Обшук — це слідча дія, спрямована на примусове обстеження людей, приміщень, споруджень, ділянок місцевості, що знаходяться у віданні обшукуваної особи, для відшукання наркотичних засобів або сировини, напівфабрикатів для їх виготовлення, а також предметів і технічних засобів, використовуваних при цьому. Розрізняють особистий обшук, обшук приміщень. Специфічна особливість полягає в тому, що шукана речовина — наркотик, кількість котрого, звичайно, мінімальна, а він зберігається, як правило, замаскованим під медикаменти, препарати і речовини звичайного споживання. З огляду на малі дози наркотиків злочинець може швидко його знищити, наприклад, спустити в унітаз, раковину і т.под. Тому, готуючись до обшуку приміщення, слід запросити помічника й обов'язково фахівця з технічними засобами. Обшук треба планувати раптово, а час його провадження тримати в таємниці.
Обстеження приміщень здійснюється за загальними тактичними правилами обшуку. Особливості обшуку полягають у моделюванні місць зберігання (схованок) наркотиків, що можуть бути в найпростіших предметах, які знаходяться на виду. Нерідко схованки роблять поза приміщенням, у саду, двірських будівлях, але недалеко від жилого приміщення. У квартирі схованки частіше за все обладнують у туалеті, ванній, на кухні, що дає можливість в разі небезпеки швидко позбутися від наркотиків. Якщо в кімнаті (гуртожиток, квартира) проживає кілька людей, то злочинець зберігає наркотик не у своїх предметах і речах (тумбочка, стіл, ліжко, шафа), а прагне сховати в речах сусіди по кімнаті, родича, товариша. Нерідко наркотик ховають у ліжку хворого, дитячій колясці сплячої дитини і т. под.
Дослідження речей, що не належать обшукуваному, здійснюється за правилами проведення обшуку в приміщеннях загального користування. В разі потреби особи, що знаходяться в обшукуваному приміщенні, підлягають особистому обшуку, оскільки вони можуть зберігати наркотичні речовини. Для приховування малих доз наркотиків багато можливостей є в жіночому одязі (різні декоративні ремінці, пояси, підшивки для плечей, складки, аплікації і т. под.). Дамська косметика — зручна схованка для малих доз наркотиків. Упаковані в пластикові пакети наркотики нерідко зберігаються в природних порожнинах тіла людини: між ніг, пальцями рук, у роті, а іноді в шлунку.
При обшуку транспортних засобів — автомашини, купе у вагоні — треба запрошувати фахівців, які допоможуть розкрити можливі порожнечі, де можуть зберігатися наркотики. Предмети, які виявляють у ході огляду, вилучають. Так, у приміщенні, де виготовляли наркотичні засоби, слід шукати предмети для виготовлення тютюнових виробів, сировину, тютюн, змішаний з гашишним маслом, анашею; піпетки, трубки, шприці, голки, упаковки, нагрівальні прилади для перегонки і т. ін. Особливому дослідженню підлягають носильні речі обшукуваного (кишені, манжети, складки), де можна виявити сліди наркотиків або рослинної сировини. Інтерес становлять документи таємної «бухгалтерії», де ведеться облік придбаної, збутої продукції.
При обшуку слід звертати увагу на звичайний кухонний посуд, на якому можуть бути сліди наркотичних засобів у вигляді плям, забруднень.
Судові експертизи. При розслідуванні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, можуть проводитися практично всі види експертиз: криміналістична, судово-медична, хімічна, судово-фармакологічна, агротехнічна, психіатрична. Експертизи є обов'язковими для визначення виду і властивостей виявленої речовини, віднесення її до наркотичних засобів.
Хімічна і фармакологічна експертизи частіше за все проводяться по даній категорії кримінальних справ. Тут вирішуються такі основні питання: чи належить дана речовина або її слід до наркотичної; яка кількість наркотиків у досліджуваній речовині; який спосіб виготовлення — кустарний чи фабричний; чи не є речовина лікарською, якщо так, то для яких цілей вона застосовується, і т. ін.
При проведенні медичної і психіатричної експертиз ставляться такі питання: чи є в особи ознаки недавнього вживання наркотиків; чи є в особи ознаки наркоманії; чи потребує особа примусового лікування; чи перебувала дана особа в момент вчинення злочину в стані гострого наркотичного психозу або патологічного афекту.
Оскільки коло матеріальних слідів при розслідуванні незаконного обігу наркотичних засобів дуже широке (це речовини рослинного, тваринного і синтетичного походження в малих дозах, головним чином у вигляді мікрочастинок), то серед криміналістичних експертиз найпоширенішою є КЕМРВ.
ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК, ГРАБЕЖІВ І РОЗБОЇВ
1. Криміналістична характеристика
Предметом безпосереднього посягання крадіжок, грабежів і розбоїв є державна, кооперативна або особиста (індивідуальна) власність. Конституція України зрівняла всі форми власності і захищає їх однаково.
