Жан Тускоз розрізняє два періоди розвитку і застосування принципу самовизначення народів: після І світової війни і після ІІ світової війни. Після І світової війни принцип самовизначення був введений як інструмент надання незалежності народам тих земель, які належали країнам Четверного союзу, що у війні програв. А пізніше цей самий принцип було використано Гітлером для імперіалістичних ідей, коли він хотів об׳єднати в одному рейху весь німецький народ. Атлантична хартія, підписана між Сполученими Штатами та Великобританією у 1942 році, по-новому закріпила право націй на самовизначення. Але після делімітації повоєнних кордонів у Європі цей принцип часто ігнорувався. Можливо, історія ще покаже, що порядок, встановлений у Європі після другої світової війни, є таким же хистким та ненадійним, як і той, що встановився після попереднього конфлікту, зокрема тому, що він недостатньо врахував право народів на самовизначення31 [Жан Тускоз Міжнародне право // К., - АртЕск. - 1998].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Статут Організації Об׳єднаних Націй 26 липня 1945 року
2. Декларація про принципи міжнародного права 1970 року
3. Женевські конвенції 12 серпня 1949 року
4. 1-а Гаазька конвенція 1899 року
5. 2-а Гаазька конвенція 1907 року
6. Бирюков П. Н. Международное право: учебное пособие // М., Юристь. – 1998.
7. Саїд Абуфара Б. А. Право народів на самовизначення і практика його здійснення в сучасний період: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня // К., - 2004.
8. Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. Загальна теорія держави і права // НОВИЙ СВІТ-2000. – 2004.
9. Возможные пути и средства обеспечения мирного и конструктивного решения проблем, связанных с меньшинствами. ООН Е/CN. 4/ Sub. 2/1993/34//
10. Ушаков Н. А. Международное право: основные термины и понятия // М., - 1996.
11.КристескуА. Право народов на самоопределение // ООН., - Нью-Йорк., - 1981.
12. Мовсисян Ф. В. Европейские национально-освободительные движения первой половины XIX века и армянская общественная мысль: дис... д-ра ист. наук: 07.00.01 . - Ереван, 2005.
13. Динь Н. К. Международное публичное право // Сфера. – К., - 2000.
14. SayeghFayesA. TheU.N. andthePalestineQuestion. Beyrouth. 1966.
15. Блищенко И. П., Дориа Ж. Прецеденты в международном публичном и частном праве // М., - МНИМП. – 1999.
16. ЭспьелемЭ. Г. Право на самоопределение: осуществление резолюций Организации Обьедененных Наций // ООН. - Нью-Йорк., 1980
17. Жан Тускоз Міжнародне право // К., - АртЕск. – 1998
18. http://wikipedia.org
19. http://en.wikisource.org
20. http://www.hrcr.org
21.http://www.ethnologue. Com
22. http://www.mtholyoke.edu
23. http://www.icrc.org
24. http://everything2.com