Вступ
Одним із джерел поповнення ресурсів комерційного банку є міжбанківський кредит. Кредитними ресурсами торгують фінансово стійкі комерційні банки, в яких завжди є надлишок ресурсів. Ці банки для одержання прибутку прагнуть розмістити вільні ресурси в інших банках. Крім фінансової вигоди, банки-кредитори одержують можливість установлення ділових партнерських стосунків. Банком вигідно розміщувати кредитні ресурси в інших банках порівняно з кредитуванням суб’єктів господарської діяльності, оскільки банки вирізняються вищою надійністю.
Банки-позичальники залучають міжбанківський кредит для розширення своєї кредитної діяльності з клієнтами, а також у зв’язку з необхідністю регулювання банківської ліквідності. В Україні у зв’язку з упровадженням електронних розрахунків міжбанківське кредитування здійснюється через прямі контакти між банком-позичальником і банком-кредитором на договірних умовах, на чітко визначений термін. При укладенні договору на міжбанківський кредит банк-позичальник повинен повідомити банку-кредитору значення своїх економічних нормативів (платоспроможності, ліквідності). Купувати і продавати кредитні ресурси можуть не тільки комерційні банки, а й їхні відділення та філії. Для ефективного регулювання грошово-кредитним ринком, управління ліквідністю банківської системи, виконання функції кредитора останньої інстанції НБУ застосовує такі механізми рефінансування комерційних банків: проведення операцій на відкритому ринку;надання стабілізаційного кредиту;здійснення біржових і позабіржових операцій з купівлі і продажу державних цінних паперів на відкритому ринку.
Міжбанківські розрахунки регламентуються Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженою Постановою Правління НБУ 27 грудня 1999 р. № 621. Для здійснення міжбанківських розрахунків банки встановлюють кореспондентські відносини та відкривають один в одному кореспондентські рахунки.
1. Сутність міжбанківських кредитів і депозитів
Кредитна діяльність комерційних банків невіддільна від операцій на ринку міжбанківських кредитів. Одержання кредитів в інших банках дає можливість поповнювати банківські кредитні ресурси. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбанківському ринку, при нестачі ресурсів банк купує їх на ринку. Ринок міжбанківських кредитів є важливою складовою ринку кредитних ресурсів.
Надання й отримання кредитів комерційними банками на міжбанківському ринку регламентується Законом України "Про банки і банківську діяльність", Цивільним кодексом України, нормативними актами НБУ, статутами комерційних банків і кредитними договорами. Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та зобов'язання сторін, з належним оформленням справ за міжбанківськими кредитами. Надання міжбанківських кредитів має супроводжуватися відкриттям рахунків відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.
На практиці використовуються такі основні різновиди міжбанківського кредиту:
— овердрафт за кореспондентськими рахунками: на відповідному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових)залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня;
— кредити овернайт, які надані (отримані) іншим банкам: вони надаються іншим банкам на строк не більше одного операційного дня. Цей вид міжбанківського кредиту використовується для завершення розрахунків поточного дня;
— кошти, які надані (отримані) іншим банкам за операціями РЕПО. Ці операції пов'язані з купівлею у них цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною або з умовою безвідкличної гарантії погашення у разі, якщо строк операції РЕПО збігається із строком погашення цінних паперів.
Комерційні банки як економічно незалежні кредитні інститути самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.
НБУ обмежує розмір надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку. Так, загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. НБУ, враховуючи фінансовий стан окремих комерційних банків, має право встановлювати інші обмеження щодо залучення та надання міжбанківських кредитів. Такі обмеження необхідні, щоб не допустити надмірного кредитного "самообслуговування" банками один одного поза реальним підключенням до кредитних відносин господарських суб'єктів (товаровиробників). Крім того, ставиться й завдання обмеження можливостей для одержання спекулятивного прибутку на ринку міжбанківських кредитів.
В Україні ринок кредитних ресурсів фактично розділився на дві частини: внутрібанківський та міжбанківський. У цій ситуації великі банки із значною кількістю філій стали створювати власні внутрібанківські ринки з метою оптимального використання своїх наявних кредитних ресурсів.
