Біологічно активні речовини рослинного походження з антибіотичними властивостями (стр. 12 из 12)

Таблиця 15: МПК найбільш активних препаратів контролю.

Препарати	мг/мл	Штами	Вид	Розведення						MIC
				1:8	1:16	1:32	1:64	1:128	1:256
Спирт 96%	4 Ск	sau	+	+	+
	5 Тю	sep	+	+	+
	6 Гев	sep	+	+	+
	7 ICA-5	sau	+	+	+
Хлорофіліпт	4 Ск	sau	-	-	-	-	-	+
	5 Тю	sep	-	-	-	-	-	+
	6 Гев	sep	-	-	-	(+)	(+)	+
	7 ICA-5	sau	-	-	-	-	-	-
Бетадін	10	4 Ск	sau	-	(+)	+	+	+	+	1250
		5 Тю	sep	-	-	-	(+)	+	+	313
		6 Гев	sep	-	(+)	+	+	+	+	1250
		7 ICA-5	sau	-	(+)	(+)	+	+	+	1250
Arnica montana L. - ф. наст.	12	4 Ск	sau	-	(+)	+	+	+	+	1500
		5 Тю	sep	-	(+)	+	+	+	+	1500
		6 Гев	sep	-	(+)	+	+	+	+	1500
		7 ICA-5	sau	-	-	+	+	+	+	750
Mentha piperita L. - ф. наст.	10	4 Ск	sau	-	-	-	+	+	+	313
		5 Тю	sep	-	-	-	(+)	+	+	313
		6 Гев	sep	-	-	-	+	+	+	313
		7 ICA-5	sau	-	-	-	+	+	+	313
Artemisia - ф. наст.	33	4 Ск	sau	-	+	+	+	+	+	4125
		5 Тю	sep	-	-	+	+	+	+	2063
		6 Гев	sep	-	(+)	+	+	+	+	4125
		7 ICA-5	sau	-	+	+	+	+	+	4125

Штами різних видів стафілококів протягом усього періоду досліджень проявляли різну чутливість як до екстрактів із рослин, так і стосовно лікарських препаратів. На рисунку 1 подано графіки чутливості різних видів стафілококів до екстракту коренів гірчака зміїного, оскільки він проявив найвищу активність серед усіх досліджуваних екстраків. Як видно із графіків, найбільш чутливими виявились штами St. epidermidis, найбільш стійкими – штами St. hominis.

Рисунок1.

Рисунок2.

Серед аптечних препаратів найбільшу активність проявила настоянка м’яти перцевої. Чутливість до неї клінічних штамів стафілококів показана на рисунку 2. Як видно, найкращий вплив вона мала відносно штамів золотистого і епідермального стафілококів. Штами Staphylococcus hominis i Staphylococcus haemolyticus виявились досить резистентними до дії біологічно активних речовин рослинного походження. Можливо, це пов’язане із тим, що вони в основному були клінічними, тому набули високої резистентності при контакті з людським організмом.

Висновок

1. Найкращу антимікробну дію проявляли 90% етанольні, а також ацетонові екстракти.

2. Активність рослинних екстрактів відносно стафілококів спадала в такому порядку: екстракт кореневищ гірчака зміїного (пригнічував ріст 90% штамів стафілококів) > суцвіть та листків кермеку широколистого (61%) > трави полину звичайного (59%) > листків гінкго дволопатевого (58%) > трави гринделії розчепіреної (56%) > %; листя і плодів біоти східної (55%) > трави сіверсії гірської (52%) > трави омели білої (46%).

3. Серед усіх досліджуваних екстрактів найвищу активність проявив екстракт кореневищ гірчака зміїного (Polygonum bistorta), що спричинив пригнічуючи дію на 90% штамів стафілококів, у концентрації 117 мкг/мл.

4. З офіцинальних настоянок найкращу протимікробну дію мали настоянка м’яти перцевої (Mentha piperita), що пригнічувала ріст 88% бактерій, а також хлорофіліпт (спиртовий екстракт евкаліпта (Eucaliptus globosus)), чутливими до якого виявились 63% штамів.

5. Штами золотистого (St. aureus) та епідермального (St. epidermidis) стафілококів протягом усього періоду досліджень проявляли більшу чутливість у порівнянні з іншими, коагулазо-негативними видами (St. hominis, St. haemolyticus, St. warneri тощо).

