Смекни!
smekni.com

Міжбанківський кредит (стр. 3 из 4)

Кредит1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Аналогічно відображаються операції по кредиту РЕПО (1522), короткостроковому кредиту (1523) та довгостроковомукредиту (1524),надані іншим банкам.

Прострочений платіж за наданим кредитом овернайт, який банк надав іншому комерційному банку:

Дебет1527 «Прострочена заборгованість за кредитами, наданими іншим банкам»

Кредит1521 «Кредити овернайт, надані іншим банкам»

Аналогічно відображаються операції по короткостроковому кредиту (1523) та довгостроковомукредиту (1524),надані іншим банкам.

3.4. Отримання кредитів від Національного Банку України (НБУ)

Банк отримав короткостроковий депозит від Національного банку України (НБУ):

Дебет1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кредит1332 «Короткострокові вклади (депозити) НБУ»

Аналогічно відображається операція по довгостроковомудепозиту (1335), отриманому від НБУ.

Банк нарахуваввідсотки по короткостроковому депозиту, який надав банку НБУ:

Дебет 7005 «Процентні витрати за короткостроковими вкладами (депозитами), отриманими від НБУ»

Кредит1338 «Нараховані витрати за строковими вкладами (депозитами)»

Аналогічно відображається операція по довгостроковомудепозиту (1335), отриманому від НБУ.

Банк сплачує нараховані відсотки по наданому депозиту від НБУ:

Дебет 1338 «Нараховані витрати за строковими вкладами (депозитами)»

Кредит 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Банк повертає короткостроковий депозит (НБУ):

Дебет 1332«Короткострокові вклади (депозити) НБУ»

Кредит1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Аналогічно відображається операція по довгостроковомудепозиту (1335), отриманому від НБУ.


3. Аналіз міжбанківського кредиту і депозиту

У сучасних умовах економічного розвитку країни, коли залучення строкових депозитів ускладнюється внаслідок дефіциту власних оборотних коштів підприємств та високих темпів інфляції, зростає значення міжбанківських кредитів під час формування ресурсної бази банків. Основною перевагою цього виду ресурсів є висока мобільність цих коштів, головним недоліком операцій, яка дала б змогу ефективніше управляти пасивними та активними операціями з міжбанківського кредитування.

Міжбанківський ринок – це частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою. Учасниками міжбанківського ринку кредитних ресурсів є Національний банк України, його регіональне управління, комерційні банки, їх філії та відділення. Розміщувати й купувати кредитні ресурси на міжбанківському ринку кредитних ресурсів банку вигідно передусім з двох причин:

1. Комерційні банки, на відміну суб’єктів господарської діяльності, вирізняються вищою надійністю.

2. Процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча від ставки за кредитами суб’єктів економіки.

Міжбанківські кредити за складом поділяються на взаємні кредити між комерційними банками та кредитування НБУ комерційних банків. У загальній структурі міжбанківських кредитів переважають взаємні кредити комерційних банків (80 – 85%), проте з розвитком банківської системи частка кредитів НБУ зростатиме.

Розрізняють міжбанківські активні та пасивні кредитні операції:

- ринок міжбанківських кредитів;

- ринок міжбанківських депозитів.

Міжбанківський депозит - це депозит одного банку іншому. Міжбанківський кредит є основним джерелом запозичених коштів комерційного банку і слугує для підтримки кредитного потенціалу, поточної ліквідності банку або забезпечення рентабельного вкладення коштів. Міжбанківський кредит має короткостроковий характер, вирізняється оперативністю надання коштів та вищими порівняно з депозитами процентними ставками. Він здійснюється в рамках кореспондентських відносин банків і є дорожчим порівняно з іншими джерелами кредитування ресурсом (потенціалом) банку.

Суб’єктами міжбанківського кредиту є міжбанківські об’єднання, комерційні банки або інші кредитні інститути, фінансові компанії та Національний банк України. Ці суб’єкти можуть одночасно бути і в ролі кредитора, і в ролі позичальника. Специфіка міжбанківського кредиту визначається тим, що кошти використовуються не для власних господарських потреб банку, а для надання кредиту клієнтам. Тому МБК є формою купівлі-продажу кредитних ресурсів.

Для оперативного залучення необхідних додаткових коштів комерційні банки використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів, на якому здійснюється продаж грошових коштів, мобілізованих іншими кредитними установами.

Міжбанківський кредит – це оперативне за способом залучення коштів, але дороге джерело ресурсів банку. Причини продажу одним комерційним банком іншому банківських ресурсів різноманітні:

- відсутність належного попиту і вигідного розміщення ресурсів серед своїх клієнтів;

- необхідність установлення тісніших взаємовідносин між банками;

- прибутковість цієї операції.

