Використання Internet у банківському обслуговуванні клієнтів (стр. 17 из 19)

- неякісним виконанням з'єднань електропроводки;

- перевантаженням різних електричних пристроїв, що приводить до їх нагріву і, отже, до можливого загоряння;

- неправильним охолоджуванням електроприладу, неправильним вмиканням його;

- коротким замиканням, утворенням електричної дуги і розжарених частинок металу;

- порушенням режиму роботи системи опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря.

В зв'язку з цим можна виділити ряд заходів пожежобезпеки:

не палити і не використовувати нагрівальні прилади у відділі комп’ютеризації;

не від’єднувати і приєднувати кабелі, усувати несправності за наявності напруги в мережі;

не визначати наявність напруги в ланцюзі замиканням клем.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро - і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. В данному приміщені відділу комп’ютеризації відстань від стіни до задньої стінки ком’ютера є не меншою 1 м.

При виникненні пожежі рекомендуються наступні дії:

вивести людей і винести матеріальні цінності з небезпечної зони;

викликати пожежну охорону;

вжити заходи по локалізації пожежі;

по можливості, вжити заходи по гасінню пожежі.

Технологічні об’ємні поли виконані з негорючих та тяжко пальних матеріалів з межею вогнестійкості 0.6 ч. Підпільні простори під об’ємними полами поділені незгораємими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0.8 год. на ділянці площею 72 м2.

Для попередження пожеж, вибухів, аварій від перевантажень і коротких замикань в електроустановках здійснено правильний вибір елементів електричних ланцюгів і забезпечено систему електрозахисту. Для гасіння елементів ЕОМ можна застосовувати також легко-механічну піну, заздалегідь знеструмивши установки, оскільки піна є електропровідною.

4.3 Розробка заходів з охорони праці

Розрахуємо загальнообмінну вентиляцію для видалення надлишкового тепла із приміщення відділу комп’ютеризації.

Визначимо обсяг повітря, необхідного для ліквідації надмірної теплоти, що утворюється в приміщенні відділу комп’ютеризації, якщо відомо, що в ньому встановлено 8 комп'ютерів, кожний з яких генерує 200 Вт надлишкового тепла. Прилади освітлення генерують 2% надлишкового тепла від тепловиділення комп'ютерів. Надходження тепла від сонячної радіації складає 5%, приплив теплоти через непрозорі огородження конструкції будинку – 1% тепла, що виділяється комп'ютерами. У приміщенні постійно знаходяться 4 оператора, кожний з яких виділяє 176 Вт тепла. В відділі комп’ютеризації встановлений 1 кондиціонер типу Samsung продуктивністю 900 м3/год. Температура повітря в приміщенні складає 23°С.

Визначаємо загальну кількість тепла, що надходить у приміщення відділ комп’ютеризації. Тепло, що привноситься:

а) устаткуванням

Qнад1 = n x Qоб = 8 х 200 Вт = 1600 Вт,

де n – кількість комп'ютерів, Qоб – надлишкове тепло, що генерується комп'ютером;

б) освітлювальними приладами, сонячною радіацією і через непрозорі огородження конструкції будинку

Qнад2 = Qнад1 (0,02+0,05+0,01) = 96 Вт;

в) обслуговуючим персоналом (категорія робіт легка 1б)

Qнад3 = Qоп х n1= 176 х 4 = 704 Вт,

де Qоп – енерговитрати працівника для даної категорії робіт, n1 – кількість працівників, що знаходяться постійно в приміщенні відділу комп’ютеризації.

Сума всього тепла, що надходить у приміщення відділу комп’ютеризації, дорівнює:

Qнад = Qнад1 + Qнад2 + Qнад3 = 1600 Вт + 96 Вт + 704 Вт = 2400 Вт.

Визначаємо кількість повітря, необхідного для вентиляції приміщення відділ комп’ютеризації, за формулою:

м3/год,

де Qнад = 2400 Вт – надлишкове тепло, с = 1010 Дж/кг´град – питома теплоємність повітря, r = 1,29 кг/м3, tв = 23°С – температура витяжного повітря, tп – температура припливного повітря береться на 5-10°С нижче температури витяжного повітря.

м3/год

Підрахуємо кількість кондиціонерів, необхідних для вентиляції приміщення відділ комп’ютеризації:

де G – продуктивність кондиціонера Samsung, рівна 900 м3/год.

Таким чином, для видалення надлишкового тепла з приміщення відділ комп’ютеризації одного кондиціонеру Samsung достатньо.

Аналіз досліджуваного приміщення на відповідність санітарно-гігієнічним нормам, нормам з техніки безпеки та пожежної безпеки показав, що параметри санітарно-гігієнічних умов праці відповідають нормативам за державним стандартом. Приміщення відповідає нормам з техніки безпеки та пожежної безпеки. Але слід зазначити, що для підвищення безпечних та здорових умов праці, необхідно банківській установі більше уваги приділяти навчанню та інструктажу персоналу.

