Флора і рослинність урочища Пагур (стр. 4 из 5)
Проводимо систематичний аналіз флори. Для цього кількість видів у кожному роді та родині обчислюємо у відсотках до загальної кількості виявлених видів. Результати подані у вигляді таблиці.
Таблиця 2
| Родина | кількість родів | кількість видів | ||
| абсолютні числа | % числа | абсолютні числа | % числа | |
| Складноцвіті | 17 | 15,3 | 22 | 15,7 |
| Розові | 14 | 12,6 | 18 | 12,9 |
| Губоцвіті | 10 | 9,0 | 13 | 9,3 |
| Бобові | 7 | 6,3 | 10 | 7,1 |
| Злакові | 8 | 7,2 | 10 | 7,1 |
| Хрестоцвіті | 7 | 6,3 | 7 | 5 |
| Ранникові | 5 | 4,5 | 6 | 4,3 |
| Шорстколисті | 5 | 4,5 | 6 | 4,3 |
| Гвоздикові | 4 | 3,6 | 4 | 2,9 |
| Зонтичні | 4 | 3,6 | 4 | 2,9 |
| Жовтецеві | 3 | 2,7 | 4 | 2,9 |
| Первоцвіті | 3 | 2,7 | 4 | 2,9 |
| Подорожникові | 1 | 0,9 | 3 | 2,1 |
| Ситникові | 2 | 1,8 | 3 | 2,1 |
| Гречкові | 1 | 0,9 | 3 | 2,1 |
| Макові | 2 | 1,8 | 2 | 1,4 |
| Геранієві | 2 | 1,8 | 2 | 1,4 |
| Тирличеві | 2 | 1,8 | 2 | 1,4 |
| Фіалкові | 1 | 0,9 | 2 | 1,4 |
| Дзвоникові | 1 | 0,9 | 2 | 1,4 |
| Жимолостеві | 2 | 1,8 | 2 | 1,4 |
| Маренові | 1 | 0,9 | 2 | 1,4 |
| Звіробійні | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Молочайні | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Повитицеві | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Китяткові | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Черсакові | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Березкові | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Лілійні | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Вужачкові | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Онагрові | 1 | 0,9 | 1 | 0,7 |
| Разом | 111 | 100 | 140 | 100 |
Отже, на досліджуваній території було виявлено 140 видів рослин, які належать до 111 родів та 31 родини.
Провідні родини, що мають найбільшу кількість виявлених видів можна зобразити у вигляді діаграми.
З діаграми видно, що найбільш поширеною з родин є родина Складноцвітих (Astereceae), яка налічує 22 види, що становить 15,7% від загальної кількості. На другому місці родина Розові (Rosaceae), яка налічує 18 видів і становить 12,9%, третє місце займає родина Губоцвіті (Lamiaceae) – 13 видів та 9,3%. По 10 видів та відповідно 7,1% налічують родина Бобові (Fabaceae) Злакові (Poaceae), 7 видів налічує родина Хрестоцвіті (Brassiaceae) і займає 5%, родини Ранникових (Serophulariaceae) та Шорстколисті (Boroginaceae) налічують по 6 видів і становить 4,3%.
Еколого-фітоценотичний аналіз флори проводимо за приналежністю видів до певного флороценотипу.
Розрізняють такі флороценотипи: неморальний флороценотип, кореальний, лучний, степовий (лучно-степовий), гігрофільний, рудеральний, сегетальний та адвентивні види рослин.