Міжбанківські кредити використовуються:

- для оперативного регулювання ліквідності балансу банку;

- для надання кредитів вигідним позичальникам.

Метою аналізу міжбанківських кредитів є визначення:

- залежності діяльності комерційного банку від міжбанківських кредитів;

- доцільності залучення міжбанківських кредитів;

- ефективності використання міжбанківських кредитів.

Міжбанківський кредит має такі форми:

1. Міжбанківські позики на основі кредитного договору і на основі генеральної угоди та співробітництва на ринку міжбанківського кредиту.

2. Залишки коштів на кореспондентських рахунках, заброньовані на термін під узгоджений банківський процент (оформляється кредитною угодою).

3. Платіжний кредит у формі овердрафта за кореспондентським рахунком (оформляється договором про встановлення кореспондентських відносин, або спеціальним договором про овердрафт).

4. Централізовані кредити, що надаються для підтримки певних галузей народного господарства через комерційні банки. Вони найменш вигідні для комерційного банку, тому що маржа на них регулюється НБУ.

5. Переоблік та перезастава цінних паперів у НБУ.

6. Централізовані кредити, що розподіляються на аукціонній основі.

Основна частина міжбанківських договорів має терміновий характер, але деяка їх частина укладається на безстроковій формі. Це передбачає надання міжбанківського кредиту на мінімальний термін, установлений договором, після закінчення якого кредит переходить у безстроковий, тобто може бути стягнений банком у будь-який час за попереднім повідомленням. За будь-якої форми договору процентна ставка встановлюється виходячи з рівня, що склався на ринку в день його підписання.

Важливе місце в джерелах кредитних ресурсів комерційного банку посідають кредити НБУ, які надаються банкам у порядку рефінансування. Кредитні ресурси надаються, як правило, на цілі короткострокового кредитування за дотримання комерційним банком економічних нормативів та резервних вимог.

Рефінансування – це процес здійснення банком активних операцій (кредитних вкладень) за рахунок позик, отриманих у інших банках. Операції з рефінансування є міжбанківськими кредитними операціями, що реалізуються комерційними банками для мобілізації грошових ресурсів. Плата за продані кредитні ресурси встановлюється на основі офіційної ставки НБУ з рефінансування.

Існує певна залежність ставки МБК від ставки рефінансування НБУ. Ставка НБУ є нижньою межею можливих коливань ставки міжбанківського кредиту. Динаміка ставки рефінансування пов’язана з рівнем інфляції в країні, динамікою курсу гривні відносно долара США. У результаті зміни ставки рефінансування змінюється і ставка МБК, збільшуючись чи зменшуючись в окремі періоди.

У річному балансі кредити, отримані від банків, показуються у складі зобов'язань за статтею «Кошти банків» (рахунки 1300, 1310-1313, 1316, (1316), 1317, 1322, 1323, 1325, 1326, (1326), 1327, 1332, 1335, 1500П, 1600, 1600П, 1602, 1610-1612, 1615, 1617, 1620(10)-1624, (1626), 1627).

Кошти розміщені в інших банках відображаються в активах за статтею «Кошти в інших банках» (рахунки 1500, 1500 А, 1502, 1510-1512, 1515-1517, 1520(1), 1521-1525, (1526), 1527, 1580-1582, 1589, 1600А).

Бухгалтерські рахунки для обліку кредитів отриманих є пасивними. За кредитом рахунка відображається сума отриманих кредитів, а за дебетом — сума повернутих кредитів. Механізм обліку отриманих кредитів та процентів за ними аналогічний механізму обліку залучених депозитів.

Отримання міжбанківського кредиту та його погашення можливе тільки в безготівковій формі через кореспондентський рахунок банку в НБУ. Датою надання кредиту вважається дата надходження коштів на коррахунок банку позичальника, а датою повернення кредиту — дата надходження суми заборгованості на рахунок банку-кредитора.


Висновки

Отже, міжбанківський кредит - це позичковий капітал комерційного банку, що передається іншому банку у тимчасове користування на умовах повернення і платності.

Причини продажу одним комерційним банком іншому банківських ресурсів такі:

-наявність в окремі періоди часу надлишкових ресурсів;

-відсутність належного попиту і вигідного розміщення ресурсів серед своїх клієнтів;

-отримання прибутку на купівлі-продажу ресурсів;

-купівля міжбанківських ресурсів для виконання обов’язкового резерву;

-необхідність встановлення більш тісних відносин між банками.

Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах, шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та зобов’язання сторін з належним оформленням справ за міжбанківськими кредитами.

Загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських ресурсів обмежується певним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи.