Смекни!
smekni.com

Міжнародна правова статистика (стр. 3 из 3)

По-друге, значне різноманіття у системі первинного обліку злочинів. А від цього багато в чому залежить повнота і якість статистичних даних, які друкуються в окремих країнах світу. Так, наприклад, викликає значний сум­нів якість офіційних кримінально статистичних відомостей Туреччини, Іспа­нії, Португалії, Мексики, деяких країн Азії, Африки, кримінальна статистич­на звітність яких навіть не поділяє справи на кримінальні та цивільні. В де­яких країнах Азії і Африки офіційної кримінальної реєстрації злочинів зовсім не існує.

По-третє, значні розбіжності існують і у одиницях виміру злочинності і адміністративних правопорушень. Офіційні статистичні дані характеризують зареєстровані злочини, розглянуті кримінальні справи, вироки, заарештова­них, обвинувачених, засуджених і т.д. без особливої їх диференціації. У Ве­ликій Британії (Англія, Уельс, Шотландія, Ірландія) до цього часу немає єди­ної статистики злочинності і судимості, хоча і друкується ряд статистичних збірників, в яких з різних боків висвітлюється діяльність системи криміналь­ної юстиції.

По-четверте, значна різниця у повноті охоплення статистичними показ­никами явищ, що реєструються. У деяких країнах друкуються відносно повні дані про всі виявлені злочини, у інших – вибіркові дані про злочини.

По-п`яте, нерідко із статистичних збірників не вдається з`ясувати на­скільки повна і вичерпна ця інформація.

По-шосте, складнощі порівняльно-статистичного аналізу злочинності у міжнародному масштабі обумовлюються і змінами чинного законодавства, які вносять істотні корективи в статистичні дані, а також змінами в організа­ції структурної побудови правоохоронних і судових органів.

Однак, не зважаючи на всі ці ускладнення порівняльно-статистичне вив­чення злочинності у міжнародному масштабі дає можливість для виявлення основних тенденцій динаміки злочинності у світі, її структури і особливостей регіональних проявів.

Розглянемо стисло систему організації статистичного обліку у деяких зарубіжних країнах.

США

Сполучені Штати Америки – країна з достатньо розвинутою, але далеко не повною кримінально-правовою статистикою. Статистика США де­централізована. Окрім ФБР статистичний облік злочинності в країні прово­дять понад десятка інших організацій: Національна служба інформації по кримінальній юстиції і кримінальній статистиці, Національний інститут по зловживанню наркотиками, Управління федеральних тюрем США, Управлін­ня судами США, Національна рада по злочинності і деліктвентності, Націо­нальний інститут правосуддя і попередження злочинності неповнолітніх, Інститут права і соціальних досліджень, Служба пробації і т.д.

Система державної статистики США будується за принципом створення так званих “фокусних точок”, тобто збирання даних здійснюється у певних відомствах і переважно про тяжкі злочини.

У США збирання статистичних даних про злочинність здійснюється на двох рівнях: на рівні штатів і на федеральному рівні. Звіти надаються відпо­відними агентствами штатів до ФБР. ФБР публікує кримінальну інформацію у різному вигляді. Але основним є щорічник – “Єдиний звіт про злочинність. Злочинність у США (UniformCrimeReports. CrimeintheUnitedStates)”. В ньому у федеральному масштабі і в розрізі окремих штатів публікуються ві­домості:

1) відносно восьми видах індексних (найбільш небезпечних) злочи­нах (вбивства, зґвалтування, грабежі, розбійні напади, злочини з проникнен­ням у приміщення, крадіжки, крадіжки автомобілів, підпалювання);

2) показ­ники про розкриті злочини;

3) відомості про арешти по 21 видах злочинної поведінки, у тому числі стосовно індексних злочинів;

4) відомості про працівників правоохоронних органів.

Окрім того адміністрація США не обмежується збиранням офіційної статистики про індексну злочинність. З 70-х років у країні систематично (1 раз в рік) проводиться репрезентативне вибіркове опитування населення з ме­тою виявлення осіб, які стали жертвами злочинів і не зверталися у правоохо­ронні органи (в цілях встановлення латентної злочинності). Одержані дані Міністерство юстиції публікує у загальному довіднику і в спеціальному збірнику про кримінальну віктимізацію в країні.

Германія

В Германії існує чотири самостійні інформаційні підсистеми статистичного обліку злочинності, які регулярно публікуються у розгорну­тому і стислому вигляді у відповідних збірниках. Це – поліцейська кримі­нальна статистика; статистика кримінального переслідування (вироки суду); статистика виконання покарань (охоплює осіб, які засуджені до позбавлення волі); статистика осіб умовно засуджених. Кожна із цих систем взаємно до­повнює одна іншу. Статистика Германії характеризується найбільшою досто­вірністю статистичних даних. Важливе значення віддається чіткому визна­ченню понять, які використовуються для відокремлення одиниць обліку. Одержані статистичні дані відображаються поліцейським відомством в Єди­ному щорічному статистичному звіті. Важливою особливістю німецької кри­мінальної статистики є наявність значної кримінологічної інформації про злочин, особу злочинця, обставини злочину і її жертву, стабільність у друку­ванні звітів, їх доступність і добра адаптація до використання.

