Рівень зносу ресурсу рухомого складу всіх його типів досяг у середньому більше 60% , і з позиції економічної безпеки транспорту, граничний знос (50%) значно перевищений.
Ступінь зносу досяг: електровозів - 73%, тепловозів -76%, електропоїздів - 70%, дизель-поїздів -- 51%, пасажирських вагонів - 69%, вантажних вагонів - 55%.
Старіння прискорюється в зв'язку з непомірно низькою (у період 1992-2000 рр.) щорічною закупівлею транспортних засобів. У середньому за рік залізницями в названий період закуповувалося: електровозів - 4,5 одиниці, тепловозів - 4,5, електро- і дизель-поїздів відповідно 13,0 і 0,6, пасажирських вагонів - 12 одиниць.
У результаті надзвичайно малого відновлення рухомого складу щорічно зростала частка цілком замортизованих транспортних засобів (табл. 2.1). З урахуванням продовженого терміну служби, повністю замортизовано 498 (28%) електровозів, 618,5 (23%) тепловозів, 61 (4%) секцій електропоїздів, які знаходяться в експлуатації і найближчим часом підлягають відновленню або списанню. Укрзалізниця змушена нести додаткові витрати на утримування застарілої техніки, здійснювати дорогий і малоефективний капітально-відновлювальний ремонт.
Не дивлячись на те, що за рахунок капітально-відновлювального ремонту, строк служби рухомого складу більшості типів був значно подовжений, тенденція зростання частки повністю замортизованих коштів транспорту у 2000 р., в порівнянні з 1990 р., зберігається. Так, з урахуванням продовження терміну служби частка цілком замортизованих електровозів у 2000 р. у порівнянні з 1990 р. збільшилася з 16,3% до 28%, або у 1,7 рази, тепловози з 19% до 23%, пасажирських вагонів - з 3,7% до 14%, вантажних вагонів - з 3,4% до 7,0% (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
Динаміка амортизованого рухомого складу залізниць України за 1990-2000рр., %
| Найменування рухомого скла-ду | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 2000 | |
| Без урахування продовження строку служби | 3 урахуванням продовження строку служби | ||||||||||
| Електровози | 16,3 | 20,0 | 23,8 | 30,2 | 41,0 | 50,0 | 51,0 | 54,1 | 56,7 | 59,7 | 28,0 |
| Тепловози | 19,4 | 25,0 | 30,0 | 32,0 | 33,1 | 35,0 | 26,0 | 22,0 | 18,0 | 24,0 | 23,0 |
| Секції Електропоїзди | 20,8 | 25,4 | 30,0 | 35,1 | 40,0 | 45,0 | 41,0 | 40,5 | 39,7 | 41,1 | 4,0 |
| Дизель-поїзди | 16,4 | 25,1 | 33,7 | 37,8 | 39,5 | 42,0 | 48,0 | 47,0 | 46,4 | 47,1 | 0 |
| Вагони Пасажирські | 3,7 | 9,0 | 14,6 | 14,8 | 15,0 | 15,6 | 15,1 | 13,3 | 12,5 | 16,2 | 14,0 |
| Вагони Вантажні | 3,4 | 8,0 | 12,2 | 10,2 | 8,0 | 6,4 | 6,4 | 6,7 | 7,0 | 7,0 | 7,0 |
На теперішній час відпрацювали нормативний термін служби і підлягають списанню 750 (73%) електровозів постійного і 360 (46%) змінного струму. Понад нормативний термін експлуатуються 740 (57%) вантажних електровозів і 370 (73%) пасажирських електровозів.
Погіршення технічного стану рухомого складу пояснюється не тільки несвоєчасним відновленням, воно збільшувалося і за рахунок значного зниження обсягів капітального ремонту, дефіциту запасних частин. При наявності надлишкової заводської і лінійної потужності, необхідної для ремонту рухомого складу, через відсутність фінансів щорічно ремонтувалося не більше ніж 45% транспортних засобів, які потребують ремонту.
Несвоєчасне відновлення призвело до вкрай незадовільного технічного стану рухомого складу і прогресуюче його погіршення (табл. 2.3).
Таблиця 2.3.
Стан парку рухомого складу Укрзалізниці на початок 2001 р., од.
| Тип інвентарного скла-ду | Інвентарний парк на 1.01.2000р. | Потрібний парк | Парк, придатний до експлуатації по терміну служби | |
| Одиниць | % до потрібного | |||
| Електровози | 1796 | 1675 | 925 | 55 |
| Тепловози | 2718 | 2077 | 2572 | 124 |
| Вагони електропоїздів | 2943 | 2943 | 1788 | 61 |
| Вагони дизель-поїздів | 926 | 698 | 595 | 85 |
| Вагони пасажирські | 8429 | 9950 | 7899 | 79 |
| Вагони вантажні | 174939 | 170256 | 166655 | 98 |
2.3. Прогноз вантажних та пасажироперевезень за всіма видами сполучень на період до 2010 року
За останнє десятиліття залізничний транспорт України поглибив спеціалізацію на перевезенні вантажів. Така спеціалізація вимагає посиленої уваги до удосконалення галузевої і територіальної структури вантажопотоків, підвищення ефективності вантажних перевезень, чіткої взаємодії з іншими видами транспорту в змішаних зв'язках.
