Биология 10 класс Межжерин профиль (стр. 2 из 9)
| Каховське водосховище — найбільше | прем’єр+міністр Великої Британії. І це не випадково. Якщо в XX ст. людство повною мірою випробувало на собі позитивні і негативні наслідки досягнень у галузі |
хімії та фізики, то XXI ст. чимало видатних науковців сучасності оголосили століттям біологічної небезпеки.
Так само, як у 1955 р. за ініціативою найавтори+ тетніших вчених світу А. Ейнштейна і Ф. Жоліо+Кюрі виник Пагуошський рух, спрямований проти ядерної зброї, в наш час вкрай актуальним є запобігання неконт+ рольованому використанню ресурсів навколишнього середовища, неетичному ставленню до живих об’єктів та природи взагалі (мал. 6). (Пригадайте, які видатні особис; тості сьогодення вже приєдналися до цього руху.)
Наука впритул підійшла до межі, за якою приховано таємницю життя. Сьогодні неможливо передбачити, чим може закінчитися вільне маніпулювання цією таємницею.
Жива природа — це головний ресурс людства, запаси якого вже суттєво підірвані. З кожним роком зростає дефіцит питної води. Забруднення повітря (мал. 7) й не+ природні продукти харчування призводять до появи раніше невідомих хвороб. Незважаючи на виведення нових, більш продуктивних сортів рослин та порід тварин, кількість голодуючих на земній кулі не тільки не змен+ шується, а навіть збільшується. Причиною, перш за все, є зміна клімату, що призводить до посухи та неврожаю, а також зменшення площі орних земель, зниження ро+ дючості ґрунтів.
Глобальною проблемою людства, яка в ХХІ ст. вийшла на перше місце, стали взаємини людини й при+ роди. Серед конкретних екологічних проблем зазвичай визнають зміну клімату (мал. 8), дефіцит прісної води (мал. 9), перетворення орних земель на пустелі, дегра+ дацію рослинності, зростання чисельності населення, забруднення ґрунту, води й повітря відходами виробни+ цтва, потоншення озонового шару, виснаження природ+ них ресурсів, появу й поширення нових захворювань. Зрозуміло, що без пізнання й опанування людством пра+
| вил і законів життя природи, без переходу промисло+ вості й енергетики на екологічно чисті, так звані безвідходні технології, без впровадження останніх досягнень біологічної науки в сільське господарство та | Зрубані двохсотрічні дуби |
медицину, подальше існування сучасної цивілізації виявляється просто неможливим.
За даними ООН, на грудень 2008 р. кількість голодуючих у всьому світі перевищила 960 мільйонів. Більшість голодую+ чих (907 мільйонів) проживає в країнах, що розвиваються. З них 65 % живуть в Індії, Китаї, Конго, Бангладеш, Індонезії, Пакистані та Ефіопії.Однак не варто зосереджуватися лише на прикладній
| цінності живої природи. Адже біологія — наука про найкрасивіші речі у світі! Жоден об’єкт досліджень інших наук не несе такої естетичної цінності, як жива природа (мал. 10)! Квіти й метелики, птахи й звірі, до+ | Типовий індустрі+ альний пейзаж |
машнє кошеня і мальовничий пейзаж за вікном, золота рибка в акваріумі й навіть молодший брат — це все об’єкти вивчення біології. Адже найкрасивіше й найгар+ монічніше у світі — це живе! Тому пам’ятайте, що ви вивчаєте дуже цікаву науку про чарівні явища та об’єкти (мал. 11).
Безсумнівно, величезною є й пізнавальна цінність живої природи і біології як засобу її пізнання. Біологія — не тільки спосіб вивчення живої природи як такої, але й спосіб впливу на неї. З розвитком різних галузей цієї науки, зокрема біотехнології, з’являються, наприклад, генномодифіковані організми (бактерії, рослини й тварини) з властивостями, які дотепер природі не були відомі.
Отже, усе, що відбувається у світі, так чи інакше пов’язане з життям. Мертвий світ порожній і безглуздий.
Подумайте, навіть такі явища, як технічний прогрес або мистецтво — це теж результат діяльності біологічного об’єкта — людського мозку. Так чи інакше, усе цікаве у світі пов’язане з біологією, а значить не можна осягнути суть більшості природних явищ, не знаючи їх біоло+ гічної основи.
