У другому типі переклад здійснюється за допомогою фразеологічної одиниці з однаковим переносним смислом, але іншим образним наповненням. Перший та другий тип перекладу можуть також бути визначеними як «повно-еквівалентний» та «частково-еквівалентний» переклад [11:39].
За умов відсутності фразеологічної одиниці з еквівалентним переносним смислом перекладачеві доводиться вдаватися до калькування іншомовної образної одиниці.
В задачі нашого дослідження не входило спеціальне вивчення прийомів перекладу фразеологізмів в художній літературі – для цього було б необхідно провести докладний порівняльний аналіз текстів оригіналу та перекладу кожного джерела ілюстративного матеріалу, що може бути зроблено лише в рамках окремого дослідження. Проте, працюючи над темою, ми часто зверталися до загальномовних та спеціалізованих словників та зіткнулися з наступною проблемою: навіть у спеціалізованих фразеологічних словниках переклад робиться часто описовий, не застосовується відповідна фразеологічна одиниця іншої мови у тих випадках, коли вона існує. Так, на зворот «чорний як сажа, як воронове крило» знаходимо відповідник “sooty”, хоча в англійській мові існують відповідні фразеологічні одиниці «asblackascoal, asblackasacrow», семантика порівняльних членів цих одиниць не дуже відрізняється в англійській та українській мовах. Таким же чином перекладається у словниках звороти «ascrazyasaloon» - божевільний, «asgoodasgold» - справжній і т.ін.
Висновки
В другому розділі нашої роботи представлено комплексне дослідження структури та семантики фразеологічних одиниць порівняння.
Досліджуючи структуру компаративних фразеологічних одиниць, ми дійшли висновку, що більшість фразем з підрядним зв’язком компонентів належить до непредикативних словосполучень.
Виділено також наступні структурні групи фразеологічних одиниць порівняння:
- компаративні фразеологізми з підрядно-сурядною структурою;
- частково-предикативні компаративні фразеологізми;
- усічені фразеологічні одиниці порівняння.
У морфологічному плані особливості компаративних фразеологізмів зводяться до нормативних змін цих одиниць в числі, оформлення їхнього залежного члена, вираженого іменником, відповідним артиклем, уживанню дієслів, що містяться в них, в різних формах часу та способу і т.п. Результати дослідження дають нам досить підстав стверджувати, що хоча фразеологічні одиниці порівняння й утворені за продуктивними синтаксичними моделями та відношення між їхніми членами є типовими для кожної окремо взятої моделі, морфологічна оформленість порівняльних компонентів у них не має стійких форм. Цей висновок підтверджується численними прикладами з літератури, які свідчать про те, що при будь-якому морфологічному оформленні порівняльного члена у компаративній фразеологічній одиниці, навіть якщо воно суперечить сучасним граматичним нормам мови, ця одиниця не розпадається та не втрачає свого фразеологічного характеру.
Відповідно до структурних особливостей компаративних фразеологізмів, була розроблена їхня детальна класифікація, на базі якої проведено дослідження семантики більше ніж 400 фразеологічних одиниць порівняння. Виявилося, що в ад’єктивних фразеологізмах головний член рідко має нейтральне значення, найчастіше його конотація буває негативною. Навпаки, головний член дієслівних фразеологічних одиниць порівняння найчастіше не має конотації, проте може набувати її в контексті.
Семантика порівняльних членів компаративних фразеологізмів відзначається багатоманітністю, містячи зоонімні, антропонімні, топонімні та інші компоненті, при чому питома вага зоонімів складає майже 70% від загальної вибірки. Відзначені окремі компоненти на позначення явищ природи, предметів культури та побуту, релігійних понять. Досліджена також семантика компонентів з національно-культурною маркованістю на матеріалі одиниць американського та британського варіантів англійської мови. Висвітлюються питання синонімії, антонімії, полісемії фразеологічних одиниць порівняння.
Щодо аспекту перекладу фразеологічних одиниць англійської мови на українську, відзначено, що, попри досить велику кількість відповідних лексикографічних джерел, ми досі маємо недостатню базу перекладацьких відповідників компаративної фразеології української та англійської мов, що ускладнює роботу викладачів іноземної мови та перекладачів. Перспективним видається подальше складання словників-довідників та навчальних посібників з фразеології з урахуванням викладених вище зауважень.
Численні приклади фразеологічних одиниць порівняння з художньої літератури вказують також на частотність їхнього вживання, звідки витікає необхідність дослідити їхні функції в художньому тексті, що й буде зроблено у наступному розділі нашого дослідження.