Список використаної літератури

1. Бандюкова В.А. Антибактериальная активность извлечений у некоторых видов цветковых растений \ Раст. Ресурсы, вып. 2, 1989, т. 26, с. 169-178.

2. Дербенцева Н.А., Бондаренко А.С. та ін. Антимікробні властивості лікарських рослин.,\ Фармацевтичний журнал, 1989 №4.

3. Кретович В.Л. Биохимия растений. М., Высш. Школа, 1980.-445с

4. Мамчур Ф. И. Довідник з фітотерапії, К.: Здоров’я, 1984.- 264 с.

5. Навашин С. М., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия.-М.: Медицина, 1982.- 495с.

6. Неграш А.К. Развитие устойчивости у золотистого стафилококка к антибиотикам растительного происхождения и свойстве устойчивых вариантов. В кн.: Наукова думка, 1981, с 260-262.

7. К.Д. П’яткін, Ю.С. Кривошеїн Мікробіологія, К., Вища школа, 1992р

8. Товстуха Є. С. Фітотерапия, К.: Здоров’я, 1990.- 304с

9. А.В. Шапіро Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методами серійних розведень та e-тесту (лекція) \ клиническая антибиотикотерапия, 2001, №3(11), ст. 11-15.

10. Adeniyi BA, Fong HH, Pezzuto JM, Luyengi L, Odelola HA. Antibacterial activity of diospyrin, isodiospyrin and bisisodiospyrin from the root of Diospyros piscatoria (Gurke) (Ebenaceae). Phytother Res 2000 Mar;14(2):112-7

11. Batista O, Duarte A, Nascimento J, Simoes MF, de la Torre MC, Rodriguez B. Structure and antimicrobial activity of diterpenes from the roots of Plectranthus hereroensis. J Nat Prod 1994 Jun;57(6):858-61.

12. Chen H, Tan RX, Liu ZL, Zhao CY, Sun J. A clerodane diterpene with antibacterial activity from Ajuga lupulina. Acta Crystallogr C 1997 Jun 15;53 (Pt 6):814-6.

13. Digrak M, Ilcim A, Hakki Alma M.Antimicrobial activities of several parts of Pinus brutia, Juniperus oxycedrus, Abies cilicia, Cedrus libani and Pinus nigra. Phytother Res 1999 Nov;13(7):584-7.

14. Harkenthal M, Reichling J, Geiss HK, Saller R. Comparative study on the in vitro antibacterial activity of Australian tea tree oil, cajuput oil, niaouli oil, manuka oil, kanuka oil, and eucalyptus oil. Pharmazie 1999 Jun;54(6):460

15. Haznedaroglu MZ, Karabay NU, Zeybek U. Antibacterial activity of Salvia tomentosa essential oil. Fitoterapia 2001 Nov;72(7):829-31.

16. Hossain MM, Paul N, Sohrab MH, Rahman E, Rashid MA. Antibacterial activity of Vitex trifolia. Fitoterapia 2001 Aug;72(6):695-7.

17. Lis-Balchin M, Buchbauer G, Ribisch K, Wenger MT. Comparative antibacterial effects of novel Pelargonium essential oils and solvent extracts. Lett Appl Microbiol 1998 Sep;27(3):135-41.

18. Mandal SC, Nandy A, Pal M, Saha BP. Evaluation of antibacterial activity of Asparagus racemosus willd. root. Phytother Res 2000 Mar;14(2):118

19. Saeed MA, Sabir AW. Antibacterial activity of Caesalpinia bonducella seeds. Fitoterapia 2001 Nov;72(7):807-9.

20. Shrimali M, Jain DC, Darokar MP, Sharma RP. Antibacterial activity of Ailanthus excelsa (Roxb). Phytother Res 2001 Mar;15(2):165-6.

21. Taddei A, Rosas-Romero AJ. Antimicrobial activity of Wedelia trilobata crude extracts. Phytomedicine 1999 May;6(2):133-4.

22. Ulubelen A, Topcu G, Eris C, Sonmez U, Kartal M, Kurucu S, Bozok-Johansson C. Terpenoids from Salvia sclarea. Phytochemistry 1994 Jul;36(4):971-

23. Zheng WF, Tan RX, Yang L, Liu ZL. Two flavones from Artemisia giraldii and their antimicrobial activity. Planta Med 1996 Apr;62(2):160-2.

24. Zheng WF, Tan RX, Yang L, Liu ZL. Two flavones from Artemisia giraldii and their antimicrobial activity. Planta Med 1996 Apr;62(2):160-2.