Біологія — одна з найважливіших сучасних наук. Вона є не тільки способом вивчення живої природи, що є основним ресурсом людства, але й способом впливу на неї. Крім того, жива природа має величезну пізнавальну та естетичну цінність. Мал. 9. 
На цьому місці колись протікала ріка
1. У чому полягає ресурсна цінність біологічних об'єктів?
2. Назвіть найбільш актуальні екологічні проблеми, що сьо$ годні постають перед людством.
3. У чому полягає естетична цінність живої природи?
1. Що повинні зробити біологи для того, щоб запобігти дефіциту їжі на планеті?
2. Розгляньте ілюстрації (с. 7–8). Чи може розвиток біологічних знань вплинути на розв’язання екологічних проблем? Як саме?
Мал. 10. Доберіть ще приклади негативного впливу людини на приро$
Чисте море — ду. Розкажіть про сучасні ідеї охорони навколишнього світу.
3. Чому живі організми вважають найкрасивішими й найгар$
Найперші дослідження будови тіла людини провів видатний лікар, реформатор античної медицини, ав+ тор праць з анатомії «Про залози», «Про серце», «Про природу кісток» Гіппократ (мал. 12) (бл. 460–377 рр. до н. д.). Він досить добре знав будову серця, розрізняв артерії та вени, визначав черепномозкові та спинномозкові нерви. Гіппократ цілком справедливо вважав, що процес дихання відбувається за допомо+ гою легень, але помилявся, думаючи, що цей процес слугує для охолодження серця. Він висловив геніальну на той час думку про зв’язок головного мозку з психічною діяльністю людини. (Пригадайте типи тем; пераменту та чотири основні «тілесні рідини», з якими їх пов’язував Гіппократ.)
Початок власне біологічної науки заклав у своїх працях давньогрецький вчений і філософ Аристотель (мал. 13) (384–322 рр. до н. д.), якого вважають заснов+ ником зоології. Він написав кілька спеціальних трак+ татів, присвячених будові, класифікації й виникненню тварин, найвідомішим з яких є «Історія тварин». У цій праці Аристотель описав будову тіла тварини, систему органів людини, здійснив порівняння будови тіла люди+ ни і тварини, розглянув способи розмноження й особли+ вості розвитку тварин. 
Засновником ботаніки вважають давньогрецького природодослідника Теофраста (мал. 14) (близько 372– 287 рр. до н. д.), улюбленого учня Аристотеля. У праці «Історія рослин» Теофраст описав різні способи розмно+ ження рослин і процес проростання насіння, вказав на відмінності між однодольними і дводольними рослина+ ми, визначив, що рослини можуть належати до чо+ ловічої або жіночої статі. Він першим запровадив термін Аристотель «плід».Визначний біолог+дослідник, римський лікар Клавдій Гален (мал. 15) (н. д. 130–200) вважається батьком анатомії. Його авторитет як вченого був незаперечним понад тисячу років. Гален вивчав внутрішню будову свійських тварин: овець, биків, свиней, собак, а та+ кож мавп. Він дослідив і детально описав їхні серце, м’язову систему, центральну і периферичну нервові системи.
Біологія в Середні віки та епоху Відродження. В епоху Середньовіччя біологія практично не розвивалася. (При; гадайте характерну ознаку цього періоду в історії людства.) Будь+які спроби проникнути в сутність природних явищ визнавалися єретизмом. Нечисленні сміливці, які наважувалися на це, зазнавали гонінь або були страчені. Серед них і видатний іспанський анатом Мігель Сервет (мал. 16) (1511–1553), який першим вказав на споріднені зв’язки між людиною і мавпою.
З XVI ст. розпочався бурхливий розвиток приро+ дознавства, філософії, мистецтва. Цей період називається епохою Відродження. Інтерес до приро+ дознавства був одним із чинників зародження промис+ ловості, розвиток якої був неможливий без наукової революції. (Пригадайте з уроків історії, які саме наукові відкриття сприяли розвитку капіталістичних відносин на межі XV–XVI ст.)Середньовічна біологія, як і антична, спочатку не відокремлювалася від філософії і тому називалась натурфілософією (від лат. натура — природа). Перші трактати про сутність та явища природи, присвячені пи+ танням природознавства, були досить абстрактними. Проте поступово починають формуватися нові підходи до пізнання живої природи і набувають розвитку наукові методи досліджень — спостереження й експеримент. Саме на підставі експериментальних досліджень біологія сформувалася як наука.