Таблиця 3
| Флороценотип | Абсолютні числа | % числа |
| Лучний | 65 | 46,4 |
| Сегетальний | 30 | 21,4 |
| Рудеральний | 12 | 8,6 |
| Гігрофільний | 8 | 5,7 |
| Ксерофільний | 7 | 5 |
| Адвентивний | 5 | 3,6 |
| Неморальний | 12 | 8,6 |
| Бореальний | 1 | 0,7 |
| Всього | 140 | 100 |
З даної таблиці бачимо, що на досліджуваній території переважає лучний флороценотип, до якого належить 65 видів рослин, що становить 46,4%. До сегетального флороценотипу належить 30 видів і 21,4% від загальної кількості. Рудеральний налічує 12 видів і становить 8,6%, гігрофільний – 8 видів і відповідно 5,7%, ксерофільний – 7 видів та 5%. Неморальний флороценотип становить 8,6% і налічує 12 видів, до адвентивного флороценотипу належать 5 видів і становить 3,6%, і до бореального належить 1 вид, що становить 0,7%.
Біоморфологічний аналіз
Для виявлення екологічної природи флори даної території проводимо аналіз зі біоморфами, тобто відносимо всі виявлені види рослин до певної біоморфи та виражаємо кількість видів кожної біоморфи у відсотках. Для цього використовуємо класифікацію І.Г. Серебрякова, який виділив такі життєві форми рослин – дерева, чагарники, чагарнички, напівчагарнички, трав’янисті полікарпики та трав’янисті монокарпики.
Дані записуємо у таблицю.
Таблиця 4
| Життєва форма | Кількість видів | |
| абсолютні числа | % числа | |
| Трав’янисті полікарпики (багаторічні) | 97 | 69,3 |
| Трав’янисті монокарпики (однорічні) | 16 | 11,4 |
| Трав’янисті монокарпики (дворічні) | 7 | 5 |
| Трав’янисті монокарпики (одно або дворічні) | 10 | 7,1 |
| Дерева | 5 | 3,6 |
| Чагарники | 5 | 3,6 |
На території урочища «Пагур» багаторічні рослини займають 69,3% до них відносимо: королицю звичайну (Leucanthenum vulgare Lam), мати-й-мачуха (Tussilego forfra L), стокротки багаторічні (Bellis peremnis L), суниці лісові (Fragoria vesca L) та ін., однорічні рослини: Ромашка ромашковидна (Metricaria metricarioides), курячі очка польові (Anallis arvensis) та ін., займають 11,4%, дворічні – 5%, одно або дворічні – 7,1% б дерева становлять 3,6% та чагарники також 3,6%.
Екологічний аналіз
Екологічний аналіз проводимо для детермінування видів за показниками їх пристосування до основних екологічних факторів з об’єднанням їх у відповідні групи і визначенням їх питомої частки.
Основними екологічними факторами, які впливають на формування флори є вода і зволоженість ґрунту, світловий режим, родючість ґрунту та ін.
- За ступенем пристосування до водного середовища і зволоження ґрунту рослини поділяють на 4 групи: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти і ксерофіти.
Гідрофіти зустрічаються у повільно проточних і стоячих водоймах. Гігрофіти – приурочені до перезволожених екотипів, сформованих на болотах, берегах річок, озер, ставів на заболочених землях. Мезофіти – рослини суходільних лісових та лучних угруповань. Ксерофіти зростають в умовах недостатньої зволоженості: рівнинна частина на схилах.
- За ступенем пристосування до інтенсивності освітлення рослини поділяють на геліофіти, факультативні геліофіти та сціофіти.
- геліофіти – рослини відкритих місць – лучних, прибережноводних угрупувань, боліт, лісових вирубок.
- факультативні – рослини широколистяних лісів, узлісь, чагарників та лук.
- сціофіти – рослини затінених місць – темнохвойних, мішаних та широколистяних лісів.
Провівши екологічний аналіз за показником пристосування до водного середовища і зволоження ґрунту ми визначили, що 89,3% належить мезофітам – рослинам суходільних лучних угруповань, ксерофіти займають 5% та гігрофіти 5,7% до них відносимо – перстач піщаний (Potentilla arenaria), миколайчики плоскі (eryngium phonum L) (ксерофіти), водяний хрін лісовий (Rorippa sylvestris L), незабутка болотна (Myosotis polustris L), калюжниця болотна (Coltha polustris L) (гігрофіти).