Смекни!
smekni.com

Баварський діалект (стр. 2 из 4)

У залежності від способу опублікування зустрічаються деякі відхили від східносередньонімецького правопису.

· Abodsgruum Abortgrube

· Unendle unendlich

· Vadda Vater

· Trambei → Trambahn

· subba → super

· sьarie → Sauerei

· RuaЯnosn → RuЯnase

· p'friedn → zufrieden

· nonni → noch nicht

· Oacha → Eiche

· oba → oben

· Omame → Oma

· Opape → Opa

· oualoualou → o la la

· niet → nicht

· nassln → nieseln

· naa → nein

1.2.2.1 Іменник

Іменник належить до частин мови, що відмінюються. Найзначнішим критерієм, як у будь якій германській мові, є відміна по родах, що рідко узгоднюється з стоячими поруч частинами мови. Тож іменник повинен вивчатись з усіма частинами мови. Але для знавця німецької мови, він не складає труднощів.

Багато назв професій, тварин, одягу, тощо, змінилися під впливом інших південнонімецьких діалектів.

· Metzger → Fleischer

· Schreiner → Tischler

· Spаngler → Klempner

· Beck → Bдcker

· Zeidler → Imker

· Hafner → Tцpfer

· Sаndler → Zuhдlter

· Meа → Mund

· Joppn → Jacke

· Pfoadl → Hemd

· Gwand → Kleidung

· Mвdl → Mдdchen

· Giggal → Hahn

· Ziwarl → Kьken

· HeinЯ(al )→ Fohlen

· Fеr(n) → Jungstie

· Bцichn → Blдsshuhn

· Brotz → Krцte

· GoaЯ → Ziege

1.2.2.1.1 Слабкі іменники

До слабких іменників належать іменники чоловічого та жіночого роду, що закінчуються на -n- у множині, так само як жіночий рід з закіненням -аn- (більшість з них у однині закінчуються на -ng-). Також до слабких іменників належать усі іменники чоловічого та середнього роду, що закінчуються на -і-.

Слабкі іменники закінчуються звичайно на -n- у множині.

Багато слабких іменників жіночого роду з суфіксом -n- у однині змінюють його на -а- у множині. Іменники чоловічого роду у множині мають однакове закінчення -n- для усіх непрямих відмін.

· da Hеs → d' Hеsn → der Hase

· da Busch → d' Buschn → der Busch

· da Deifi → d' Deifin → der Teufel

· d' Brugg → d' Bruggn → die Brьcke

· d' GoaЯ → d' GoaЯn → die Ziege

· d' Nuss → d' Nussn → die Nuss

· d' Dбm → d' Dбman → die Dame

· d' Schlеng → d' Schеngan → die Schlange

· d' Zeidung → d' Zeidungan → die Zeitung

· d' Oar → d' Oarn → die Ohr

· d' Bleami → d'Bleamin → die Blьme

· d' Schdiggi → d' Schdiggin → die Stьck

1.2.2.1.2 Сильні іменники

У сильних іменника нема відмінних закінчень, зміна у слові з’являється лише у творені множини. Сильні іменники чоловічого та середнього роду отримують закінчення -а-, що з’явилося з середньоверхньонімецького -еr-, окрім того до групи сильних іменників належать і ті, що отримали форму множини лише згідно правилам сучасної німецької мови, а раніше не мали ії.

Множина сильних іменників частіше за все утворюється за допомогою появи або зникнення умлаутів та зміни коріної голосної.

· d' Nдcht → d' Nacht → die Nacht

· da Dдg → d' Deg → der Tag

· as Lдnd → d' Lenda → das Land

· d' Dochta → d' Dechta → die Tochter

· as Loch → d' Locha → das Loch

· da Fuchs → d' Fichs → die Fuchs

· da Mund → d' Minda → der Mund

· d' Maus → d' Mais → die Maus

· as Haus → d' Haisa → das Haus

· da Bruada → d' Briada → der Bruder

· as Bauch → d' Biacha → das Buch

1.2.2.2 Займенник

1.2.2.2.1 Особовий займенник

У особових займенниках баварського діалекту спостерігаються деякі відмінності між наголошеними та ненаголошеними формами у Давальному та Знахідному відмінку, також змінюєтьс самостійний займенник вічливості „Sie“ у непосрідовому звертанні:

1.Singular 2.Singular 3.Singular 1.Plural 2.Plural 3.Plural Hцflichkeitspronomen
Nom i du ea, se/de, des mia eЯ/цЯ / ia* se Si
Unbetont i -- -a, -'s, -'s -ma -'s -'s -'S
Dat mia dia eam, eara/iara, dem uns enk / eich* ea, eana Eana
unbetont -ma -da
Akk -mi -de eam, eara/iara, des uns enk / eich* ea, eana Eana
unbetont -'n, …, -'s -'s Si

* Ці форми не є тіпічно баварськими, а перейшли від франкськиж діалектів.