Відповідно до положень закону України “Про охорону праці” в установі банку потрібно створити структурний підрозділ – службу з охорони праці, який би здійснював заходи спрямовані на запобігання нещасним випадкам та аваріям у процесі праці, тому що на даний час питаннями безпеки займається одна людина, а чисельність працюючих перевищує 50 осіб. Призначити відповідального за своєчасність проведення повторних інструктажів один раз на шість місяців безпосередніми керівниками робіт, так як за ними закріплений цей обов'язок.

Висновки

Сучасні форми дистанційного банківського обслуговування з'явилися порівняно недавно з появою персональних комп'ютерів, нових засобів телекомунікацій і зв'язку і ряду інших технологій. У побутовому розумінні під дистанційним банківським обслуговуванням мається на увазі проведення банківських операцій без візиту клієнта в банк (на підставі розпоряджень, переданих їм віддаленим способом).

Дистанційне банківське обслуговування має багато форм і назв -- в англійській мові, наприклад, використовуються терміни remote banking, direct banking, home banking, internet banking, on-line banking, phone banking, mobile-banking, WAP-banking, SMS-banking, GSM-banking, TV-banking... Відрізняючись у нюансах, перераховані терміни описують особливі відношення між банком і клієнтом -- управління рахунками на відстані по каналах віддаленого доступу. Всі перераховані вище форми дистанційного банківського обслуговування можуть бути об’єднані під загальною назвою телебанкінг.

Послуги телебанкінга простираються від найпростіших інформаційних сервісів типу одержання інформації про залишок на рахунку до таких складних форм обслуговування, як одержання кредиту в режимі віддаленого доступу або розміщення заявок брокеру на фондовому або валютному ринку. Обслуговування різних сегментів ринку вимагає від банків використання різних технологій, пристроїв і каналів доступу. Канали доступу, тобто засоби комунікації, що використовує клієнт для управління рахунками, можуть бути найрізноманітнішими -- банкомат, телефон, стільниковий телефон із підтримкою протоколу WAP або протоколу обміну короткими повідомленнями SMS, Інтернет, сервіс-центр (Call-центр), personal Digital Assistant, електронна пошта, факс, спеціалізовані інтерфейси до сервіс-провайдерів типу Visa Interactive, Integrion, CheckFree. Банк, що дає своїм клієнтам повний набір сервісів телебанкінга, тим самим стає телекомунікаційним-фінансовим центром, у який по різних каналах стікаються розпорядження клієнтів.

В Україні після першого етапу становлення банківської системи стали з'являтися системи телебанкінга, що розвиваються окремими банками. У деякому змісті вони навіть випереджають свій час, оскільки сама банківська система в нас знаходиться в процесі дозрівання. У розвинених країнах банки давно вже стали цілком необхідною складовою частиною життя населення, а в нашій країні вони змушені постійно доводити свою корисність людям. У більшості розвинених країн заробітна плата перераховується на рахунок у банку, і чимала частина платежів проходить безготівковим способом. Завдання комерційних банків в Україні сьогодні -- стати таким же незамінним елементом життя, як телевізор або телефон. Це можна зробити тільки шляхом надання незамінного конкурентноздатного сервісу. Телебанкінг -- це саме та галузь, що може допомогти комерційним банкам у їхньому просуванні на ринку роздрібного обслуговування.

Таким чином, сьогодні можна констатувати, що український ринок інтернет-банкінга хоч і знаходиться у майже зародковому стані, але поступово збільшує темпи свого розвитку, у тому числі використовуючи можливості інтеграції і розвитки інших послуг, що доповнюють. У цілому українські споживачі вже зараз мають можливість порівнювати, вибирати і користуватися послугами інтернет-банкінга.

Головним поштовхом до поширення телебанкінгу серед населення має стати впровадження Національної Системи Масових Електронних Платежів в Україні. І після цього з’являться реальні перспективи одержати в найближчому майбутньому зростання як кількості банківських інтернет-послуг, так і їхньої якості.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”. (Відомості Верховної Ради, 2001 р., N 5-6, ст.30), редакція закону від 22.06.2004 р. чинна 3 15.07.2004 р.

2. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”. (Відомості Верховної Ради, 1994 р., N 31, ст.286), редакція закону від 11.05.2004 р. чинна з 09.06.2004 р.

3. Закон України “Про Національний банк України”. (Відомості Верховної Ради, 1999, N 29, ст. 238), редакція закону від 03.02.2004 р. чинна з 27.02.2004 р.

4. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”. (Відомості Верховної Ради, 2003, N 36, ст.275)

5. Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (від 17.03.2004 р.)

6. Положення про систему електронної пошти Національного банку України (від 29.12.2004 р.)