Франція

У 1825 році Франція встановила першу національну систему кримінальної статистики. В наш час Французький національний інститут ста­тистики і економічних досліджень випускає статистичний щорічник Франції, у якому є глава “Юстиція”. У цій главі зосереджені дані судової і пенітенці­арної статистики. Дані поліції про кількість зареєстрованих злочинів не пуб­лікуються. Судова статистика містить цифрові дані про кількість осіб, засуд­жених судами присяжних, виправданих трибунальними і апеляційними суда­ми в метрополіях і заморських територіях. Пенітенціарна статистика містить цифрові дані про кількість і рух засуджених у пенітенціарних установах. Особливістю статистичного обліку у Франції є поділ правопорушень на три категорії – злочини, проступки і порушення, що відповідає структурі судо­устрою Франції.

Швеція

В Швеції з 1913 року публікуються офіційні статистичні дані про злочинність. Кримінальна статистика Швеції підрозділяється на: полі­цейську, судову і тюремну. Поліцейська статистика найбільш обмежена. В ній містяться дані тільки про кількість злочинів, які стали відомі поліції, і публікується лише з 1950 р. Судова і тюремна статистика представлена більш детальніше: в ній наводяться дані про кількість засуджених по категоріях злочинів, про міри покарання, про вік, стать правопорушників, злочинців-ре­цидивістів, кількість засуджених, які знаходяться в тюрмах, звільнених і т.д.

Японія

В Японії, так же як і в інших країнах, облік злочинності здійс­нюється державними органами. Статистичні дані надають: Головне полі­цейське управління, органи прокуратури, служби пробації і пенітенціарних органів, секретаріат Верховного суду. Ці органи видають відповідні статис­тичні збірники своїх відомств. Комплексний науково-дослідний інститут Мі­ністерства юстиції узагальнює статистичні дані та видає у вигляді “Білої книги про злочинність”. Крім того, Головним поліцейським управлінням що­річно видається “Біла книга про поліцію”, в якій висвітлюються різні на­прямки діяльності поліції. Поліцейська статистика Японії найбільш достовір­на і придатна для статистичного аналізу.

Особливістю японської кримінальної статистики є роздільний облік зло­чинів, передбачених КК і злочинів, передбачених статутними законами, які не ввійшли до КК. По категоріях злочинів, передбачених КК, облік ведеться як за кількістю злочинів, так і злочинців. По категоріях статутних злочинів враховується тільки кількість справ, переданих до прокуратури.

Країни СНД

В країнах СНД організація кримінально-правової статис­тики багато в чому аналогічна її організації і функціонуванню в Україні. Різниця полягає лише в структуюванні органів, які здійснюють статистичний облік і звітність про окремі показники в документах первинного обліку. Але в сучасних умовах необхідність побудови чіткої і єдино образної системи кримінально-правової статистики, яка б задовольняла своїми показниками, не тільки оперативні, але й наукові кримінологічні вимоги, особливо відчутна. Інтеграційні процеси в державах СНД, діяльність міждержавних організова­них злочинних угрупувань актуалізували необхідність розробки системи по­казників про злочини для забезпечення міжнародних зіставлень. У Програмі методологічних робіт Статистичного комітету держав СНД і на поточних за­сіданнях Ради керівників статистичних служб країн-учасників СНД на цю проблему неодноразово зверталась увага.

Таким чином, можна зробити загальний висновок, що для конкретного статистичного аналізу показників міжнародної кримінально-правової стати­стики необхідно використовувати матеріали економічної, демографічної, со­ціально-культурної статистики і багато інших матеріалів.

В Україні проводиться робота по вдосконаленню статистичної методо­логії і переходу України на прийняту у міжнародній практиці систему обліку і статистики ринкової економіки відповідно до завдань, які були поставлені в Концепції побудови національної статистики України та Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, затверджених Поста­новою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р.


Список літератури

1. Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учебник. – М.: Юристъ, 2009. – 400 с.

2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок ведення спеціальної митної статистики” від 12 грудня 2002 р. № 1865. // Урядовий кур`єр 19.12. 2002. – с. 20.

3. Правова статистика: Навч. посібник /О.Г.Кальман, І.0. Хри­стич. – Х.: “Право”, 2008. – 204 с.

4. Правова статистика. Курс лекцій./ О.М. Джужа, Ю.В. Александров, В.В. Василевич та інші. Під заг. ред. О.М. Джужи. – К.: [НАВСУ: Правові джерела], 2007. – 336 с.

5. Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. – М.: Юристъ, 2009. – 588 с.

6. Словарь криминологических и статистических терминов. // Кальман А.Г., Христич И.А. – Х.: ИИПП АПрН Украины, изд-во “Гимназия”, 2008. – 96 с.

7. Статистика: Підручник/За ред, А.В. Головача, А.М. Єріної, О.В. Козирєва. - К.: Вища шк., 2008. – 623 с.

8. Статистика: Підручник/ С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2007. – 467 с.

9. Статистичний облік і звітність у правоохоронних органах України// Кальман О.Г., Христич І.О. Науково-практичний посібник. – Х.: ІВПЗ АПрН УКраїни, вид-во “Гимназия”, 2008. – 140 с.

10. Трофімова Г.Г. Правова статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2006. – 75 с.

11. Чернадчук В.Д. Правовая статистика: конспект лекций. – К.: МАУП, 2009. – 72 с.