Важливе значення мають міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками. Часто міжбанківські депозити відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих кореспондентських відносин між банками. Тимчасово вільні кошти у банку виникають через відсутність необхідного попиту на фінансовому ринку або невигідність розміщення кредитних ресурсів серед клієнтів. Найпоширеніші терміни депозитів – один, три і шість місяців, граничні – від одного дня до двох років.
Іноді банки використовують у своїй діяльності так звані гарантійні депозити. Вони відкриваються на вимогу банку-кредитора у випадку, коли у нього існують сумніви щодо знецінення активів, або є ризик неплатоспроможності клієнта-позичальника.
2. Надання та облік міжбанківських кредитів
2.1 Документи на оформлення міжбанківських кредитів
З метою отримання міжбанківського кредиту банк-позичальник подає банку-кредитору, як правило, такі документи: заяву; установчий договір; копію статуту, завірену нотаріально; копію ліцензії на проведення банківських операцій, завірену нотаріально; картку із зразками підписів і відбитком гербової печатки, також завірену нотаріально; баланс на поточну звітну дату; розрахунок економічних нормативів на поточну звітну дату; показники діяльності комерційного банку; форму забезпечення і строкове зобов'язання.
Основним джерелом інформації для визначення кредитоспроможності позичальника стосовно міжбанківських кредитів є баланс банку.
Договір міжбанківського кредиту має включати такі основні положення:
1) предмет договору — надання кредиту в певній сумі з певним строком погашення;
2) права і зобов'язання банку-кредитора і банку-позичальника;
3) відповідальність сторін;
4) порядок вирішення спорів;
5) умови зміни договору;
6) особливі умови;
7) строк дії договору.
На ринку міжбанківських кредитів можуть використовуватися також банківські векселі і депозитні сертифікати. Банківський вексель - це вексель, що засвідчує право його власника одержати і безумовне зобов'язання векселедавця сплатити при настанні обумовленого терміну визначену суму грошей особі, яка дала гроші в кредит банку.Депозитний сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання депозиту.
Прийняття банком оптимального рішення щодо продажу та купівлі ресурсів на міжбанківському ринку можливе лише за умов точного володіння ситуацією на ринку кредитних ресурсів і наукового прогнозування динаміки її зміни.
2.2Облік отримання міжбанківських кредитів та депозитів
Отримання міжбанківського кредиту
Банк отримав міжбанківський кредит овернайт від іншого комерційного банку:
Дебет 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»
Кредит 1621 «Кредити овернайт, отримані від інших банків»
Банк отримав міжбанківський кредит репо від іншого комерційного банку:
Дебет 1200«Кореспондентський рахунок банку в НБУ»
Кредит 1622 «Кредити, отримані від інших банків за операціями репо»
Банк отримав міжбанківський короткостроковий кредит від іншого комерційного банку:
Дебет 1200«Кореспондентський рахунок банку в НБУ»
Кредит 1623 «Короткострокові кредити, отримані від інших банків»
Банк отримав міжбанківський довгостроковий кредит від іншого комерційного банку:
Дебет 1200«Кореспондентський рахунок банку в НБУ»
Кредит1624 «Довгострокові кредити, отримані від інших банків»
Банк вчасно не сплатив кредит, який надав інший комерційний банк:
Дебет1200«Кореспондентський рахунок банку в НБУ»
Кредит 1627 «Прострочена заборгованість за кредитами, отриманими від інших банків»
Отримання міжбанківського депозиту
Банк отримав депозит овернайт від іншого комерційного банку:
Дебет 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»
Кредит 1610 «Депозити овернайт інших банків»
Аналогічно відображаються операції по короткостроковому депозиту (1612) та довгостроковому депозиту (1615) від інших комерційних банків.
За отриманий депозит від іншого комерційного банку, банк відсотки не сплатив:
Дебет 1200«Кореспондентський рахунок банку в НБУ»
Кредит 1617 «Прострочена заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків»
Банк нарахував витрати за прийнятим депозитом від іншого комерційного банку:
Дебет1618 «Нараховані витрати за строковими вкладами (депозитами) інших банків»
Кредит1200«Кореспондентський рахунок банку в НБУ»