Смекни!
smekni.com

Переклад реалій (стр. 4 из 5)

4. Каламбури, побудовані на етимологічній основі, також передбачають наявність у них омонімії або багатозначності. Проте, більшим чином мова йдеться про помилкову, вигадану, дитячу або народну етимологію типу "медведь — ведает, где мід", "поликлиника" - полуклиника", "мікроскоп -мелкоскоп; багато таких "етимологізацій" у Чуковського, у низці творів Лескова. Ще один приклад Н.Демурової, хоч випадок і визначений нею, як гра основ. В оригіналі виходить з якостей, притаманних різним смакам, але перекладачка віддає перевагу духові свого стилю, грати на дитячій етимології:

"Должно быть, это она от перца была такой вспыльчивой», - подумала Алиса. Помолчав, она прибавила (без особой, правда, надежды):

- Когда я буду герцогиней,' у меня вовсе не будет перца. Суп и без него вкусный.

- От перца начинают всем перечить...

- Алиса очень обрадовалась, что открыла новый закон.

- От уксусу - куксятся, - продолжала она задумчиво, - от горчицы — огорчаются, от лука - лукавят, от вина — винятся, а от сдобы - добреют. Как жалко, что никто об этом не знает... Все это было бы так просто! Ели бы сдобу - и добрели!»

Коренева гра, на якій будується у перекладі цей відривок, у Керола відсутня: "Maybe it's always pepper that makes people so hottempered... and vinegar that makes them sour - and camomile, that makes them so bitter - and - and barley -sugar and such things that make children swittempered. I only wish people knew that: then they wouldn't be so stingly about it, you know." У цьому відривку hot, sour, bitter та sweet виступають у своїх прямих та переносних значеннях. На сполучуванні їхі будується словесна гра. 1 Демурова змінила її на кореневу гру, яка є найхарактернішою для кероловського стилю, та на гру на омонімії ("добреть" - "толстеть" и "добреть" - "смягчаться"), яка також часто вживається письменником. З цього прикладу можливо вивести важливий висновок, стосовно перекладу каламбурів взагалі, вважають деякі лінгвісти. У дуже багатьох випадках, коли немає можливості шляхом дослівного перекладу досить чітко передати "каламбуриість" сполучення, перекладач не перекладає той зворот, який подається йому автором першотвору, а створює свою гру слів, близьку, яка нагадує за тими чи іншими показниками авторський каламбур, але свою, що

іноді створена на зовсім іншій основі і зовсім іншими засобами. Навіть про "переклад" тут можна говорити тільки у межах широкого контексту, тоді як для вузького контексту такий підхід можливо назвати "заміною" або "підстановкою". На думку багатьох дослідників таку інтерпретацію, безумовно, слід вважати правомірною. Коли у останньому прикладі таке відтворення каламбура зіставити з каламбуром оригіналу, тоді зявиться, що у Креола немає ні "горчицы" ні "сдобы", ні "лука", ні "вина" - все це від перекладачки. Власов та Флорін вважають, що. можливо, звичайно, сперечатися про те, наскільки ці конкретні пари ("вина-виниться ", "сдоба-добреть " і т.д.) вдалі, але в цілому ефект каламбурного вживання цієї "відсебеньки" створює враження, відповідне тому, яке створює першотвір. Автор будує свій текст нба асоціативних відповідностях та багатозначності (уксус - кислый, кислое настроение, кислый характер), а перекладачка - на звукових та удавано етимологічних, та обоє досягають здійснення однієї мети; можливо, коли б був скопійований авторський прийом, дотримана "буква", тоді результат був від би менш успішним. На цю думку наведить сказане вище про прикметники,, що означають смак; незважаючи на близькість прямих та переносних значень у площині російської / англійської , відносно людини можливо вжити єдино «кислый»: адже, не дивлячись на велику кількість переносних значень прикметників "горький», «соленый», «сладкий» не можна сказати «горький или соленый характер» або « сладкий человек» (хоча А.К. Толстой і вживає: «Царь Петр любил порядок. Почти как царь Иван. И так же был не сладок...»).

Висновок простий: зваживши уважно всі можливості передачі каламбура, перекладач зупиняється на тому, який дозволить відтворити його найбільш адекватно та разом з тим незалежно від використаних у першотворі засобів (у автора асоціативні зв'язки та багатозначність, у перекладі - дитяча етимологія). Коли передачі каламбурної ситуації неможна уникнути, тобто коли одноплановий переклад порушує сенс та логіку розповіді, тоді за відсутністю іншої можливості можна вдатися рими, сполучати її з антонімією (коли дозволяє контекст) або навіть обмежитися римою, але обов'язково підказати читачеві каламбурну суть першотвору.

5. Нерідко каламбури будують на "частинах слів", точніше - на осмислюванні немотивоване розчленованих, "зістикованих" або змінених слів. Лексична одиниця розщеплюється (без урахування її морфологічної структури) та "тріски" осмислюються подібно до шарад; або у слово вклинюються склади або букви (також морфологічно немотивовані з тим, щоб надати йому нового значення, не позбавивши початкового; або лексема видозмінюється за допомогою непритаманних їй суфіксів або іншими засобами, для того, щоб надати їй значення, притаманного іншим словам і т.п. Таким чином строго у каламбурних цілях створюються своєрідні "неологізми", нерідко обтяжені асоціаціями та натаками - гра заради гри...у дотепності.

