1. Аналіз досвіду окремих країн у розробці статистичної методології.
2. Поліпшення порівнянності даних і розробка міжнародних стандартів.
3. Розробка заходів щодо надання допомоги різним країнам в організації національної статистики.
У підпорядкованості центральному апарату ООН знаходиться демографічна статистика і всі інші галузі економічної статистики, за винятком статистики сільського господарства і праці. Відповідальність за їх розвиток покладено відповідно на Продовольчу і сільськогосподарську організацію Об`єднаних Націй (ФАО) і Міжнародну організацію праці (МОП).
Статистична комісія і Статичне бюро координують діяльність міжнародних спеціалізованих установ в галузі статистики, розробляють, узгоджують і поширюють міжнародні статистичні рекомендації, видають міжнародні щорічники тощо.
Статистична комісія разом із Статичним бюро ООН та іншими міжнародними статистичними та економічними організаціями розробляє міжнародні стандарти: наприклад, міжнародні класифікації галузей економічної діяльності та класифікацію товарів. При цьому вона здійснює аналіз досвіду переписів населення і промисловості у різних країнах світу, методів та організації статистики транспорту, зв`язку, торгівлі, статистики рівня життя населення та ін. Крім того, комісія розробляє міжнародні стандарти в галузі зведених господарських показників (системи національних рахунків, міжгалузевих балансів, капітальних вкладень та інвестицій). На своїх сесіях Статистична комісія приділяє багато уваги поліпшенню методів розрахунку показників зовнішньої торгівлі, статистиці оптових цін, а також соціальній статистиці.
Проблеми статистики населення крім Статистичної комісії детально вивчає Комісія з питань народонаселення Економічної і Соціальної ради ООН.
Останнім часом регіональні економічні комісії ООН і насамперед Економічна комісія ООН для Європи, виконують велику роботу з міжнародної статистики. При комісії створена постійно діюча Конференція європейських статистиків, пленарні засідання якої, починаючи з 1953 р., щорічно проводяться у Женеві.
Важливу роль у розвитку сучасної міжнародної статистики відіграють Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Статистична комісія Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), відділи міжнародної статистики ряду зарубіжних країн, зокрема США, Великобританії, Японії.
Широкого визначення набуває статистична діяльність країн, що розвиваються, в галузі міжнародної статистики (Конференція азіатських і африканських статистиків у ЮНІДО – Організація ООН сприяння промисловому розвитку).
В 1973 р. було засновано Міжнародну асоціацію статистичних обстежень (theInternationalAssociationofSurveyStatisticians – IASS), як одну із секцій Міжнародного статистичного інституту з метою сприяння вивченню та розвитку теоретичних та практичних засад вибіркових обстежень та переписів, підвищення зацікавленості щодо проблем обстежень та переписів з боку фахівців-статистиків, урядів та суспільства в різних країнах світу.
У галузі кримінально-правової статистики головна роль належить Економічній і Соціальній Раді ООН (ЕКОСОС), на яку покладено завдання координації співпраці держав у галузі попередження злочинності.
У 1971 р. ООН заснувала Комітет щодо попередження злочинності і боротьби з нею, в обов`язки якого входить надання доповідей по різних системах боротьби зі злочинністю і поводження з правопорушниками, проведення статистичного аналізу, підготовка конгресів ООН по попередженню злочинності. На всіх конгресах ООН, які проводяться кожні п`ять років, велике значення надавалося вивченню тенденцій в динаміці злочинності, проблемам її прогнозу, плануванню заходів протидії, уніфікації статистичних показників.
Головним методологічним центром ООН є заснований в 1968 р. Центральний науково-дослідний інститут по попередженню злочинності і поводження з правопорушниками ООН і регіональні інститути для Східної і Західної Європи, для Азії і Далекого Сходу, для Центральної і Південної Африки.
До числа найбільш значних міжнародних організацій, які займаються вибірковим статистичним спостереженням відносяться: Міжнародна Асоціація кримінального права (МАКП); Міжнародне кримінологічне об`єднання; Міжнародна соціологічна асоціація; Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). Крім того проблемами кримінальної статистики займається багато приватних соціологічних організацій, які проводять вибіркові дослідження у різних країнах світу.
Вперше питання про порівнянність кримінально-статистичних даних різних держав було поставлено Адольфом Кетле на 1 Міжнародному статистичному конгресі в 1853 році . З тих пір ця проблема неодноразово обговорювалась на конгресах по міжнародній статистиці і на сесіях Міжнародного статистичного інституту, Конгресах ООН по попередженню злочинності і поводженню з правопорушниками. Але суттєвих позитивних зрушень у цьому напрямку за весь цей час так і не було зроблено.
