Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради та оформлюється постановою. У випадку, якщо кандидата не обрано, Вища рада юстиції вносить подання про звільнення цього кандидата з посади судді.
Закон також передбачає можливість повторної рекомендації кандидатури на обрання судді безстроково. Так, якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради в зв’язку з нововиявленими обставинами, які були висловлені у виступах народних депутатів, Комітет приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин, або доручає членам Комітету внести подання про проведення відповідної перевірки, узгодивши термін її проведення, а за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради. Але, в той же час, внесення двічі відхилених Верховною Радою кандидатур не допускається.
Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів з дня ухвалення відповідного рішення Верховною Радою України та принесення присяги судді (п. 3 ст. 61 Закону “Про судоустрій України”).
4. Процедура набуття статусу судді Конституційного Суду України
Процедура добору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України відрізняється від процедури формування суддівського корпусу судів загальної юрисдикції. Специфіку цього процесу індивідуалізовано вже на перших етапах. Так, норми ст.ст. 6-8, 16 Закону “Про Конституційний Суд України” не передбачають необхідності кваліфікаційної атестації кандидата на суддівську посаду та отримання відповідних рекомендацій від кваліфікаційних комісій суддів. Більш того, пропозиції щодо кандидатур вносяться на розгляд відповідних органів представниками законодавчої, виконавчої та судової влади. Тобто, при доборі та призначенні на посади суддів Конституційного Суду України беруть паритетну участь представники трьох гілок влади, тим самим забезпечується збереження балансу у системі поділу влад.
Згідно статті 148 Конституції, Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Відповідно до Конституції України (ч. 2 ст. 148) та Закону України “Про Конституційний Суд України” формування єдиного органу конституційної юрисдикції здійснюється шляхом обрання до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України та з’їздом суддів України. Кожен із зазначених суб’єктів формування Конституційного Суду України призначає по шість суддів.
Президент України, призначаючи суддів, проводить консультації з Прем’єр-міністром України та Міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів. Про призначення особи на посаду судді Конституційного Суду України Президент України видає указ, скріплений підписами Прем’єр-міністра України та Міністра юстиції України.
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити народні депутати України, але не менш як 1/4 від конституційного складу Верховної Ради України. Депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, підписи депутатів не відкликаються. Щодо кожної кандидатури на посаду судді відповідний комітет Верховної Ради України подає свої висновки. Призначеними на посаду суддів вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. За результатами голосування складається Постанова Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.
З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у ч. 2 ст. 8 Закону “Про Конституційний Суд України”, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписується рішення з’їзду суддів України про призначення суддів Конституційного суду України.
Президент та Верховна Рада України в місячний строк після припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, які були ними призначені, призначають у межах своїх повноважень інших осіб на вакантні посади. Що стосується з’їзду суддів України, то призначення на вакантні посади в межах своїх повноважень здійснюється у тримісячний термін.
На жаль, залишилось не врегульованим в законодавстві питання формування Конституційного Суду України у випадках недотримання Президентом України, Верховною Радою України чи з’їздом суддів України передбачених Законом “Про Конституційний Суд України” строків призначення суддів, у тому числі в разі припинення повноважень судді. Якщо суддів не призначено, діяльність Конституційного Суду України може бути припинено до призначення необхідної кількості нових суддів.
Складовою частиною процедури формування Конституційного Суду України є складання присяги. Саме з дня принесення присяги суддя Конституційного Суду України вступає на посаду. Принесення присяги здійснюється на засіданні Верховної Ради України не пізніше як через місяць після призначення судді. Засідання парламенту з цього приводу проводиться за участю Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Зміст присяги судді Конституційного Суду такий: “Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина”. Порушення суддею присяги може бути підставою для звільнення його з посади.
ВИСНОВКИ
На відміну від суддів загальної юрисдикції, суддя Конституційного Суду обирається на дев’ять років без права бути обраним на повторний строк. Обмеження строку перебування на посаді, а також унеможливлення бути обраним на повторний строк, є елементами політичної доцільності. Заборона призначення судді на новий термін є додатковою гарантією його незалежності. Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльності він не орієнтуватиметься на позиції осіб чи органів, від яких залежало б його призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 148 Конституції України Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.
Таким чином, при доборі та обранні на посади суддів Конституційного Суду України беруть рівноцінну участь представники трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Організація судових та правоохоронних органів: Навч. Посібник/ за ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сибільової, О.М. Толочка.- Харків, 2009.
2. Організація судочинства в Україні (під заг. ред. Лавріновича)- К., вид. МЮ, 2008.
3.Халдеев Л.С. судья в уголовном процессе.- М., 2008.
4. Жилин Г.А. Судья в гражданском процессе.-М., 2009.
5.Бринцев В.Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні.- Київ., 2007.
5. Тимчасова Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді // Офіційний Вісник України - 2005.- № 13, ст.. 694.
6. Научная организация труда в аппарате судов и учреждений юстиции. — М, 2007.
7. Божьев В.П., Добровольская Т.Н., Перлов И.Д. Организационное руководство судами в СССР (судебное управление). — М., 2006.
8. Алексеев В.Б., Кашенов Г.П. Организация судебной деятельности. — М., 2007.
9. Подготовка гражданских дел к судебному разбирательству. /Под ред. Н.М. Гурбатова. — М., 2007.
10. Волкодаев Н.Ф. Правовая культура судебного процесса. — М.,2006.
11. Типові посадові повноваження службовців апарату місцевого суду. Затверджено Наказом ДСА, 2008 р.