Власність — це майно, що належить кому-небудь. Суб'єктом власності може бути громадянин, колектив, держава. Звідси і розрізняють державну, колективну та індивідуальну власність. Майно являє собою матеріальні знаряддя праці, продукти праці, речі, цінності, продукти життєзабезпечення і т. под. У будь-якому разі це матеріальні предмети, речі, продукти. Тому предметом безпосереднього посягання крадіжок, грабежів, розбоїв є всі матеріаньні утворення.
Крадіжка — це таємне заволодіння чужим майном, як державним, так і особистим. Розбій відрізняється від крадіжки відкритим способом заволодіння майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя або здоров'я особи, чи погрозою застосування такого насильства.
Розбій — найбільш небезпечний спосіб заволодіння майном, як державним, так і особистим. Це відкритий напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя або здоров'я особи, яка піддалася нападу, чи погрозою застосування такого насильства.
Серед названих корисливих злочинів найбільше поширення одержали крадіжки, частіше за все особистого майна, що знаходиться в квартирах, на дачах, у гаражах, складах, офісах, державних або кооперативних установах, на ринках, у транспорті, на вокзалах. Для методики розслідування крадіжок не має особливого значення вид власності — особиста чи державна, головне для злочинця те, як вона охороняється, наскільки міцне сховище і чи гарні замикаючі пристрої, як проникнути в приміщення або на відкриту площадку і таємно викрасти майно.
Вид майна, спосіб його зберігання визначають спосіб вчинення злочину і особливості підготовки до його вчинення.
Способи вчинення корисливих злочинів дуже різноманітні. За способом проникнення розрізняють: 1) крадіжки зі зломом; 2) крадіжки без злому з відкритих сховищ. Для проникнення в сховище зламують найменш міцні його частини — вікна, двері, стельові перекриття, іноді роблять підкопи. Вид І надійність сховища і замикаючого пристрою визначають знаряддя і засоби злому, від найпростіших побутових знарядь — брухт, сокира, молоток, монтування — до складних інструментів — газозварювальних апаратів, електроінструментів (дриль, електропилка). Металеві сейфи, броньовані двері в квартири, залізобетонні банківські сховища зламують із застосуванням вибухових речовин, агресивних рідин, які впорскують у механізм замка. З вибухових речовин частіше за все застосовують пластикову вибухівку.
Крадіжки без злому є ще нерідкими. Це: 1) проникнення в приміщення через відкриту кватирку, вікно, двері; 2) відмикання замка знайденим ключем; 3) шляхом подолання перешкод (переліз через паркан, відкрив незамкнену кватирку); 4) відкрите проникнення в приміщення шляхом обману дітей, під видом працівників міліції, газової служби і т. "сд.; 5) поширеним способом крадіжки є викрадення того, що «погано лежить», не охороняється (на вокзалах, пляжах); 6) крадіжки автомобілів із стоянок і з гаражів, крадіжки особистих речей із автомобілів, залишених відкритими на вулиці коло під'їзду.
Грабіж і розбійний напад частіше за все вчиняються увечері, уночі, в погано освітлених малолюдних місцях. Разом з тим останнім часом збільшилася кількість грабежів і розбійних нападів у квартирах, офісах, причому зухвалі розбої вчиняються вдень, в обідню перерву, санітарний день. Як засіб насильства і погрози злочинці використовують холодну і вогнепальну зброю, побутові нагрівальні прилади (праску, електроплитку, паяльник, запальничку), спеціальні засоби (стоматологічні щипці, шприці з наркотиком, шокові кийки) і т. ін.
Слідова картина розглядуваних злочинів залежить від місця вчинення злочину, використовуваних засобів для проникнення в приміщення, відмикання запорів, злому перешкод, виду предметів безпосереднього посягання. Для крадіжки характерні головним чином матеріальні сліди злочинця і знарядь вчинення злочину на предметах обстановки місця події, предметах і речах, що з'явилися об'єктом крадіжки. Не слід забувати, що при виявленні в підозрюваного речей, цінностей, які не належать йому, на них можуть залишитися сліди як потерпілого, так і злочинця. На одязі, взутті і тілі підозрюваного треба шукати мікросліди з місця події.
В основному слідова картина крадіжки державного майна схожа зі слідами злому і проникнення в приватні сховища, склади, гаражі, приміщення офісів, квартири. Однак державні і колективні сховища, особливо банківські, складські, арсенальні, іноді більш надійно захищені засобами електронного спостереження, зв'язку і особистої охорони. Все це визначає характер слідової картини, наприклад, при механічному зломі дверей і електронному зломі програми в будь-якому банку.
Спосіб вчинення злочину завжди характеризує і відображує ознаки і навики діяльності злочинця. Тому особа злочинця — важливий елемент криміналістичної характеристики.