3. Масовими видами є ставковик звичайний, беззубка звичайна, плавунець облямований, полоскун розенчастий.
4. З даних досліджень видно, що до розповсюджених видів можна віднести – ставковика звичайного, беззубку звичайну, водолюба малого, водолюба великого, водомірку озерну; не поширених – вертячку денну, водяного ослика, водяного павука доломедеса; до летальних – кліща географічного, комарів – дзвінців.
Список використаної літератури
1. Биология, морфология и систематика водных безпозвоночных. – Л.: Наука, 1980. – 288 с.
2. Большой практикум по зоологии безпозвоночных Для биол. спец. ун – тов. В 3-х ч. – М.: Высш. шк., – 22с.
3. Ванштейн Б. А. Определитель личинок водных клещей. – Л.: Наука, 1980. – 238 с.
4. Догель В. А. Зоология безпозвоночных. Учебник для студ. биолог. спец. ун-тов. – М.: Высш. шк,1975. – 559 с.
5. Догель В. А. Зоология безпозвоночных. – М.: Высш. шк.,1981. – 606 с.
6. Эволюционная морфология молюсков. /Под общ. ред. Д. Л. Шванова/. – М.: Изд – тво МГУ, 1990. 221 с.
7. Еколого – функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища. – Житомир: Волинь, 2004. – 270 с.
8. Зоология с основами екологии / Педагогика и методика нач. обуч/. – М.: Просвещение, 1990. – 223 с.
9. Киселев И. А. Методы исследования планктона. – Л.: Наука, 1969. – 416 с.
10. Козлов М. А., Олигер И. М. Школьный атлас – определитель безпозвоночных. – М.: Просвещение, 1991. – 207 с.
11. Мазурмович Б. М., Коваль В. П. Зоология безпозвоночных. Учебно-полевая практика. – К.: Высш. шк.,1982 .– 184 с.
12. Марченко В. І., Просяна В. В. Зоологія безхребетних і водяних ссавців: Навч. Посібник. – К.: Вища шк., 1994. – 162 с.
13. Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при гидробиологических иследованиях на пресных водоемах. – Л.: Наука, 1984
14. Слюсарєв А. О., Самсонов О. В., Мухін В. М. та ін.; За ред. та пер. з рос. В.О. Мотузного – 2 - ге вид., – К.: Вища шк., 1995. – 607 с.
15..Фролова Е. Н. и др. Практикум по зоологии безпозвоночных: Для биол. фак. пед. ин – тов. – М.: Просвещение, 1985. – 231 с.
16. Хейсин Е. М. Краткий определитель пресноводной фауны. –Л.-М., Учпедгиз, 1951. – 159 с.
17. Шарова А. И. Биология, систематика и функциональная морфология пресноводных. – Л.: Наука,1989. – 529 с.
18. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. Підруч. для студ. біолог. спец. ун – тів. – К.: Либідь, 1995. – 320 с.
Рис. А.1. Зовнішній вигляд Водяного ослика
Рис. А.2. Водяний павук (Argyroneta aquatica): 1 – самець; 2 – самка; 3 – підводна лялечка павука, підвішена до павутини; 4 – контур тіла самки з міхурцем повітря; 5 – контур тіла самця з міхурцем повітря; 6 – раковина котушки, що служить зимовим сховищем павука
Рис. А.3. Водяні кліщі:1 – Limnochares aquatica; 2 – Hydrochoreutes ungulatus (самець),3 –Piona nodata; 4 – Acercus torris (самець); 5 – Limnesia undulata (самка); 6 – Frontipoda musculus (самка); 7 – Arrhenurus neumani; 8 – Hydrarachna geographica; 9 – Hydryphantes ruber (самка)
Рис. А.4. Кладки водяних кліщів: I – яйця Piona carnea: 1 – багато кладок на листі лютика; 2 – три кладки в збільшеному вигляді; II – яйця Hydryphantes; 3 – кладка в збільшеному вигляді; 4 – та ж кладка при ще збільшеному вигляді.; III – кладка Linnochares aquatica; 5 – в природному вигляді на листі елодеї; 6 – та ж кладка в збільшеному вигляді
Рис. А.5. Водомірки. 1 – водомірка велика (Gerris rufoscutellatus); 2 – водомірка панцирна (Gerris thoracicus); 3 – велія (Velia currens); 4 – водомірка-паличка (Hydrometra gracilenta); 5 – водомірка мала (Microvelia reticulata) 1- 4 – зменшений вигляд, 5 – збільшений вигляд.
Рис. А. 6. Кладка водомірки на стеблі рослини (збільшений вигляд)
Рис. А. 7. Плавунець облямований (Dytiscus marginalis). Зліва – самець, справа – самка
Рис. А. 8. Вертячка (Gyrinus). Зліва – дорослий жук; справа – личинка
Рис. А. 9. Плавунчик, або полоскун. Зліва – самець; справа – самка
Рис. А. 10. Личинки плавунчика та інших водних жуків. 1 – гребця (Agabus); 2 – ставковика (Colymbetes fuecus); 3 – плавунчика (Aciliiu sulcatus)
Рис. А.11. Личинки різних комарів-довгоніжок:
А – Педизія (Pedizia rivosa);
Б – Карамора (Tipula gigantea);
В – Птихоптера (Ptychoptera sp.);
Г – Дикранота (Dicranota bimaculata);
Д – Циліндротома (Cylindrotoma glabrata);
Е – Фалакроцера (Phalacrocera rcplicata).