6. У своїх спогадах про К.Чуковського Благініна наводить низку новоутворень - оказіоналізмів, відмічаючи, що йому дуже подобались такі жарти, як "бабарельєф" (про товстих жінок), "влюбчивый человек», «противозажиточные средства», «...кот кончил высшее техническое училище», «делают кошке чоеер, а она отвечает Муром», та інш. Сюди ж можна віднести вельми "потерті", "падение сов" (совпадение), "уполномоченного (упал намоченный ), загадки: «дети верблюда-верблюдечки», «портсигар без папы рос -(папирос)», «когда садовник бывает предателем родины? - когда он продает нас Турции (цветы настурции)», про будь-яких лічбових робітників-счетовредители", "обезобразительное" ("изобразительное") искусство, у деяких хворих -"кривоносные сосуды" та т.п.

Ці слова зкомбіновані з матеріалів даної мови з тим рахунком, що у цьому саме мовному середовищі набуті подвійного значення - саме сіль каламбура як раз у збігу значень (та відтінків), а тому знайти їм буквальну, як слід було б (у вузькому контексті), відповідність у іншій мові, як правило, не можна. Винятково, особливо у плоскості пари близькородинних мов, збіги "вихідного матеріалу" та "технології" конструювання каламбура дають змогу досить близького до оригіналу перекладу. Закономірне ж рішення слід шукати у створенні свого каламбура в дусі оригінального, з урахуванням контексту в цілому (коли це не самоцільні каламбури). До них примикає використання "омоформії у римах", визначним майстром якої був Д.Мінаєв. Наведений двовірш дасть уявлення про цю його творчість:

Ценят золото по весу, А по шалостям - повесу.

Перекладацьке рішення таке ж: створення власного двовірша у мінаєвському стилі.

7. На основі антонімії, звичайно у сполученні з омонімічними елементами і семантичними зрушеннями, багато авторів будують надто вдалі каламбури. Для перекладача цей вид гри слів являє собою особливий інтерес: вона відтворюється відносно легко та зручно як заміна інших, що гірше піддаються перекладу одиниць - де не створюється нічого іншого, можна ввести (якщо контекст дозволяє) антонімічний каламбур, по мірі можливості з додаванням фонетичних засобів (рими і т.п.).

8. За Ходаковою, у звичайній, нейтральній мові навіть не приходиться включати у один вислів слова з протилежним значенням, або такі, що називають протилежні явища. Але при спеціальній установці (на жарт, іронію, сатиру) він звертається до навмисного зіткнення їх у одному рядку.

Ось, наприклад, у якому автор дотримуючись гумористичного ефекту, побудував каламбур тільки на антонімії:

"Однажды у Семёнова всё началось хорошо, а ..." - а читач чекає (як у Пушкіна "роз", що "все скінчилося погано - логічний антонімічний вихід). Але автор врахував це, використовує ефект несподіваності:... началось хорошо, а окончилось свадьбой". Переклад такого каламбура не становитиме труднощів, так як антонімічні пари у багатьох мовах однакові."

Взагалі, однієї антонімії для каламбура недостатньо. Спостереження лінгвістів показали, що вимагаються і будь-які додаткові елементи: гра на багатозначності, "звукові ефекти, чергування або змішання стилів та т.п. Комічний ефект того, що відкритий "новий фізичний закон": "при нагревании гуляша в столовой №19 таковой имеет свойство ужиматься, при этом авоськи персонала столовой соответственно розширяются», зумовлен не тільки антитезою, але і натяком у протиставленні, що одягнутий у сугубо "наукову" форму закону, все це - один з небагатьох типів, що легко піддаються перейіадові.

II. До групи каламбурів, побудованих на особливій лексиці, відносимо гру слів, у основі якої лежать терміни, імена власні та абревіатури.

1. Говорячи про терміни, треба підкреслити, що багато створено на основі загально мовних слів, де, з одного боку, зміщення термінологічного значення з не термінологічним, а з іншого — можливість їх каламбурного обігрування. Таким є приклад зі словом широта, наведений вище; такими є випадки обігрування обох значень термінів, створених на основі назв частин тіла.

2. Власні імена, у першу чергу антропоніми та топоніми, які відносять до (смислових) імен, становлять собою групу надзвичайно активних та своєрідних компонентів гри слів.

Відповідно до схеми B.C. Виноградова каламбур складається з двох компонентів: лексичної основи (стимулятор), який дозволяє почати гру та "перевертиш" (результат), завершую чого каламбур. Ця схема приваблює простотою та наочністю, але, як кожна схема, вона дає тільки приблизне уявлення про каламбур як одиницю перекладу; мабуть, ускладнених форм, про які також згадує автор -^ більш, ніж основних, двокомпонентних. Дещо бентежить і термін "стимулятор", так як опорний компонент відіграє пасивну роль, являючись лише засновником у своєрідній "пере каламбурній ситуації", де роль стимулятора належить другому компоненту швидше, діючому на зразок до пускового механізму, який активізує опорний компонент, виводячи його із стану нейтральності, та ще один момент, дуже важливий: роль другого компоненту нерідко грає не одна докладно визначена мовна одиниця, а контекст, та навіть більше того - його припустимі елементи.