Контрольна робота
З Дисципліни Спадкове Право
За I та II змістовими модулями
(Варіант 12)
Підготував:
Студент 3 курсу
АсєєваН.В.
Гр. ПЗ - 1
Перевірила:
Хачатрян Артур
Вміст
Перший змістовий модуль
Теоретична частина
Практична частина
Другий Змістовий модуль
Теоретична частина
Практична частина
Завдання I змістового модуля
1. Теоретична частина
1.1 Дайте поняття: спадкування, спадок, спадкоємиць, спадкодавець
| Спадкування | Спадок | Спадкоємиць | Спадкодавець |
| Ст. 1217 ЦК України закріплює існування двох видів спадкування: за заповітом, або за законом. Спадкування за законом має місце лише в разі якщо його не змінено заповітом спадкодавця. Основні норми, що регулюють умови і порядок спадкування за заповітом вміщено в главі 85 ЦК України ( «Спадкування за заповітом» ) | Сукупність прав та обов'язків, які переходять до спадкоємців у порядку спадкового правонаступництва. У спадок входять ті права та обов’язки , які належали спадкодавцеві, а не третій особі, причому ці права виникли ще за життя спадкодавця.Існують права та обов’язки, які мають особистий характер, тобто тісно пов’язані з особою спадкодавця. Тому природно, що вони не входять до спадку. | Спадкоємцями можуть бути не лише особи, які були живі в момент відкриття спадщини, а й діти спадкодавця, які були зачаті ще коли спадкодавець був живий, а народилися після його смерті. Вони можуть успадкувати як за законом так і за заповітом. Якщо дитина народжується живою, вона стає спадкоємцем. Дитина стає спадкоємцем і тоді, якщо вона прожила після свого народження всього кілька хвилин.Юридичні особи можуть бути спадкоємцями тільки за заповітом. | Спадкодавцем може виступати лише фізична особа. Оскільки заповіт визнається угодою, то дієздатність спадкодавця прямо впливає на дійсність заповіту. |
1.2Дайте порівняльну характеристику заповіту і договору дарування
| Договір дарування | Заповіт |
| За договором дарування одна сторона( дарувальник ) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Отже договір дарування, як і договори міни та купівлі – продажу, спрямований на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності у обдарованої особи. Договір дарування є завжди безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій майнового характеру.Договір дарування є одностороннім. З його укладенням у сторін , як правило, не виникають взаємні або односторонні обов'язки. | Заповіт – це правочин який складається фізичною особою ( заповідачем ) на випадок смерті, вчиняється в передбаченій законом формі, містить призначення спадкоємця, (спадкоємців ), а також може передбачити інші розпорядження.Заповіт є одностороннім правочином, оскільки в ньому знаходить свій вираз волевиявлення лише однієї особи – заповідача.Заповіт це розпорядження, зроблене на випадок смерті. Тільки з часу відкриття спадщини особи, вказані у заповіті спадкоємцями, набувають право вступити у спадкові відносини.Заповіт є особистим розпорядженням. Це виявляється у тому, що заповіт може бути складений лише від імені однієї особи ( єдиний виняток – спільний заповіт подружжя ) Крім того, скласти його заповідач може лише безпосередньо, а вчинення заповіту під впливом волі третіх осіб тягне за собою недійсність цього правочину як такого, що укладений з пороком волі. Заповіт є розпорядження, основним змістом якого є призначення спадкоємця або спадкоємців, а також визначення юридичної долі майна. |
Отже робимо висновок щодо характеристики договору дарування та заповіту. Договір дарування як і заповіт є письмовим, і підлягає нотаріальному посвідченню, договір дарування і заповіт є одностороннім правочином. Різниця в тому, що Заповіт є розпорядження, основним змістом якого є призначення спадкоємця або спадкоємців, а також визначення юридичної долі майна, а договір дарування спрямований на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності у обдарованої особи. За договором особа передає або зобов’язується передати, тобто самостійно, безоплатно майно обдарованому. Тоді коли за заповітом право власності виникає у спадкоємців тільки після смерті спадкодавця (Заповідача )
2. Практичне завдання
Громадянка Борисова Ганна Степанівна звернулась до державного нотаріуса за місцем проживання з проханням посвідчити договір дарування , за яким вона дарує своїй дочці Селезньовій І. П. приватизовану квартиру на випадок своєї смерті. Якими будуть дії нотаріуса?
По перше – почнемо з того, що згідно до Ст. 717 ЦК України –
Договір дарування це передача, або зобов’язання передати в майбутньому однією стороною (дарувальник) іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно у власність.
Тобто має місце саме передача дарувальником (в нашому випадку громадянка Борисова Г. С. ) обдарованому ( в нашому випадку Селезньова І. П..) майна у власність. Тобто після смерті Борисової Г.С. договір дарування втратить чинність. На підтвердження цього проаналізуємо Ст. 723 ЦК України
1. Договором дарування може бути встановлений обов’язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.
2. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.
3. Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.
Отже договір дарування громадянки Борисової Г.С. після її смерті просто припиняється як такий, і відкривається спадщина щодо майна громадянки Борисової Г.С.
Тепер з'ясуємо якими будуть дії нотаріуса
Відповідно до пункту 6 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
Нотаріуси відповідно до статті 7 Закону України “Про нотаріат ” у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, — законодавством Республіки Крим; наказами Міністерства юстиції України; нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси в установленому порядку та в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 22 тієї ж інструкції
Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші не застережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.
Отже: Договір дарування підлягає нотаріальному посвідченню, але згідно чинного законодавства, передача майна на випадок смерті не може відбутись за договором дарування, оскільки після смерті дарувальника втрачає чинність договір дарування. В нашому випадку нотаріус має запропонувати громадянці Борисовій Г. С скласти заповіт. Заповіт – це правочин який складається фізичною особою ( заповідачем ) на випадок смерті.
Завдання II змістового модуля
1. Теоретична частина
2.1 Державна реєстрація права на спадщину
Згідно до Ст. 1299 ЦК України
1. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).
2. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Згідно до Ст. 182 ЦК України
2 Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо
нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Отже: якщо у спадщині спадкоємця є нерухоме майно, така спадщина підлягає державній реєстрації. Роздивимось як саме відбувається державна реєстрація майна.
Державній реєстрації підлягають права власності на житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі, квартири у багатоквартирних будинках, інші об'єкти нерухомого майна. Порядок реєстрації врегульовано Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5.
Реєстрація прав здійснюється в бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ) за місцем знаходження об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів шляхом занесення вказаних прав до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Реєстрація прав здійснюється лише після технічної інвентаризації об'єкта. Якщо заява про реєстрацію прав подається не пізніше дванадцяти місяців після виникнення права на нерухоме майно, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Термін дії виписки з Реєстру прав — три місяці з часу її видачі, про що та термін її дії вказується в самій виписці.