Таблиця 12: Активність офіцинальних препаратів
відносно Staphylococcus epidermidis
| № | Штами Препарати | Тюшко (IR) | Гевка (R) | Князевич (S) | |||
| M | m | M | m | M | m | ||
| 1 | Хлорофіліпт | 10,33 | 0,18 | 9,63 | 0,29 | 13,83 | 0,18 |
| 2 | Рекутан | 5,83 | 0,42 | 5,88 | 0,29 | 6,50 | 0,24 |
| 3 | Наст. полину | - | - | 5,17 | 0,18 | ||
| 4 | Наст. м'яти перцевої | 6,83 | 0,29 | 7,38 | 0,29 | 8,67 | 0,18 |
| 5 | Наст. арніки гірської | - | - | - | |||
| 6 | Наст. листя горіха | - | - | 6,00 | 0,33 | ||
| 7 | Наст. звіробою | - | - | 5,33 | 0,18 | ||
| 8 | Спирт 96% | - | - | - | |||
| 11 | Бетадін | 7,17 | 0,37 | 7,25 | 0,13 | 8,17 | 0,18 |
| 12 | Хлоргексидин | 15,00 | 0,28 | 14,88 | 0,28 | 14,67 | 0,25 |
| 13 | Цитраль | 5,50 | 0,24 | 6,17 | 0,13 | - | |
| 14 | DMSO | - | - | - | |||
| 15 | DMSO 12,5% | - | - | - | |||
Отже, як видно з наведених вище результатів досліджень, найбільш яскраво виражена антибактеріальна активність спостерігалась у наступних етанольних та ацетонових екстрактів: трави гринделії розчепіреної Grindelia robusta, до якої виявились чутливі 56% штамів, діаметр зони затримки росту становив в середньому 5,83±0,28 мм; суцвіть та листків кермеку широколистого Limonium platyphyllum, що пригнічував ріст 61% стафілококів з діаметром зон затримки росту ... 0,34 мм; активними виявились листки гінкго дволопатевого Ginkgo biloba, затримуючи розмноження 58% штамів, і давши зону затримки росту 5,63±0,39 мм; непогану дію показав екстракт омели білої Viscum album, пригнітивши ріст 46% досліджуваних штамів, при цьому діаметр склав 5,46±0,31 мм; полин звичайний Artemisia vulgaris спричинив загибель 59% штамів стафілококів, із затримкою росту на 5,28 ±0,35 мм; листя і плоди біоти східної Biota orientalis дали зону затримки росту 5,84±0,29, чутливими до цього екстракту виявились 55% бактерій; також досить активним виявився екстракт сіверсії гірської Parageum montanum, що затримав ріст 52% штамів , діаметр зони затримки росту при цьому становив 5,33±0,25; серед усіх досліджуваних мною рослинних екстрактів найвищу активність проявив екстракт кореневищ гірчака зміїного Polygonum bistorta, що спричинив пригнічуючи дію на 90% штамів стафілококів, зона затримки росту становила 5,69±0,27 мм .
З офіцинальних настоянок найкращу протимікробну дію мали настоянка м”яти перцевої Mentha piperita, що пригнічувала ріст 88% бактерій, і давала зону затримки росту діаметром 6,79±0,29 мм, а також хлорофіліпт (спиртовий екстракт евкаліпта кулевидного Eucaliptus globosus), чутливими до якого виявились 63% штамів, а діаметр зони затримки росту склав 5,59±0,29 мм .
У таблиці 13 подані узагальнюючі результати, де вказані відсоток штамів, що виявились чутливими до екстракту тої чи іншої рослини, а також середній діаметр зони затримки росту.
Таблиця 13: Протимікробна активність найбільш перспективних екстрактів відносно стафілококів, виділених при гнійно-септичних процесах.
| № | Екстракт рослини | Відсоток чутливих штамів | Діаметр зони затримки росту |
| 1. | Гринделія розчепірена | 56% | 5,83±0,28 |
| 2. | Кермек широколистий | 61% | 5,36±0,34 |
| 3. | Гінкго дволопатеве | 58% | 5,63±0,39 |
| 4. | Омела біла | 48% | 5,46±0,31 |
| 5. | Полин звичайний | 59% | 5,28±0,35 |
| 6. | Біота східна | 55% | 5,84±0,29 |
| 7. | Гірчак зміїний | 90% | 5,69±0,27 |
| 8. | Сіверсія гірська | 52% | 5,33±0,25 |
| 9. | М”ята перцева | 88% | 6,79±0,29 |
| 10 | Хлорофіліпт | 63% | 5,59±0,27 |
3.3. Встановлення протимікробних концентрацій екстрактів найбільш активних рослин
Протимікробні концентрації встановлювались методом серійних розведень екстрактів лікарських рослин в агарі. Потім з допомогою штампа-реплікатора на чашку Петрі наносились 25 штамів мікроорганізмів роду стафілокок. Через добу інкубації у термостаті спостерігали за ростом культур. Для визначення типу дії (статичного чи цидного) робили пересів на стерильну чашку. Якщо росту не спостерігалось, то при цій концентрації тип дії бактерицидний, якщо ж на чашці з екстрактом росту не було, а потім з”явився, то ця концентрація є бактеріостатичною.
