Правоведение 10 класс Гавриш стандарт, академ (стр. 3 из 7)
A. Цивілізація.
Б. Індустріалізація.
B. Модернізація.
Г. Формація.
5. Співвіднесіть характеристику теорії походження держави і назву теорії.
1.
Держава виникає внаслідок укладення угоди між правителем і народом для забезпечення справедливості.2.
Держава походить від сім’ї і є результатом розростання сім’ї.3. Держава і право виникли одночасно через появу приватної власності і розшарування суспільства на класи.
4.
Головною причиною суспільних процесів, у тому числі й виникнення держави, є зростання народонаселення.6. Назвіть засновника цивілізаційного підходу до типо- логізації держав, який виділив 21 цивілізацію, що відрізняються спільністю культурних, економічних, географічних, релігійних та інших ознак.
A. К. Маркс.
Б. А. Тойнбі.
B. Г. Спенсер.
Г. Дж. Фрезер.
II. Порівняйте поняття.
A. Формаційний - цивілізаційний підходи до історичної типологізації держав.
Б. Держава - країна - суспільство.
B. Організація суспільних відносин у додержавний період - зміни в організації суспільних відносин у зв’язку з появою держави.
III. Прочитайте та поясніть тези з філософських роздумів
англійського філософа Т. Гоббса. Яку теорію походження
держави ілюструють перші дві думки? Запропонуйте продовження третьої тези.
A. «Людина людині - вовк».
Б. «Війна всіх проти всіх».
B. «Природні закони незмінні та нескінченні. Їх дев’ятнадцять: вдячність, справедливість, пробачення образ, рівність у користуванні загальними речами, довіра до жеребкування ...».
IV. Запитання для самоперевірки.
1. Що таке суспільні відносини?
2. Які види суспільних відносин ви знаєте?
3. За допомогою яких засобів відбувалося впорядкування суспільних відносин у додержавний період?
4. Які зміни відбулися в організації суспільних відносин з появою держави?
5. Дайте коротку характеристику 3-4 теоріям походження держави.
6. Які підходи існують для визначення історичних типів держави?
7. Який з них, на ваш погляд, заслуговує найбільшої уваги? Чому? За яким підходом доцільно вивчати історію сьогодні?
§ 2. Загальна характеристика держави та державної влади 
З погляду Г. Сковороди:• «Нехтування вимогами розумної натури перетворює правле- нія - в мучительство, судейство - в хищеніе, воинство - в граб- леніе, а науки - в орудие злоби. Натомість “сродна” праця, що відповідає визначеним Богом нахилам людини, є не лише можливою, а й легко здійсненою» (примітка: збережена орфографія джерела).
•
Що означає, на вашу думку, поняття «сродна» праця?• Чи відповідають поняттю «сродна» праця головні принципи державної служби - служіння народу, гуманізм та соціальна спра вед ливість?
• Що мав на увазі Г Сковорода, коли говорив, що «правленіє» може перетворитися в «мучительство»?
У спеціальній науковій літературі існує чимало визначень поняття «держава», котрі відбивають такі його аспекти:
• держава як організація політичної влади;
• держава як апарат влади;
• держава як політична організація всього суспільства.
Кожний із зазначених аспектів заслуговує на увагу. Розуміння
держави як організації політичної влади підкреслює, що серед інших суб’єктів політичної системи вона виділяється особливими якостями, є офіційною формою організації влади. Водночас політична влада - одна з ознак держави. Тому недоцільно прирівнювати тільки до неї визначення поняття «держава».
Із зовнішнього боку держава виступає як механізм здійснення влади й управління суспільством, як апарат влади. Але в разі такого розгляду не враховується діяльність системи органів місцевого самоврядування та інших органів влади.
Розкриваючи зміст поняття «держава», слід підвести її під таке родове поняття, як політична організація. Якщо державу до середини XIX ст. можна визначати як політичну організацію панівного класу, то сучасна держава - це політична організація всього суспільства. Держава стає не просто владою, що спирається на примус, а цілісною організацією суспільства. Вона виражає і охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтереси, забезпечує організованість у країні на основі економічних і духовних чинників, реалізує головне, що надає людям цивілізація, - народовладдя, економічну свободу, свободу особи.
Щоб розкрити поняття держави, необхідно проникнути до її сутності. Сутність держави - це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькостанових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава виконує й загальносо- ціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство (будівництво шляхів, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші).
Виокремити загальне визначення держави, яке б відбивало всі без винятку ознаки і властивості, характерні для кожного з її періодів у минулому, сучасному і майбутньому, неможливо. Водночас будь-яка держава має набір таких універсальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку.
Територія, яка визначається державним кордоном (суходіл, внутрішні моря, ріки, зовнішні моря і територіальні води, повітряний простір, диппредставницт- ва, морські та повітряні судна, літаки та ін.)Суверенітет держави (державна влада єдина в межах своєї території, не залежить від інших влад усередині суспільства і має незалежність і рівноправність у вирішенні питань зовнішньої політики)
Апарат публічної влади (влада має політичний характер, не співпадає з поглядами населення країни, проте виступає від його імені, складається з органів влади, у тому числі й апарату примусу)
Правова система (держава встановлює загальнообов’язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права)
Податкова система (держава має монопольне право на збір податків з населення та на формування державного бюджету)
Символи держави (зовнішні атрибути, за якими державу ідентифікують як суверенну в системі внутрішніх і міжнародних відносин) [2][3]
Держава - суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі правових норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів з опорою, у разі потреби, на легальний примус.  |
| Для допитливих (деякі з філософських поглядів на поняття)
2. Функції держави: поняття і види
Функції держави - це основні напрями її діяльності на певних етапах розвитку. У функціях держави виражається її сутність та призначення.
Конкретні функції держави, а їх досить баг ато, доцільно розглядати через їх класифікацію на види.
Загалом функції держави можна поділити на такі групи. За соціальною значущістю - основні та неосновні. Основні функції - найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею в конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, забезпечення екологічної безпеки, підтримання і розвиток культури, забезпечення освіти населення та ін.
Неосновні функції - напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном, збирання і розповсюдження необхідної для управління інформації тощо.
Залежно від територіальної спрямованості - внутрішні та зовнішні. Внутрішні функції - такі напрями діяльності держави, у яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До таких відносять функції: регулювання економіки, підтримання та розвитку культури, охорони та захисту всіх форм власності, соціального захисту населення, гарантування екологічної безпеки, охорони правопорядку та ін.
Зовнішні функції - основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо.
За часом здійснення - постійні та тимчасові. Постійні функції - напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість здійснюваних державою функцій є постійними. Тимчасові функції - напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути функції стабілізації економіки в перехідний період, подолання наслідків аварії на ЧАЕС чи повені на певній території України.