Голод 1932-1933 (стр. 4 из 4)
Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку».
Найбільш монументальними серед пам'ятників жертвам Голодомору є меморіали у Києві та Харкові. Пам'ятники жертвам Голодомору встановлені також у Дніпропетровську, Одесі, Миколаєві, Кіровограді, Луганську, Сумах, Черкасах, Коломиї та багатьох інших українських містах і селах. Закордоном пам'ятники встановлені у Едмонтоні, Калгарі, Вінніпегу та інших містах. Піднесення до Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів символічних горщиків з зерном та свічками (лампадками), а також посадка кущів калини поблизу меморіалу є обов'язковим пунктом в протоколі офіційних візитів лідерів держав до Києва.
9.1 Визнання голодомору геноцидом
15 травня 2003 року Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України визнала Голодомор актом геноциду, але не прийняла постанови, поданої на її розгляд, щодо цього питання, обмежившись лише офіційним зверненням, що майже не має юридичної цінності. Напередодні прийняття звернення, віце-прем'єр-міністр Дмитро Табачник, представляючи депутатам доповідь про Голодомор, зазначив: «Ми мусимо донести до світу, що штучні голодомори радянської епохи були нашим українським Голокостом. Це був свідомий геноцид українського народу, який наклав свій безжальний відбиток на всю нашу історію, на національну самосвідомість».
28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який трактує події 1932–1933 років, як Геноцид українського народу. Рішення було ухвалене 233 голосами. Від Партії регіонів проголосувало 2 депутати (Ганна Герман і Тарас Чорновіл), від БЮТ – 118, від «Нашої України» – 79, від Соцпартії – 30, позафракційних – 4. Фракція комуністів за законопроект, поданий Президентом України, не голосувала у повному складі.
Голодомор в Україні 1932–1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили:
·
Австралія (2003/2008)·
Андорра (2009)·
Аргентина (2007)·
Бразилія (2007)·
Ватикан (2001, 2003)·
Грузія (2005)·
Еквадор (2007)·
Естонія (1993)·
Іспанія (2007)·
Італія (2004, 2007)·
Канада (2003/2008)·
Колумбія (2007)·
Латвія (2008)·
Литва (2005)·
Мексика (2008)·
Парагвай (2007)·
Перу (2007)·
Польща (2006)·
·
США (2003, 2006, 2008)·
Угорщина (2003)·
Чехія (2007)·
Чилі (2007)У листопаді 2003 року 58-а сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила «Спільну заяву з нагоди 70-ї річниці Великого голоду 1932–1933 років», де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, в тому числі Росія.
23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.
28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті голоду 1932–1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ також зазначила, що «в Україні, яка постраждала найбільше від насильницької колективізації, Голодомор був визнаний геноцидом рішенням Верховної Ради».
Геноцидом українського народу Голодомор визнають католицька церква, Константинопольська православна церква, Українська православна церква – Київський патріархат, Українська православна церква (Московського патріархату) та Українська автокефальна православна церква.
Посилання та література
1. Страта голодом: Пер. з англ./ Семен Старів; За ред. Р. Доценка. Київ: Українознавство, 1997. -250 с.: іл. – ISBN 5–7770–0895-Х
2. Спецпроект про Голодомор української служби Бі-Бі-Сі
3. Геноцид українського народу. Спеціальний розділ офіційного веб-порталу Державного комітету архівів України
4. Станіслав Кульчицький, Геннадій Єфіменко «Демографічні наслідки голодомору 1933 р. в Україні» + «Всесоюзний перепис 1937 р. в Україні: документи та матеріали»
5. Свідчення очевидців Голоду, Матеріали комісії конгресу США
6. «Уроки історії: Голодомор 1932–33 рр.»
7. «Голодомор в Україні 1932–1933 роки»
8. Матеріали комісії Конгресу США по українському голоду 1932–33 років
9. Книга Р. Конквеста «Жнива скорботи»
10. Українці Угорщини: Голодомор 32–33 років
11. Infoukes.com: The Artificial Famine/Genocide in Ukraine 1932–33
12. Голодомор на Чернігівщині 1932–1933 рр. мовою документів: Тематичний перелік / Упорядн.: Л.П. Коноваленко, А.В. Морозова, Н.М. Полетун. Ред. А.І. Неділя.
13. Громадський проект: Збір переказів очевидців та фото пам'ятних знаків.
14. В. Марочко. Голодомор 1932–1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 294 с.