Ця форма власності характерна для британської BBC і означає, що компанія не належить ані приватним особам, ані державі, а знаходиться в «собственности общества». Стратегічне управління компанією здійснюється спеціальною наглядовою порадою, формованою з представників крупних партій, значущих суспільних організацій, церков, профспілок і т. д., що повинне забезпечувати максимально зважену програмну політику. Наглядова порада призначає пораду керівника, що займається «тактическим планированием» дій компанії і призначаючий інтенданта - генерального директора компанії, який здійснює безпосереднє керівництво компанією. Така складна система управління, позаімствована у тієї ж BBC, була також покликана забезпечити демократичний розвиток німецьких ЗМІ. Першою суспільно-правовою компанією Західної Німеччини стала NWDR (Nordwestdeutscher Rundfunk), проводила віщання на території британської окупаційної зони і створена англійцем Хью Карлтоном Гріном (Hugh Carlton Green), співробітником BBC, потом, що отримав, пост гендиректора BBC. Також суспільно-правова форма власності була вибрана американцями і французами - для своїх окупаційних зон.
4. Сучасне положення телерадіомовлення в Німеччині
Суспільно-правове віщання залишалося єдиним віщанням на території ФРН аж до кінця 1980-х рр., коли в законодавство були внесені зміни, що дозволили створювати приватні радіо- і телекомпанії. Приватні компанії існують за рахунок розміщення реклами і виробництва власних фільмів і передач, які вони можуть продавати третім компаніям. Суспільно-правові компанії можуть розміщувати в своїх передачах лише обмежений об'єм реклами (зокрема, реклама на суспільно-правових каналах повністю заборонена у вихідні і свята, а в буденні дні - заборонена до 20 годинників), зате вони одержують т. н. «абонентскую плату» (Gebuhren) зі всіх громадян Німеччини, що мають удома телевізор або радіоприймач. Абонентна платня за телеточку складає близько 16 євро в місяць, за радіоприймач - близько 9 євро в місяць. Абонентну платню зобов'язані платити всі німці, що мають телевізор або радіоприймач, незалежно від того, чи дивляться вони передачі суспільно-правових каналів - це викликає в німецькому суспільстві запеклі дискусії.
Найбільшою суспільно-правовою компанією ФРН і найкрупнішою телерадіокомпанією Європи є суспільно-правова телерадіокомпанія ARD (Arbeitsgemeinschaft der offentlich-rechtlichen Rundfunkanstalten der Bundesrepublik Deutschland - Робоча співдружність суспільно-правових телерадіокомпаній Федеральної Республіки Німеччина).
В рамках ARD здійснюється віщання першого каналу німецького телебачення: ARD Das Erste, близько десятка місцевих телевізійних каналів, вироблюваних відповідно членами співдружності, місцевими суспільно-правовими телерадіокомпаніями, а також понад п'ятдесят місцевих радіопрограм.
Членами ARD є (в алфавітному порядку):
Bayerischer Rundfunk (BR) http://www.br-online.de
Hessischer Rundfunk (HR) http://www.hr-online.de
Mitteldeutscher Rundfunk (MDR) http://www.mdr.de
Norddeutscher Rundfunk (NDR) http://www.ndr.de
Radio Berlin-Brandenburg (RBB) http://www.rbb.de
Radio Bremen (RB) http://www.radio-bremen.de
Sudwestfunk (SWR) http://www.swr.de
Saarlandischer Rundfunk (SR) http://www.sr-online.de
Westdeutscher Rundfunk (WDR) http://www.wdr.de
Також в рамках ARD здійснюється віщання радіо і телебачення Deutsche Welle - «Немецкая волна». Deutsche Welle виконує функції іномовлення, тому на її створення ARD одержує окремий бюджет, субсидійований федеральним урядом. «Немецкая волна» представлена в телевізійному (DW-TV) і радіо (DW-Radio) ефірі, а також в інтернеті DW-WORLD. Віщання ведеться на 30 мовах. На російській мові виходять радіопрограми і сайт.
Другим суспільно-правовим телеканалом ФРН є ZDF - Zweites Deutsches Fernsehen (Друге Німецьке Телебачення), з штаб-квартирою в Майнце. Історія створення ZDF йде в 1950-е рр., коли федеральний канцлер Конрад Аденауер намагався поставити медіа під контроль держави. Одним з напрямів настання федеральної влади на ЗМІ стала спроба створити державний другий канал. Зіткнувшись з серйозною опозицією як функціонерів ARD, що не бажали терпіти державних конкурентів, так і урядів федеральних земель, що не хотіли посилення федерального центру, Аденауер намагався утілити свій проект аж до початку 1960-х рр., коли в 1962 р. вердикт федерального конституційного суду визнав саму можливість створення державного телебачення незаконною і заборонив федеральному центру будь-які спроби створення подібних ЗМІ. Як альтернативу був створений другий, також суспільно-правовий канал - ZDF, відрізнявся від ARD тим, що ARD була децентралізованою структурою, співдружністю множини місцевих компаній, а ZDF створювалося спочатку як вертикально організований, централізований проект.
