Мир Знаний

Кредитна дiяльнiсть Банкiв (стр. 2 из 6)

- клас «Д» - фінансова діяльність свідчить про збитки, й очевидно, що ні

основна сума позики, ні відсотки по ній не можуть бути сплачені. Погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та за відсотками оцінюється так:

- "добре", якщо заборгованість за позикою та відсотками сплачується у встановлені строки, а також якщо позику пролонговано один раз строком не більш ніж на ЗО днів;

- "слабке", якщо прострочена заборгованість за позикою та відсотками становить не більше ніж 90 днів, а також по заборгованості із загальним строком пролонгації від ЗО до 90 днів;

- "недостатнє", якщо прострочена заборгованість за позикою та відсотками становить понад 90 днів, а також по заборгованості за позикою та загальним строком пролонгації більше ніж 90 днів.

Стан оцінки кредитного портфелю банків подано в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1- Класифікація кредитного портфелю банку

погашення заборгованості

добре

слабке

недостатнє

клас позичальника

А

стандартні

під контролем

субстандартні

Б

під контролем

субстандартні

сумнівні

В

субстандартні

сумнівні

безнадійні

Г

сумнівні

безнадійні

безнадійні

Д

безнадійні

безнадійні

безнадійні


На підставі класифікації позик банк створює резерв по кожній групі позик у таких розмірах:

- стандартні - 2%;

- під контролем - 5%;

- субстандартні - 20%;

- сумнівні - 50%;

- безнадійні - 100%.

При визначенні обсягу резерву сума заборгованості за групами позик зменшується на вартість гарантій та застави.

Комерційні банки повинні формувати загальний та спеціальний резерви. Загальний резерв формується за стандартними позиками за рахунок відрахувань від чистого прибутку. Спеціальний резерв формується за нестандартними позиками. При цьому 40% цього резерву відноситься до валових витрат банку, а сума що залишається резервується за рахунок чистого прибутку.

Резерв формується головним банком і його філіями. Резерв під стандартну заборгованість зараховується на баланс головного банку. А резерв під нестандартну заборгованість зараховується на баланс установ банку, що зареєстровані як платники податків.

Звіт про класифікацію кредитів і створення резервів подається до Регіонального управління НБУ.


2 МЕХАНІЗМ КРЕДИТУВАННЯ БАНКУ 2.1 Аналіз заявки на кредит 2.1.1 Необхідні документи та вимоги до позичальника

Виникнення кредитних відносин між, банком і позичальником можливе за таких умов:

а) учасники (кредитор і позичальник) мають бути взаємозацікавлені:

кредитор - у видачі кредиту, а позичальник - в його отриманні, тобто повинні збігатися економічні та правові інтереси;

б) необхідна наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після певного строку;

в) позичальник має бути власником майна, або має бути власником, наділеним правом на користування та розпорядження ним.

Механізм кредитування складається з семи взаємопов'язаних етапів.

На першому етапі позичальник і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди.

Якщо позичальник бажає встановити успішні контакти з банком, які задовольнять усі його прохання щодо надання позички, то він повинен проникнутися довірою до банку, а банк має довіряти йому.

Чим більше позичальник обізнаний у кредитах, компетентний у сьогоднішній ринковій економіці, підготовлений до переговорів, знає шо підприємство рентабельне і прибуткове, та може документально підтвердити це, тим більше поступок зробить йому банк.

Зі своєї сторони банк поставить ряд питань до позичальника. Каталог питань банку на переговорах про кредит надано у додатку А.

За позитивних наслідків банк готовий прийняти документи позичальника для розгляду.

Процедуру отримання кредиту позичальником показано на рисунку 2.1.


Рисунок 2.1 - Процедура отримання кредиту.

На другому етапі позичальник для одержання кредиту звертається знову в банк з клопотанням (заявою) на ім'я керівника установи банку.

У заяві на одержання кредиту зазначається: цільове призначення кредиту його сума. строк користування, включаючи конкретні строки погашення кредиту, запропоноване забезпечення, а також характеристики Проекту (заходу), що кредитується та його економічної ефективності. Зразок заявки на кредит надано в додатку Б.

Для вирішення питання про надання кредиту позичальником надаються необхідні документи, склад яких залежить від характеру кредитної операції. Для різних груп клієнтів можуть розроблятися різні пакети документів. До складу пакета документів входять:


19

- нотаріально завірені копії установчих документів, положень, реєстраційних посвідчень (свідоцтв), дозволів на право здійснення окремих видів підприємницької діяльності, документи, що посвідчують право власності на землю або право тимчасового користування земельною ділянкою, та інші документи, що підтверджують правомірність клієнта в одержанні кредиту;

- техніко-економічне обгрунтування кредитованого заходу, що характеризує рівень його ефективності, рентабельності та окупності з І розрахунками очікуваних надходжень від реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг), за рахунок яких передбачається погасити майбутній кредит;

- річний звіт, баланс позичальника на дві останні звітні дати з періодичними статистичними звітами та звітами про фінансові результати, декларації про доходи, інша звітність і матеріали для визначення кредитоспроможності позичальника, забезпеченості повернення кредитів, а при необхідності - висновки аудиторських організацій для підтвердження його фінансового стану;

- копії контрактів на підтвердження кредитної операції або договір про наміри, включаючи договори оренди приміщень, обладнання, а також інші документи, які супроводжують здійснення кредитного заходу;

- виписки із рахунків позичальника, у разі якщо його поточний рахунок відкрито в іншому банку;

- перелік майна (майнових прав), що пропонується в заставу, оригінали і належним чином завірені копії документів, що підтверджують право власності заставника на це майно (майнові права).

Позичальник подає банку копію картки зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунками в банку та підпису на платіжних та інших розрахункових документах, довідку податкової


20

адміністрації про постановку на облік, довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявності заборгованості за позичками.

У разі необхідності банк може вимагати пред'явити інші документи і відомості, що підтверджують забезпеченість повернення кредиту та надійність фінансового стану позичальника.

Для позичальників, які мають постійні кредитні відносини з банком і хорошу репутацію", перелік документів може бути скорочений.

Термін розгляду заяви позичальника визначається керівником установи банку і обчислюється з часу подання позичальником повного пакета документів [4].

2.1.2 Оцінка кредитоспроможності позичальника

До укладення кредитного договору, на третьому етапі банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника. Схему оцінки кредитоспроможності показано на рисунку 2.2.


Кредитоспроможність являє собою оцінку банком позичальника з погляду можливості і доцільності надання йому кредиту і визначає імовірність своєчасного повернення позичок і виплати відсотків по ним у майбутньому.

Аналіз кредитоспроможності має своєю метою дати якісну оцінку позичальника, що визначається банком до вирішення питання про можливість і умови кредитування, передбачати здатність і готовність клієнта повернути узяті їм у борг засоби у відповідності в умовами кредитного договору, а також оцінити обґрунтованість і доцільність кредитних вкладень і подальших відношень в області кредитування між банком і позичальником.

Завдання аналізу:

- виявити фінансовий стан клієнта;

- попередити втрати кредитних ресурсів унаслідок не ефективної господарської діяльності позичальника;

- стимулювати діяльність підприємства в напрямку підвищення її ефективності;

- підвищити ефективність кредитування;

- оцінити рівень ризику кредитування для банку [І]. Оцінка кредитоспроможності клієнтів банка ведеться по наступних напрямках:

а) загальне уявлення про клієнта;

б) аналіз фінансового стану клієнта;

в) аналіз ефективності угоди, що кредитується.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються банком на основі специфіки його кредитної діяльності. Для такої оцінки банком використовуються [6]: