Правоведение 10 класс Гавриш стандарт, академ (стр. 4 из 7)
За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні. Гуманітарні функції - забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; охорона і відновлення здоров’я; соціальне забезпечення; освіта; виховання; розвиток культури тощо. У міжнародній
сфері - це участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини; допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо); участь у захисті природного середовища (екологічна функція); участь у міжнародному культурному співробітництві.
Економічні функції - створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; програмування та організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об’єктами державної власності; організація та стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері - це участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці; участь у розв’язанні господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень й освоєння космосу тощо).
 |  |  |
Політичні функції - створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об’єднань; забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності корінної та інших націй, що проживають на території держави; охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку. У міжнародній сфері до політичних функцій належить організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права; участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети.
3. Органи держави: поняття, ознаки, види
Кожен державний орган - це структурна ланка, відносно самостійна частина державного апарату.Державний орган характеризується такими ознаками:
• здійснює від імені держави передбачені законом функції у відповідній сфері діяльності;
• володіє владними повноваженнями;
• має відповідну компетенцію (сукупність завдань, функцій, повноважень);
• характеризується відповідною організаційною структурою;
• формується в порядку, який встановлюється законом;
• видає обов’язкові для виконання приписи, реалізація яких забезпечується можливістю застосування примусу.
Органи держави складаються з державних службовців, тобто осіб, які на професійній основі виконують завдання та функції, покладені на них державою згідно з посадою, яку вони обіймають, одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Норма закону
Орган держави - це окремий службовець (наприклад, Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) чи структурно оформлений колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, утворений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави.
Державні органи формуються всім народом, підзвітні йому та несуть відповідальність перед ним. Статус, права і обов’язки, засади діяльності державних службовців визначаються Законом України «Про державну службу».
Класифікація державних органів
 |
За способом утворення
 |
За територією, на яку поширюються їхні повноваження
Особливості державної влади
Влада - явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об’єднання людей: у сім’ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальна можливість впливати на поведінку людей за допомогою будь-яких засобів.
У широкому значенні влада - завжди вольові відносини: індивіда до самого себе (влада над со б ою), між індивідами,
групами, класами в суспільстві, між громадянином і державою, між посадовою особою і підлеглим, між державами.
Основними компонентами влади є її суб’єкт, об’єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи (механізм і засоби взаємодії суб’єкта і об’єкта). Влада - завжди двостороння взаємодія суб’єкта і об’єкта. Влада ніколи не є відносинами лише однієї особи (або органу), якщо не мати на увазі владу людини над собою. Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав’язування волі, з іншого - підкорення їй.
На відміну від ранніх експлуататорських держав, де об’єкт управління був безправним і зобов’язаним беззаперечно підкорятися суб’єкту влади, у сучасних демократичних державах якість об’єкта політичного володарювання визначається насамперед його політичною і правовою культурою.
Соціальна влада - здатність та можливість індивіда або колективу впливати на волю, поведінку й діяльність людей за допомогою різноманітних засобів (авторитету, переконання, насильства, примусу тощо).
Класифікація соціальної влади:
• за сферами суспільного життя - політична, економічна, релігійна та інші;
• за суб’єктом, носієм влади, влада глави держави, керівника підприємства, батьків та ін.;
• за методами та засобами щодо організації влади - демократична, недемократична.
Особливе місце серед видів соціальної влади в класифікації за сферами суспільного життя посідає політична влада.
Політична влада - це особливий вид соціальної влади, за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси впливових соціальних груп.
Державна влада є особливим різновидом соціальної влади. Якщо в первісному суспільстві соціальна влада мала публічний (суспільний) характер, то в класово-організованому - політичний. В аналізі політичних систем суспільства влада посідає таке саме місце, як гроші в економічних системах: вона має міцні корені в суспільному і приватному житті громадян.
Яке співвідношення політичної та державної влади?
Є дві точки зору із цього питання:
• політична влада і державна влада - тотожні поняття, оскільки політична влада походить від держави і здійснюється за її прямої або опосередкованої участі;
• політична влада і державна влада - поняття не тотожні, однак будь-яка державна влада є політичною.
Дійсно, політична влада нерозривно пов’язана з владою державною, знаходить у ній своє продовження. Державна влада - головний, типовий засіб здійснення політичної влади.
Державна влада - управління суспільством, яке здійснюється органами держави в межах їхньої компетенції.
Характерними особливостями державної влади є:
• публічність - виступає від імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);
• верховенство - юридично уособлює загальнообов’язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
• універсальність - поширює владні рішення, які є загальнообов’язковими для всіх колективних та індивідуальних суб’єктів, на все суспільство;
• суверенність - відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін.). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;
• легітимність - юридичне обґрунтування і визнання народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом. Нелегітимна влада вважається узурпаторською. Узурпацією є порушення правових процедур при проведенні виборів або їх фальсифікація. Визнання законності походження і способу встановлення влади означає одержання кредиту довіри з боку народу, згоду народу підкорятися. Вимога легітимності виникла як реакція проти насильницької зміни влади в державі, усвідомлення суспільством переваги порядку і стабільності над порушенням загальновизнаних норм, захопленням влади силою.
Буква законуСт. 5 Конституції України. Ніхто не може узурпувати державну владу.
5. Органи державної влади.
Загальна характеристика органів законодавчої,
виконавчої та судової влади
Кожний державний орган як частина цілого є носієм державної влади. Тому саме поняття «орган державної влади» служить як для виділення в механізмі держави групи первинних органів, так і для характеристики кожного окремого органу держави, частини цього механізму.