Правоведение 10 класс Гавриш стандарт, академ (стр. 1 из 7)

Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рівень стандарту, академічний рівень

Київ «Генеза» 2010

Вступ

\ Г. Сковорода про закон елімінації [1] труднощів:

щ! • «Що потрібне - легке, непотрібне ж - важке!»

Проблемне питання

• Як ви розумієте закон, сформульований українським філософом?

• Чи потрібна людині правова грамотність?

Ви починаєте знайомство з курсом «Правознавство», який належить до предметів суспільно-гуманітарного напрямку. Правова (юридична) наука посідає особливе місце в циклі предметів, що вивчають суспільство, вирізняючись практичною спрямованістю щодо використання набутих знань у конкретних життєвих ситуаціях.

Пам’ятаючи про матеріальний вимір конкретних життєвих ситуацій, автори підручника прагнуть висвітлити також духовний аспект багатьох проблем, що розв’язує правова наука.

На подібні пошуки надихнула постать українського мандрівного філософа і поета XVIII ст. Григорія Сковороди.

Саме його думками починається майже кожен параграф підручника. Філософ постійно доводить, що ідеальне є вищим прагненням духовності, але не завжди ідеали втілюються в життя, Г. Сковорода
стикаючись із реальністю. Погляди філософа або інших відомих українців допоможуть вам побачити постійну проблему вибору, яка постає перед людиною кожного дня: між добром і злом, правдою і неправдою, правом та свавіллям. Кожен з нас має право, кажучи мовою поета, «чи вільно вибирати, чи хрест нести, чи ж цвях вбивати».

Метою курсу є формування системного уявлення про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному житті.

Завданнями курсу є:

- ознайомлення з основами теорії держави та права і формування уявлення про державно-правові реалії сучасної України;

- поглиблення знань про виникнення, типи та форми дер - жави, історію розвитку української державності, сучасну українську державу та її органи;

- поглиблення знань про соціальні норми, формування системного уявлення про правові норми, галузі права, правовідносини, правопорядок, правопорушення та юридичну відповідальність;

- формування системного уявлення про способи підтримання правопорядку, механізми захисту прав і свобод;

- виховання особистої переконаності в необхідності дотримання правових норм, непримиренності до протиправної поведінки;

- набуття вмінь аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;

- формування навичок діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях;

- формування вміння використовувати набуті знання у практичному житті тощо.

Зміст матеріалу підручника відповідає переліченим завданням.

Вивчаючи предмет «Правознавство», ви ознайомитеся з такими розділами (частинами) підручника:

I. Основи теорії держави.

II. Основи теорії права та правовідносин.

III. Основи публічного права України.

IV. Основи приватного права України.

У першій та другій частинах розкривається загальна характеристика держави і права як соціальних явищ, а третя й четверта - присвячені характеристиці української держави та її системи законодавства.

Орієнтуватися в структурі підручника вам допоможуть піктограми.

Г. Сковорода про...

Піктограма зображує мандрівного українського філософа Г. Сковороду або інших відомих українців. Пропонується замислитися над виразом, який акцентує увагу на головному в темі, що вивчається.

Частина перша
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

§ 1. Історичний аспект виникнення держави

і Г. Сковорода про походження держави:

Щі • Святий мій Боже і віків творець,

Стверди, що сам ти клав на скрижаль.

ф Проблемне питання

• Подумайте, чи завжди існувала держава.

• На якому етапі розвитку суспільства виникла держава?

• Прочитайте вищенаведені рядки з пісні Г. Сковороди. Якої теорії походження держави він дотримувався?

1. Порівняльна характеристика понять «суспільство», «держава», «країна»

Загальновідомо, що держава - набагато пізніше утворення, ніж первісне суспільство, її створенню передував первісний лад - стародавній примітивний тип колективного виробництва, причиною виникнення й існування якого була слабкість окремої людини перед навколишнім середовищем.

Норма закону

Суспільство - історично сформована сукупність індивідів, форма колективного співжиття людей та система різноманітних (економічних, моральних, релігійних, політичних, юридичних) зв’язків і відносин між людьми.

Протягом тисячоліть людина є тією складовою, яка утворює спільність і пов’язує з нею своє буття. Первісний лад послідовно пройшов у своєму розвитку декілька стадій, але тільки на певному етапі він став переростати в державно організоване суспільство.

Стадії розвитку суспільства

Період дикості - дитинство людського роду. На цьому етапі здійснювалося присвоєння готових продуктів природи, які добували за допомогою примітивних знарядь праці.

У період варварства виникає домашнє тваринництво, починається вирощування сільськогосподарських культур, удосконалюються знаряддя праці для виконання різноманітних операцій. Стає іншою і суспільна організація: первісне стадо змінюється більш досконалим об’єднанням людей, виникає окрема родина. Колективна власність на засоби виробництва та соціальна єдність обумовлюють таку організацію влади, як первісне народовладдя, первісне самоуправління. Найважливіші справи вирішували спільно на зборах членів роду, на яких обирали старійшину, вождя. Останні не стояли над родом, а очолювали його.

3 переходом до цивілізації суспільство стає соціально неоднорідним. Складаються відносно самостійні групи людей (страти): касти, стани, класи тощо. Стратифіковане суспільство завжди є внутрішньо неоднорідним: інтереси раба прямо протилежні інтересам рабовласника. Світовий досвід свідчить, що запобігти саморуйнуванню такого суспільства в змозі тільки державна організація.

Норма закону

Поняття «держава» характеризує форму організації політичної влади в межах країни.

Основними причинами виникнення держави є:

• необхідність у більш досконалих формах управління суспільством у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зростання чисельності населення;

• необхідність підтримання суспільного порядку, що забезпечується за допомогою загальнообов’язкових соціальних норм;

необхідність організації захисту території та ведення війн; необхідність організації значних суспільних робіт (у деяких країнах Азії та Африки).

Що ж стосується понять «країна» та «держава», на перший погляд здається, що вони є тотожними, тобто однаковими. Проте з точки зору юридичної науки це не так. Термін «країна» походить від слова «край».

Норма закону

Країна - географічно окреслена територія на земній кулі, що має певні кордони та відрізняється від подібних утворень сукупністю етнічних, культурних, історичних, економічних та політичних особливостей.

Термін «держава» застосовується як тотожний поняттю «країна» для позначення сукупності людей, території, на якій вони проживають, і суверенної в межах даної території влади. Цей самий термін вживається в юридичному сенсі для позначення організації політичної влади, головного інституту політичної системи суспільства, який спрямовує за допомогою норм права спільну діяльність людей, захищає їхні права та інтереси.

2. Поняття і види суспільних відносин та особливості їх упорядкування в додержавний період

Норма закону

Суспільні відносини - це стійкі зв’язки між соціальними групами людей, а також усередині цих груп, які мають істотне значення для існування і функціонування певної, досить великої, сукупності людей.

До суспільних відносин людини як суб’єкта соціального життя належать усі сфери, а саме: економічні, політичні, ідеологічні, професійні, правові тощо.