І лише несприятлива ситуація з боротьбою зі злочинністю у світі змусила Генеральну Асамблею 18 грудня 1972 р. прийняти резолюцію 3021 (ХХУП сесія), в якій державним членам ООН було запропоновано інформувати Генерального Секретаря про стан злочинності у їх країнах, стосовно офіційно зареєстрованих злочинів.
Організація Об`єднаних Націй з 1970 р. проводить велику роботу по збиранню статистичних даних про злочинність. В результаті були підготовлені шість оглядів стану злочинності у світі і окремих регіонах. Кожний з них охоплює період в п`ять років: 1970 – 1975, 1976 – 1980, 1981 – 1985, 1986 – 1990, 1991 – 1995, 1996 – 2000. Кожний з цих оглядів готувався до наступного Конгресу ООН по попередженню злочинності. Незважаючи на те, що далеко не всі держави надають статистичні дані, а одержані показники не завжди є порівняними, велика різниця в рівні латентності у різних країнах, ці огляди надають можливість одержати достатньо чітке уявлення про стан криміногенної ситуації у світі і окремих регіонах.
Зараз в ООН створена інформаційна система показників кримінально-правової статистики і діяльності органів поліції, прокуратури, судів і тюрем.
Таким чином, в умовах глобалізації і інтернаціоналізації злочинності у світі створенні уніфіковані міжнародні системи збору показників правової і кримінально-правової статистики є важливою передумовою для всебічного аналізу і розробки заходів по встановленню ефективного контролю над проявами транснаціональної злочинності.
3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
Організація державної правової статистики у кожній країні має свої особливості. На неї впливають структура економіки, державний устрій, традиції певної країни та інші фактори.
Головною особливістю організації правової статистики у більшості країн світу є те, що вона децентралізована і не має чіткої структурної системи, як в нашій країні. Друга особливість полягає у відсутності єдиної методології і системи збирання даних про правові явища. Третя особливість, це те, що інформацію про правові явища збирають безліч різноманітних організацій. Поширена система приватних статистичних органів, які обслуговують перед усім приватні компанії, а іноді виконують замовлення державних статистичних органів. Четверта особливість – наявність великого обсягу статистичної інформації, її безсистемність і непорівнянність, що не дає можливості органам державної статистики здійснювати перевірку достовірності статистичних даних.
Таким чином єдина статистична реєстрація цивільно-правових фактів та інших явищ і процесів, які характеризують юридичну діяльність у самому широкому розумінні цього слова практично не існує і вона дуже слабко висвітлюється в офіційній статистиці.
Виходячи з цього, ми головним чином зупинимося на характеристиці кримінально-правової, судової, пенітенціарної і кримінологічної статистики в деяких країнах, яка отримала найбільший розвиток у своїй практичній організації у розвинутих країнах і являється предметом більш ретельного аналізу.
Під міжнародною кримінальною статистикою розуміється кримінально-правова статистика значної кількості держав, заснованої на вітчизняній системі показників, тотожних по своїй природі, які мають однакові джерела, регулярно збираються і обробляються на засадах єдиної методології. На жаль, такої уніфікованої міжнародної кримінальної статистики на сьогодення фактично не існує, хоча питання про її заснування має вже більш ніж вікову історію, впродовж якої проходить її становлення як напрямку міжнародних статистичних досліджень.
Кримінальна статистика кожної держави відтворює специфічні особливості свого кримінального права, процесу, судового устрою, і вони настільки істотні, що вкрай ускладнюють повноцінний порівняльний статистичний аналіз.
Тому при вивченні показників міжнародної кримінальної статистики насамперед слід мати на увазі розбіжності кримінального законодавства. В одних країнах злочинні діяння підрозділяються на злочини, проступки і правопорушення. В інших – на злочини і правопорушення. В третіх – на злочинні діяння, які переслідуються по обвинувальному висновку, або без такого і т. д. Значно розрізняється і коло тих діянь, які визначаються як злочинні і покаранні. Є особливості і в юридичному визначені окремих понять: співучасть, замах на злочин, рецидив і багато інших. Істотна різниця і у визначенні складів злочинів. Слід враховувати і ступінь інтенсивності діяльності органів поліції і суду у виявленні злочинів, а також кримінально-процесуальне законодавство і організацію системи протидії злочинності в окремих країнах.
Істотна різниця існує і в самій організації кримінальної статистики в різних країнах світу. В чому ж полягає ця різниця?
По-перше, у системі показників, які характеризують злочин і особу злочинця.