РОЗДІЛ ІІІ СТИЛІСТИЧНА ФУНКЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ПОРІВНЯННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ
Як відомо, найбільших висот кожна мовна конструкція, в тому числі фразеологічна одиниця, сягає насамперед в художньому тексті. Саме в цьому функціональному стилі, порівняно з науковим, діловим, розмовним, публіцистичним, проявляються усі потенційні можливості фразеологізму, уся багатоманітність його значень, уся сума прагматичних ефектів. Художній стиль поєднує в собі риси усіх інших функціональних стилів: так, у прямій мові персонажу ми можемо зустріти розмовні вирази різних регістрів, в описовому контексті – канцеляризми або термінологію в залежності від описуваного середовища та ефекту, який автор хоче справити на читача; в коментарі автора – публіцистичні, дискусійні прийоми, тощо. Всі перелічені вище риси інших функціональних стилів поєднані в художньому не механічно, а органічно й цілісно, відповідно до загальної художньої ідеї твору та за допомогою різних текстоутворюючих стратегій, таких як когезія, когерентність, зв’язність.
Так, когерентність жартівливої поезії, наприклад, часто засновується на прийомі повтору, який посилює гумористичну або сатиричну спрямованість всього твору в цілому. Наступний вірш майже весь побудований на фразеологічних одиницях порівняння:
Well, heeatslikeapig
Well, he eats like a pig
He can’t get enough
he works like a dog
he looks really tough
he smokes like a chimney
four packs a day.
He sleeps like a log,
What more can I say?
He drinks like a fish,
scotch on the rocks.
When he gets really mad,
he hardly talks.
He cries like a baby,
When he’s feeling sad.
He’s the dearest friend
I’veeverhad[23, с. 211].
Проте звичайна частотність компаративних фразеологічних одиниць, звісно, значно менша. Вона залежить від належності письменника до певного літературного напряму, від епохи написання твору, але найбільше відповідає конкретній художній задачі тексту, і, зрештою, характеризує ідіостиль письменника.
Для дослідження стилістичної функції фразеологічних одиниць порівняння в художньому тексті нами були обрані вісім класичних художніх творів англомовних письменників різних періодів – від кінця ХVIII до початку ХХ ст. Загальний обсяг досліджуваного тексту становить 1883 сторінок. Два з проаналізованих творів належать американському письменнику Джеку Лондону, решта (шість творів) – британським письменникам: Джейн Остін, Льюїсу Керролу, Редьярду Кіплінгу, Оскару Уайльду та Джону Голсуорсі. Попри всі літературно-художні відмінності, утворену групу творів можна умовно розділити на дві підгрупи для кращого дослідження стилістичної функції фразеологічних одиниць порівняння. До першої належать літературні казки Л.Керрола, Р.Кіплінга та О.Уайльда та роман з фантастичним елементом «Портрет Доріана Грея» О.Уайльда – цю групу можна умовно назвати «тексти казково-фантастичного плану». Твори цієї групи об’єднує наявність казкового сюжету (тварини, що розмовляють та поводяться як люди, казкові перетворення, тощо) або елементів фантастики (чарівний портрет, який живе, старіє, змінюється, увібравши у себе риси свого власника, який залишається протягом багатьох років незмінним).
До другої підгрупи належать цілком реалістичні романи Дж. Голсуорсі та Дж. Остін, які зображують життя певного прошарку суспільства в конкретну епоху, змальовуючи звичаї та побут із властивою реалізму точністю деталей. Їхній сюжет підкреслено ймовірний, не маючий жодних натяків на будь-які дива, казковість, фантастичність тощо, на відміну від творів першої підгрупи. Умовно ми назвемо цю підгрупу «тексти реалістичного напрямку» або «реалістична проза». До реалістичної прози належать також дві повісті про тварин Джека Лондона. На відміну від казок, тварини в цих повістях не мають казкових властивостей: комунікація між ними та людьми проходить на невербальному рівні, властивому тваринам в реальній природі, а їхні трансформації також мають цілком природній характер (соціалізація або здичавіння), на відміну від казкових чарівних перетворень.
Реалістичні та казково-фантастичні твори мають різну сутність та часом протилежну спрямованість, що має знаходити вираження у відповідних лінгво-стилістичних засобах, в тому числі фразеологічних одиницях порівняння, що знаходяться в центрі уваги нашого дослідження.