Також на території ФРН здійснюють віщання наступні приватні канали:
RTL
RTL2
Super RTL
Sat1
Pro7
Kabel1
VOX
Eurosport
DSF
MTV
VIVA
VIVA PLUS
канали новин:
n-tv
N24
EuroNews
інші телеканали :
KinderKanal (KiKa) - сумісний проект ARD і ZDF
Phoenix (політично-інформаційний канал, практично весь контент якого складають прямі включення з політичних подій, тривалі виступи політиків і т. д.)
ARTE (французько-німецький культурно-інформаційний канал, з німецької сторони створюваний за участю ARD і ZDF)
3Sat - сумісний німецькоязичний канал, що віщає на територіях Німеччини, Австрії і Швейцарії.
5. В Німеччині розгортають мобільне телебачення
Занедбаний в Німеччині експериментальний проект DVB-Н компаніями Е-Plus, О2, Т-Mobile і Vodafone продемонстрував майбутні можливості портативного телебачення. На початковому етапі чотири сітьові оператори починаючи з травня 2006 р. три місяці надавали повноцінне телемовлення для Берліна, Гамбурга, Ганновера і Мюнхена на базі стандарту DVB-Н. Для найшвидшої реалізації послуги і доступу на широкому ринку притягуються федеральні і місцеві органи влади, а також регіональні медіаструктури, відповідальні за надання частот.
Експериментальний проект мобільного телебачення в стандарті DVB-Н (Digital Video Broadcasting Handheld), занедбаний на честь чемпіонату світу по футболу операторами Е-Plus, О2, Т-Mobile і Vodafone, успішно продемонстрував свої можливості.
Протягом трьох місяців для тестування було задіяно близько 1 тис. пристроїв, включаючи прототипи і підготовлювані до виходу пристрої від різних виробників. У зв'язку із стабільною технічною операційною платформою відгуки учасників були украй позитивними. Незалежно від місцезнаходження користувачі були украй задоволені відмінною якістю зображення, добрим прийомом і широким вибором програм. Співпраця з мовними компаніями була дуже успішною.
Оператори надають увагу багатообіцяючій технології DVB-Н, яка вже дозволяє передавати теле- і радіопрограми по 16 каналах.
Надалі DVB-Н буде здатна передавати до 40 програм практично необмеженій кількості користувачів. При використанні DVB-Н швидкість передачі даних пристосовується під можливості екрану приймаючого пристрою і доступну продуктивність батареї. Іншою цікавою особливістю є можливість надалі з'єднання стандарту DVB-Н і мобільних додатків на базі технологій GPRS/UMTS, що створює додаткову перевагу для користувачів: наприклад, канал зворотного зв'язку, що розповсюджується по сіті мобільного зв'язку, дозволить реалізувати інтерактивні формати програм і надавати додаткову інформацію за програмами. Всі чотири оператори переконано, що мобільне телебачення на базі DVB-Н можна розвинути до дуже успішного рівня.
На міжнародній торговій виставці побутової електроніки Internationale Funkausstellung (IFA), що проводиться в Берліні, відвідувачі зможуть випробувати на собі якість DVB-Н. Чотири оператори будуть демонструвати технологію на стенді Technical-Scientific Forum (Technisch-Wissenschaftliches Forum).
Експериментальний проект DVB-Н підтвердив, що мобільне телебачення надає високий рівень інновації і економічний потенціал для ринку Німеччини. Передумови експлуатації даних можливостей очевидні: крім вже встановленого схвалення потенційних користувачів дана технологія одержує підтримку виробників ведучих мобільних пристроїв. Крім інших до нової виробників на нову технологію звертають увагу такі компанії як BenQ, Siemens, Motorola, Nokia, Sagem і Samsung. Образовивающийся в даний час консорціум операторів Е-Plus, О2, Т-Mobile і Vodafone навмисний сприяти ефективному використанню частот і стрімкому розгортанню ринку мобільного телебачення.
Намічене спільне підприємство не планує створювати власний медіаконтент, а натомість буде надавати абонентам мобільного телебачення існуючі телепрограми за допомогою нової сіті і розробить інноваційні формати спільно з постачальниками програм.
Для можливості розвитку в Німеччині широкого спектру продукції для мобільного телебачення необхідно створити і підтримувати відповідну сітьову інфраструктуру. Оператори мобільного зв'язку Німеччини вже готові інвестувати мільйони для досягнення даної мети. Проте для забезпечення швидкого і повноцінного упровадження DVB-Н необхідно створити відповідну базу. Це означає, що передавальні частоти повинні бути доступні по всій Німеччині і повинна бути створена злагоджена основа регулювання для даної послуги.
Відповідним представникам влади необхідно незабаром утілити розв'язання, якщо Німеччина бажає не відстати від своїх міжнародних конкурентів. Приміром, технологія DVB-Н вже занедбана в Італії на комерційній основі і готова до запуску у Фінляндії. В цьому плані Германія вже здала позицію інноваційного лідера, що затвердилася, за нею, коли в 2004 р. вона розвернула перші технічні експериментальні проекти.