Мир Знаний

Торговий патент його види особливості вибирання та термін дії (стр. 2 из 4)

- періодичні видання друкованих засобів масової інформації (незалежно від країни їх походження);

- проїзні квитки;

- товари народних промислів (крім антикварних і тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, встановленим Міністерством культури України);

- готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження) та вітаміни для населення;

- ветеринарні препарати;

- папір туалетний, зубну пасту та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників;

- вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню;

- мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх походження);

- насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі (незалежно від країни його походження).

Пільговий торговий патент також придбавають суб'єкти підприємницької діяльності, які:

- реалізують товари повсякденного вжитку та продукти харчування інвалідам через торговельні установи, що створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів;

- займаються продажем періодичних видань друкованих засобів масової інформації і реалізують супутню продукцію за таким переліком:

а) друковані книжки в твердій або м'якій обкладинці вітчизняних видавництв;

б) книжки для розмальовування, ноти, карти географічні або гідрографічні, включаючи атласи, глобуси та топографічні плани, листівки поштові, вітальні листівки, конверти, картинки перебивні, зошити, книжки для записів, блокноти, папір друкарський, для малювання та копіювання, бланки, журнали реєстраційні, календарі, інші канцелярські товари з паперу або картону (незалежно від країни їх походження);

в) ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів (незалежно від країни їх походження). Треба зазначити, що у цьому випадку підприємець отримує пільговий торговий патент на торгівлю тільки цими товарами;

- провадять торговельну діяльність на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців.

3. Що підлягає патентуванню, а що ні

Закон "Про патентування" визначає, що торговий патент придбавається при провадженні:

- торговельної діяльності за готівкові кошти,

- діяльності з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками),

- діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу,

- діяльності з надання побутових послуг.

Треба звернути увагу на те, що патентуванню підлягає торговельна діяльність не тільки за готівкові кошти, а також з використанням кредитних карток та інших форм розрахунків.

Однак потребує патентування не будь-яка торговельна діяльність. Не повинні отримувати торговий патент суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх структурні підрозділи у разі провадження:

1) торговельної діяльності виключно з використанням товарів вітчизняного виробництва, а саме:

- пшеничного та житнього борошна;

- хліба і хлібобулочних виробів;

- солі, цукру, соняшникової і кукурудзяної олії;

- молока і молочної продукції, крім згущеного молока і згущених вершків з добавками і без них;

- морозива;

- продуктів дитячого харчування;

- безалкогольних напоїв;

- меду та інших продуктів бджільництва, бджолоінвентарю і засобів захисту бджіл;

- риби, домашньої птиці, яєць, яловичини та свинини;

- ягід і фруктів, картоплі і плодоовочевої продукції;

- комбікорму для продажу населенню;

2) реалізації продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з суб'єктом підприємницької діяльності у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, що вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта;

3) діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельної діяльності), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається з розрахунками у безготівковій формі. Це стосується заготівельних пунктів, до яких відносяться пункти приймання:

- склотари,

- макулатури, паперових, картонних і ганчіркових відходів;

- сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

4) діяльності у торговельно-виробничій сфері (громадському харчуванні). Це стосується їдалень, кафе, роздавальних пунктів харчування на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах, які обслуговують виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

4. Хто повинен придбавати патент

Загалом до кола осіб, яким необхідно придбавати патент, належать:

- юридичні особи;

- суб'єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи (резиденти та нерезиденти);

- відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо).

Законодавець обмежує і строго визначає коло осіб, які придбавають торговий патент, та вказує, що не допускається визначення суб'єктів патентування:

- рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- іншими нормативно-правовими актами, крім Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Однак є деякі відхилення від цієї норми.

Так, платники фіксованого сільськогосподарського податку, згідно із законом України від 17.12.98 р. №320-XIV, звільнені від придбання торгового патенту. Відомо, що платники фіксованого податку можуть провадити торговельну діяльність не тільки продукцією власного виробництва, а й товарами, придбаними за договорами купівлі-продажу, обміну тощо. Статтею 2 Закону від 17.12.98 р. №320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок" визначено, що у разі, коли за звітний період валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів його переробки становить менш як 50% загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах, в тому числі і придбаває торговий патент. Це ж саме зазначено у листі ДПАУ від 05.03.99 р. №3271/7/15-1317 "Щодо порядку придбання торгового патенту платниками фіксованого сільськогосподарського податку".

Отже, можна зробити висновок, що за таких обставин платники фіксованого податку теж мають придбати торговий патент.

Критерієм, за яким суб'єктам підприємництва необхідно придбавати торговий патент, є провадження таких видів діяльності:

- торгівлі за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток;

- операцій з обміну готівкових валютних цінностей, включаючи операції з готівковими платіжними засобами в іноземній валюті, та з кредитними картками;

- надання послуг у сфері грального бізнесу;

- надання побутових послуг.

5. Хто не придбаває торговий патент

Ми з'ясували, що торговельна діяльність і діяльність з надання побутових послуг, в основному, вимагає придбання торгового патенту.

Проте є підприємства, що провадять таку діяльність без придбання торгового патенту. Серед них:

- підприємства і організації Укоопспілки;

- підприємства і організації військової торгівлі;

- аптеки, які перебувають у державній власності;

- торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування (магазини виїзної торгівлі, автомагазини);

- суб'єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями інвалідів.

Умови, необхідні для звільнення таких суб'єктів від придбання торгового патенту:

- організації інвалідів повинні мати податкові пільги згідно з чинним законодавством;

- торгівля повинна здійснюватися виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих";

- сільськогосподарські товаровиробники - платники фіксованого податку (крім випадку, що наведений вище);

- підприємства легкої та деревообробної промисловості, розташовані у Чернівецькій області і є учасниками економічного експерименту на період його проведення (згідно із законом від 13.01.2000 р. №1375-XIV);

- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Підприємці - фізичні особи, щоб отримати право провадити торговельну діяльність чи надавати побутові послуги без патенту, мають відповідати одному з таких критеріїв:

- здійснювати торгівлю з лотків, прилавків і сплачувати ринковий збір за місце для торгівлі на ринках усіх форм власності;

- сплачувати податок на промисел;

- сплачувати фіксований податок;

- здійснювати продаж продукції бджільництва;

- здійснювати продаж продукції рослинництва, птахівництва, тваринництва, що вирощена в підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках. (Важливо те, що така продукція повинна бути отримана в особистому господарстві і для уникнення всіляких непорозумінь з податковою службою необхідно мати документи, які підтверджують право на власність або користування таким господарством чи ділянкою);

- сплачувати державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна.