Правоведение 10 класс Гавриш стандарт, академ (стр. 6 из 7)
• «Не пропала вона (Україна), бо вона знати не хотіла ні царя, ні панів, а хоч і був цар, та чужий, і хоч були пани, та чужі; а істий українець... повинен любити і пам’ятати єдиного Бога Ісуса Христа, царя і пана над небом і землею. Так воно було, так і тепер зосталось...
Бо голос України не затих. І встане Україна зі своєї могили, і знову озветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа».
ф Проблемне питання
• Який державний лад, на думку автора, повинен запанувати у відродженій Україні?
1. Поняття і загальна характеристика
державного ладу
Функції держави і права багатогранні, їхні структури складні. Ознаки держави, що виникли в процесі історичного розвитку, утілилися в специфічний державний лад.
Державний лад - складне поняття, що характеризує державу за трьома аспектами, а саме: формою правління, формою територіального устрою та політичним режимом.
Державний лад - це устрій країни, що виражається у характері політичних взаємин між людьми, між людьми і державою в процесі управління (політичний режим);
 |  |  |
у способах організації вищих органів державної влади (форма правління) і в адміністративно-територіальному розподілі держави (форма територіального устрою).
Державний лад завжди має відповідне правове закріплення. Усі його складові елементи фіксуються в конституції, законних і підзаконних актах.
2. Види і загальна характеристика форм правління
 |
Форма правління - спосіб організації верховної державної влади, порядок її утворення та діяльності, компетенція та взаємозв’язок органів, а також взаємовідносини з населенням держави.
Монархія - це форма правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджується в руках одноосібного глави держави і передається у спадок.Монархічна влада має певні особливості:
• безстроковість;
• спадковість;
• непідпорядкованість влади монарха будь-яким іншим суб’єктам.
Монархами в різних народів були князі, королі, царі, імператори, султани, хани, кагани, шахи, правителі і т.д.
Відомі такі форми монархії, як необмежена та обмежена.
Необмежена (абсолютна) монархія - це форма правління, за якої верховна влада в державі зосереджена в руках одноосібного глави держави (монарха).
Цей вид монархії характеризується відсутністю будь-яких представницьких органів, повним безправ’ям народу, зосередженням всієї повноти влади в руках монарха. Прикладами абсолютної монархії можуть бути в наш час Саудівська Аравія, Оман, Катар тощо.
Султанат Оман.Правлячий монарх - султан Оману і підлеглих територій Кабус бен Сайд аль-Саід.
Г ь*' ]■------ чОб'єднані Арабські Емірати УїуУсі емірати - абсо-
/АА'-Д. іб| 11, ібі|ц ж, .Мий
до конституційної монархії. Президент - шейх Заід (ІІ) бен Султан аль-Нахайян, правитель Абу-Дабі. Ч У
В Об’єднаних Арабських Еміратах діє своєрідний механізм вибору «старшого монарха», який, по суті, і є монархом ОАЕ. Його обирають з монархів-князів терміном на два роки. Саме тому деякі науковці виділяють інший підвид монархії - виборну монархію.
Обмежена монархія - це форма правління, у якій влада монарха обмежена конституцією, яка приймається парламентом, у сфері законодавства та контролю над діяльністю уряду.
За обмеженої монархії законодавча влада належить парламенту, виконавча - монарху (чи кабінету міністрів), судова - судам, які обираються чи призначаються.
За парламентської (конституційної) монархії - влада монарха обмежується представницьким органом, це закріплюється, як правило, в конституції, яка ухвалюється парламентом. Монарх не може її змінювати. Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний.
Абсолютна більшість сучасних монархій - це монархії парламентські. Їхнє існування зумовлене національними традиціями.
 |
| ---------------------- | ||
| Королівство | Японія | Королівство |
| Швеція | Правлячий | Іспанія |
| Правлячий | монарх - | Правлячий |
| монарх - | імператор Акіхіто. | монарх - |
| король | Згідно | король |
| Карл XVI | з Конституцією | Хуан Карлос І. |
| Густав. | Японії «імператор | |
| є символом | ||
| держави й єдності | ||
| народу.» |
У парламентській монархії монарх є лише символом держави, він «царствує, але не править». Реально країною керує парламент, який формує уряд. Управління в країні здійснює уряд, який підконтрольний і підзвітний парламенту. Будь-які дії монарха потребують схвалення уряду.
Дуалістична монархія (була характерна для країн, в яких відбувалися буржуазно-демократичні революції), як правило,
має двопалатний парламент. Нижня палата формується виборним шляхом і представляє інтереси буржуазії. Верхня палата складається зі знаті, яка призначається монархом. Уряд підпорядковується монарху. Останній на свій розсуд призначає, переміщує і звільняє з посад членів уряду. Дуалізм полягав у тому, що монарх, як правило, відстоював інтереси знаті, а парламент був виразником інтересів буржуазії і інших верств населення. Монарх наділений правом вето щодо законів, які приймаються парламентом. У деяких сучасних державах (у Кувейті з 1991 р., у Непалі з 1994 р.) сформувалися дуалістичні монархії.
| Є---------------------------------------------------------- \ Прикладом теократичної монархії є Ватикан. Але зрозуміло, що не за всіма ознаками ця держава може називатися монархією. Зважаючи на целібат (обітницю безшлюбності) духовенства, Папа Римський не може досягти свого сану через право спадкування, тому його обирають кардинали. Проте він має особливі почесні права монарха, носить корону (тіару). V__________________________________________________________ * |
 |
Окремим різновидом обмеженої монархії є теократична монархія. Глава держави (монарх) є одночасно і главою церкви. Політична влада в таких країнах належить духовенству.
Республіка - це форма правління, за якої повноваження верховної влади здійснюють виборні органи, які обираються населенням на відповідний термін.
Юридичними властивостями республіки є:
• обмеження влади глави держави, законодавчих і виконавчих державних органів конкретним терміном;
• виборність вищих органів державної влади;
• відповідальність глави держави у випадках, які передбачені законом;
• загальнообов’язковість рішень законодавчої влади для всіх інших державних органів;
• взаємна відповідальність особи і держави.
Сучасні республіки поділяються на парламентські, президентські та змішані.
Парламентська республіка характеризується центральним становищем парламенту серед інших державних органів. Уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, що належать до партій, які отримали більшість голосів у парламенті. Уряд відповідальний перед парламентом. Він залишається при владі доти, доки має підтримку парламентської
більшості. У парламентській республіці управління має партійний характер, що є не обов’язковим за президентської республіки. Уряд формується лідером партії, яка перемогла на парламентських виборах. Шляхом винесення вотуму недовіри парламент може відправити уряд у відставку.
У парламентській республіці може існувати пост президента, який обирається парламентом, підзвітний йому і має виключно представницькі функції. Іноді президент не обирається, і главою держави стає прем’єр-міністр.