роздається характерний тріск).