При комбінації деяких ненаголошених особових займенників, що скорочуються на - ' s для з’єднання з’являється з’єднальний звук -a- , у послідовності маються, на відмін від літературної німецької мови, різні варіанти, топто багато прикладів є багатозначними.

unbetont *(ausgeschrieben) standarddeutsch
1.a) Hom's da's scho zoagt? Hеm s(e) d(ia) (de)s scho zoagt? Haben sie es dir schon gezeigt?
oder: Hom s d(ia) s(dia) scho zoagt? Haben sie sie dir schon gezeigt?
1.b) Hеm'sas da scho zoagt? Hеm s (de)s d(ia) scho zoagt? Haben sie es dir schon gezeigt?
oder: Hеm s(e) da d(ia) scho zoagt? Haben sie sie dir schon gezeigt?
2.a) Hod a ma'n no ned gem? Hod (e)a m(ia) (der)n no ned gem? Hat er ihn mir noch nicht gegeben?
2.b) Hod a'n ma no ned gem? *Hod (e)a d(ern) m(ia) no ned gem? Hat er ihn mir noch nicht gegeben?

1.2.2.2.2 Присвійний займенник

a) Prдdikativ

maskulin feminin neutrum Plural
nom mẽi mẽi mẽi meine
dat meim meina meim meine
akk mein mẽi mẽi meine

b) Attributiv

maskulin feminin neutrum Plural
nom meina meine mei(n)s meine
dat meim meina meim meine
akk mein meine mei(n)s meine
1.2.2.3 Прикметник

Більшість прикметників у баварському діалекті мають коротку та довгу форму. Коротка форма вживається у prдdikativer Stellung:

· Rosa Gwand

· Schwarza Pfoadl

· Feiera Dechta

і тоді, коли прикметник вживаючись зі спомоговим дієсловомseiформує предікат:

· Аs Gwand is rosa.

· As Pfoadl is schwarz

· Dґ Dechta is feier

Довга форма вживається коли прикметник є Attribut іменника:

· Rosane Gwand.

· Schwarzane Pfoadl

· Feierane Dechta

Як вказують приклади коротка та довга форма прикметника відрізняються лише наявністю у довгій та відсутністю у короткій суфіксу -n-. У більшості випадків це прикметники з закінченнями -n, -ch, -g.

1.2.2.3.1 Відмінок прикметників

У баварському діалекті, як і в літературній мові, відмінюючись прикметник отримує закінчення, але на відміну від літературної мови у баварському діалекті закінчення прикметника залежить лише від артикля, який стоїть поряд прикметника: означений чи неозначений. Прикметники,що не мають артикля відмінюються як прикметники з неозначеним артиклем. Як приклад візьмемо прикметник sche (schцn)

unbestimmt maskulin feminin neutrum Plural
nom: a schena Mo a schene Frau a schens Kind d' schena Leid
dat: am schena Mo ana schenan Frau am schena Kind 'm schenan Leid
akk: an schena Mo a schene Frau a schens Kind d' schena Leid
bestimmt maskulin feminin neutrum Plural
nom: da schene Mo d'schene Frau as schene Kind d schena Leid
dat: (i)m schena Mo da schenan Frau am schena(n) Kind d schena Leid
akk: n schena Mo d' schene Frau as schene Kind d schena Leid

1.2.2.4 Числівники

Числівники баварського діалекту закінчуються зазвичай на -e-, та не відмінюються по відмінах, але у різних регіонах вживання діалекту маються деякі відмінності. Числівники баварського діалекту мають непослідовність у вживанні голосного на приголосного звуку тож дуже важкі у вимові.

1 oas/аns 11 цif(e)/ццf 21 oanazwеnzge 10 zeene 100 hundad
2 zwoa 12 zwцif(e)/zwццf 22 zwoarazwеnzg 20 zwеnzge/zwеnzg 200 zwoahundad
3 drei 13 dreizea/dreizen 23 dreiazwеnzg 30 dreiЯge 300 dreihundad
4 fiar(e) 14 fiazea/fiazen 24 fiarazwеnzg 40 fiazg(e) 400 fiahundad
5 fimf(e) 15 fuchzea/fuchzen 25 fimfazwеnzg 50 fuchzg(e) 500 fimfhundad
6 seggs(e) 16 sechzea/sechzen 26 seggsazwеnzg 60 sechzg(e) 600 sechshundad
7 siem(e) 17 sibzea/sibzen 27 simmazwеnzge 70 sibzg(e) 700 siemhundad
8 еcht(e) 18 еchzea/еchzen 28 еchtazwеnzge 80 еchtzg(e) 800 еchthundad
9 neine 19 neizea/neizen 29 neinazwеnzge 90 neinzg(e) 900 neihundad

Субстантивовані числівники у баварському діалекті чоловічого роду, на відміну від літературної німецької мови, де вони жіночого.

Bairisch Standarddeutsch Bairisch Standarddeutsch
da Nulla die Null da Еchta die Acht
da Oasa/Oansa/Аnsa die Eins da Neina die Neun
da Zwoara/Zwаra die Zwei da Zena die Zehn
da Dreia die Drei da Цifa/Ццfa die Elf
da Fiara die Vier da Zwцifa/Zwццfa die Zwцlf
da Fimfa die Fьnf da Dreizena die Dreizehn
da Sechsa die Sechs da DreiЯga die DreiЯig
da Simma/Siema die Sieben da Hundada die Hundert

1.2.2.5 Дієслово

1.2.2.5.1 Модальні дієслова

deaffa (dьrfen)