Вища Рада юстиції в Україні була створено відповідно до Конституції України 1996 р., де у ст. 131 серед основних завдань цього органу встановлено внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад. Відповідно до ст. 1 Закону „Про Вищу раду юстиції” це є колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно і неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. Даний орган складається з 20 членів. Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України і Генеральний прокурор України входять до складу за посадою. Верховна Рада України, Президент України, З'їзд суддів України, З'їзд адвокатів України, З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають у Вищу раду юстиції по три особи, а Всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох. Відповідно до процедури добору кандидатів в судді саме цей орган здійснює вибір з кандидатів, що успішно склали кваліфікаційний іспит, найбільш підготовлених для виконання функцій носіїв судової влади. Вища рада юстиції є завершальною ланкою профвідбору кандидатів у судді, оскільки саме цей орган відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 131 Конституції України має повноваження вносити подання щодо призначення судді на посаду Президенту України. За своєю правовою природою Вища рада юстиції не відноситься до будь-якої гілки влади.
Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України, яким відведено провідну роль у доборі суддівських кадрів. Основними їх завданнями відповідно до Закону “Про судоустрій України” є забезпечення формування корпусу професійних суддів шляхом добору і рекомендації осіб для зайняття посади професійного судді, і визначення рівня професійної підготовки діючих суддів, а також розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності суддів і дачі висновку про звільнення судді від займаної посади (ст. 73).
Згідно із Законом у системі судоустрою України діють: кваліфікаційні комісії суддів загальних судів; кваліфікаційна комісія суддів військових судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів. Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, шість з яких є суддями, а інші — представниками інших гілок влади. До складу кваліфікаційних комісій можуть входити тільки особи з вищою юридичною освітою, але до їх складу не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих та апеляційних судів, їх заступники, члени Вищої ради юстиції, а також народні депутати України. Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадських засадах зі збереженням середньої заробітної плати за місцем основної роботи.
Таким чином, у процесі добору кандидатів на посаду суддів беруть участь представники всіх гілок влади. При цьому Законом диференційовано процедуру формування складу судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. Незважаючи на відмінності цих процедур, їх об’єднує єдине призначення – вони спрямовані на формування професійного суддівського корпусу України.
3. Процедура зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції
Відповідно до Конституції України, законів “Про статус суддів”, “Про судоустрій України”, “Про Конституційний Суд України”, “Про Вищу раду юстиції” та інших нормативних актів, посаду судді в суді загальної юрисдикції можна зайняти за двома процедурами: процедурою призначення на посаду Президентом (для тих, хто претендує на цю посаду вперше) та процедурою обрання Верховною Радою України (для тих, хто претендує на безстроковий термін зайняття посади).
Загальна процедура зайняття суддівської посади здійснюється в декілька етапів:
1) звернення зацікавленого суб’єкта до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про кваліфікаційну атестацію з наданням відповідних документів, що підтверджують його відповідність формальним вимогам закону щодо кандидата на певну посаду судді;
2) кваліфікаційна атестація судді у формі кваліфікаційного екзамену (для кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше) або кваліфікаційної співбесіди (для суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня).
3) прийняття рішення про відповідність кандидата вимогам, які ставляться законом щодо можливості заняття відповідної посади;
4) рекомендація (або відмова в ній) відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо можливості обрання на посаду судді;
5) надіслання всіх необхідних документів щодо кандидатів до компетентного органу (щодо кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше — до Вищої ради юстиції; щодо суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня, — Голові Верховного Суду України (або Голові відповідного Вищого спеціалізованого суду);
6) внесення подання про призначення (обрання) суддею відповідному правомочному суб’єкту (Президенту України— щодо кандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше; Верховній Раді України — щодо суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня);
7) винесення відповідного акта про призначення (обрання) суддею (Президент — строком на п’ять років; Верховна Рада — безстроково);
8) складання присяги судді.
3.1 Порядок призначення на посаду судді вперше
Відповідно зі ст. 8 Закону “Про судоустрій України” перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції.
В Загальній декларації прав людини та Конституції України закріплено принцип рівності громадян перед законом. Закон „Про судоустрій України” конкретизує це положення щодо кандидатів у судді: при доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин (п. 2 ст. 8 Закону).
Добір кандидатів у професійні судді для призначення суддею вперше розпочинається з прийняття заяв від осіб, які бажають працювати суддями та відповідають встановленим законодавством вимогам. Для цього особа має звернутися до територіального управління Державної судової адміністрації (далі - ДСА). ДСА готує особисту справу кандидата, яку надсилає до Вищої ради юстиції. Секція з питань підготовки подань для призначення суддів уперше Вищої ради юстиції готує подання і направляє його відповідній кваліфікаційній комісії суддів.
Відповідно з п. 3 ст. 60 Закону „Про судоустрій України” умовою призначення на посаду судді є складання кваліфікаційного іспиту, який проводиться відповідною кваліфікаційною комісією суддів.
Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Він полягає у виявленні й оцінці рівня професійних знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду. Після виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і постановки йому запитань в усній формі кваліфікаційна комісія залежно від результатів кваліфікаційного іспиту дає висновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи та рекомендацію для призначення його на посаду судді або вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації. Хід складання кваліфікаційного іспиту повинен протоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві як офіційні документи.
Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту, може бути допущена до його складання повторно не раніш ніж через рік. Документи, передбачені процедурою добору кандидатів для призначення на посаду судді, перед складанням кваліфікаційного іспиту повторно готуються з урахуванням інформації щодо особи кандидата за період, що минув з часу першого кваліфікаційного іспиту. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніш як через два роки.
Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад. Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути зараховані кваліфікаційною комісією до кандидатів на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву (ст. 91 Закону „Про судоустрій України”).
Одержані Вищою радою юстиції рекомендації кваліфікаційної комісії разом з іншими матеріалами щодо кандидата на посаду судді вивчаються на секції з питань підготовки подань про призначення суддів уперше. Далі кандидатура на посаду судді розглядається персонально на засіданні Вищої ради юстиції за доповіддю одного з її члена, який діє за дорученням названої секції. За результатами обговорення на засіданні приймається один із таки актів: подання про призначення судді або рішення про відмову в поданні про призначення. Одне з двох цих рішень приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від складу Вищої ради юстиції.