У таблиці 14 подані результати встановлених мінімальних бактерицидних та бактеріостатичних концентрацій екстрактів рослин. Найбільш перспективнтми у цьому плані виявились екстракти коренів гірчака зміїного, що пригнічував ріст стафілококів у розведенні 1 : 128, при мінімальній інгібуючій концентрації 117 мкг/мл; сіверсії гірської, у концентрації 1563 мкг/мл, при розведенні 1 : 16; біоти східної – 1:64, 156 мкг /мл; гінкго дволопатевого – 1:32, 313 мкг /мл; гринделії розчепіреної – 1:32, 406 мкг/мл; полину звичайного –1:16, 313 мкг/мл відповідно.
Найбільш чутливими виявились штами Staphylococcus epidermidis, трохи меншу чутливість проявили штами золотистого стафілокока. Ріст штамів коагулазо-негативних стафілококів екстракти рослин пригнічували у значно вищих концентраціях.
Таблиця 14: МПК найбільш активних екстрактів рослин.
| Екстракти | мг/мл | Штам | Вид | Розведення | MIC | ||||||
| 1:8 | 1:16 | 1:32 | 1:64 | 1:128 | 1:256 | ||||||
| Polygonum bistorta L. - св кор | 15 | 4 Ск | sau | - | + | + | + | + | + | 1875 | |
| 5 Тю | sep | - | - | - | - | - | + | 117 | |||
| 6 Гев | sep | - | - | - | - | - | + | 117 | |||
| 7 ICA-5 | sau | - | - | - | + | + | + | 469 | |||
| Polygonum bistorta L. - св кор | 13 | 4 Ск | sau | (+) | + | + | + | + | + | 3250 | |
| 5 Тю | sep | - | - | (+) | + | + | + | 813 | |||
| 6 Гев | sep | - | (+) | (+) | (+) | + | + | 1625 | |||
| 7 ICA-5 | sau | - | (+) | + | + | + | + | 1625 | |||
| Parageum montanum L. - кор | 25 | 4 Ск | sau | - | + | + | + | + | + | 3125 | |
| 5 Тю | sep | - | - | (+) | (+) | + | + | 1563 | |||
| 6 Гев | sep | - | - | (+) | (+) | (+) | + | 1563 | |||
| 7 ICA-5 | sau | - | - | (+) | + | + | + | 1563 | |||
| Biota orientalis - сух лис, пл | 10 | 4 Ск | sau | - | -/+ | + | + | + | + | 1250 | |
| 5 Тю | sep | - | - | - | - | + | + | 156 | |||
| 6 Гев | sep | - | -/+ | + | + | + | + | 1250 | |||
| 7 ICA-5 | sau | - | -/+ | -/+ | + | + | + | 1250 | |||
| Artemisia vulgaris L. - сух н/ч | 5 | 4 Ск | sau | -/+ | + | + | + | + | + | 1250 | |
| 5 Тю | sep | - | - | + | + | + | + | 313 | |||
| 6 Гев | sep | -/(+) | (+) | + | + | + | + | 1250 | |||
| 7 ICA-5 | sau | - | (+) | + | + | + | + | 625 | |||
| Ginkgo biloba L. сух лис | 10 | 4 Ск | sau | - | (+) | + | + | + | + | 1250 | |
| 5 Тю | sep | - | - | - | + | + | + | 313 | |||
| 6 Гев | sep | - | - | (+) | + | + | + | 625 | |||
| 7 ICA-5 | sau | - | (+) | + | + | + | + | 1250 | |||
| Grindelia robusta L. сух кв | 13 | 4 Ск | sau | - | - | (+) | + | + | + | 813 | |
| 5 Тю | sep | - | - | - | + | + | + | 406 | |||
| 6 Гев | sep | - | - | (+) | + | + | + | 813 | |||
| 7 ICA-5 | sau | - | - | - | + | + | + | 406 | |||
| Viscum album L. сух н/ч | 9 | 4 Ск | sau | - | + | + | + | + | + | 1125 | |
| 5 Тю | sep | - | + | + | + | + | + | 1125 | |||
| 6 Гев | sep | - | + | + | + | + | + | 1125 | |||
| 7 ICA-5 | sau | - | + | + | + | + | + | 1125 | |||
Для порівняння було проведено дослідження концентрацій фармацевтичних препаратів (табл.15). Результати досліджень показали, що їх антимікробна дія не сильно відрізняється від дії екстрактів дикоростучих рослин. Зокрема, антисептик бетадін, який протягом довгого часу успішно застосовується для лікування стафілококових інфекцій, показав результат, подібний до екстракту гінкго дволопатевого та полину звичайного – 313 мкг/мл, таку ж дію мала настоянка м’яти перцевої.