У Київським, Одеському, Дніпропетровськом, Запорізьких, Херсонському, Маріупольським і багатьох інших транспортних вузлах налагоджена тісна взаємодія залізничного транспорту з автомобільними, морським, річковим видами транспорту, що сприяє безперебійному рухові спеціалізованих вантажопотоків. Підприємства, що здійснюють перевізну діяльність, жорстко зв'язані між собою єдиним технологічним процесом по всій території України, що обумовлює їхню взаємну залежність, як у виробничому, так і в господарському відношенні.
В обсязі вантажних перевезень переважають масові вантажі (понад 60%), що транспортуються великими партіями на значні (більш 600 км) відстані, близько 80% вантажів перевозиться в границях двох або більше залізниць.
Головне місце в структурі вантажних відправлень займає кам'яне вугілля, обсяг якого в 1997 році склав 85 млн. т. Крім цього, за рік перевозять 7 млн. т. коксу. Серед головних споживачів вугілля західна, північна і південна частини України. Вивозиться вугілля за межі країни – у європейську частину Росії, Бєларусь, Прибалтику, Молдову.
Друге місце в загальному обсязі вантажоперевезень залізничного транспорту України займають мінеральні будівельні матеріали. У 1997 році їх було перевезено 59 млн. т. (20% вантажів, перевезених залізничним транспортом). Виключення складають тверді кристалічні матеріали, що доставляють з районів їхнього видобутку (Житомирська, Ровенська й ін. області) у місця територіально зосередженого споживання. Будівельний пісок направляється в основному з півночі на південь, де в багатьох районах родовищ цього будівельного матеріалу немає. Виробництво цементу зосереджене в Донбасі, Прикарпатті, Ровенській, Хмельницькій і Харківській областях.
Третє місце в структурі перевезень займають руди, головна роль у транспортуванні яких належить залізній руді. Основним центром видобутку залізної руди є Кривій Ріг, відкіля вона відправляється на підприємства Наддніпрянщини і Донбасу. У 1997 році було відправлено 52 млн. т. руди. Крім залізних руд перевозяться також марганцеві руди з Марганцю (Дніпропетровська область) і інших родовищ. Україна відправляє залізні і марганцеві вантажі і за рубіж. У країни Східної Європи вони доставляються з родовищ Наддніпрянщини. Найбільша кількість залізорудної сировини надходить у Польщу, Чехію, Словаччину і Румунію.
Мінерально-сировинні ресурси відправляються закордонним споживачам в основному залізничним транспортом.
Україна - важливий регіон виробництва чорних металів. Чавун і різні марки стали відправляються з центрів чорної металургії (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривій Ріг, Донецьк, Макіївка, Маріуполь) у центри машинобудування. Обсяг відправлень чорних металів у 1997 році складав 26 млн. т.
П'яте місце щодо відправлень займають нафтові вантажі (15 млн. т). Вони доставляються, крім трубопровідного транспорту, залізницею з Поволжя, Західного Сибіру, Північного Кавказу на нафтопереробні підприємства, а відтіля продукти переробки нафти йдуть до споживачів.
Таким чином, названі види вантажів займають основне місце в структурі перевезень залізничним транспортом (80%). Далі йдуть зерно і продукти перемелу, мінеральні добрива, ліс і інші вантажі.
Отже зробимо висновок і розділимо вантажопотік по основних напрямках.
Внутрішні потоки окремих видів вантажів залізничним транспортом мають такі напрямки:
• вугілля з районів Донбасу (Донецька залізниця) іде до електростанцій практично у всіх областях України, а також до коксових батарей у Донецькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях (а також для комунальних потреб - практично у всі області України);
• залізна руда з району Кривого Рогу іде до металургійних заводів Придніпров'я і Донбасу;
• нафтопродукти - від нафтопереробних заводів до мережі розподілу;
• мінерально-будівельні матеріали - від придніпровських кар'єрів і кар'єрів Житомирської області до обласних центрів і пунктів будівництва;
• мінерально-хімічні добрива і хімічна продукція - від заводів в Одеській, Львівській, Донецькій областях до споживачів у всіх областях;
• метали - від заводів Придніпров'я, Донбасу до машинобудівних підприємств у Придніпров'ї, Донбасі, у Київській, Харківській та інших областях.
Експортні потоки окремих видів вантажів зв'язані з поставками:
• залізної руди - із Криворіжжя до західного кордону і морських портів України;
• металів - від заводів Придніпров'я до морських портів України;
• вугілля - із Донбасу до морських портів України;
• хімічні і мінеральні добрива і хімічні напівфабрикати - від заводів Донбасу, Львівської і Сумської областей до морських портів України.
Імпортні потоки пов'язані, головним чином, із поставками вантажів із Росії: нафти і нафтопродуктів, вугілля, хімічних і інших видів вантажів.
Транзитні потоки пов'язані також, в основному, з проходженням вантажів з Росії до західного кордону України (через Львівську залізницю) і до морських портів України. Це в основному потоки металів, вугілля, хімічних та інших вантажів.
Зробимо прогноз вантажних перевезень за всіма видами сполучень на період до 2010 р.