Курсова робота
з дисципліни "Проектування баз даних"
На тему: База даних підприємства
Зміст
Вступ
1. Опис предметної області
1.1 Призначення інформаційної системи
1.2 Основні завдання предметної області
2. Постановка завдання
2.1 Організаційно-економічна сутність комплексу завдань
2.2 Опис вхідної інформації
2.3 Опис вихідної інформації
3. Проектування інформаційної системи
3.1 Аналіз вхідної інформації предметної області
3.2 Визначення зв'язків інформаційних об'єктів і побудова інформаційно - логічної моделі
3.3 Визначення логічної структури бази даних
4. Об'єкти бази даних
4.2 Запити
4.3 Екранні форми введення й редагування даних
4.4 Звіти
Висновок
Список використаної літератури
Із самого початку розвитку обчислювальної техніки утворилися два основних напрямки її використання. Перший напрямок - застосування обчислювальної техніки для виконання чисельних розрахунків, які занадто довго або взагалі неможливо робити вручну. Становлення цього напрямку сприяло інтенсифікації методів чисельного рішення складних математичних завдань, розвитку класу мов програмування, орієнтованих на зручний запис чисельних алгоритмів, становленню зворотного зв'язку з розроблювачами нових архітектур ЕОМ.
Другий напрямок, це використання засобів обчислювальної техніки в автоматичній або автоматизованій інформаційній системах. У самому широкому змісті інформаційна система являє собою програмний комплекс, функції якого складаються в підтримці надійного зберігання інформації в пам'яті комп'ютера, виконанні специфічних для даного додатка перетворень інформації й/або обчислень, наданні користувачам зручного й легко освоюваного інтерфейсу. Звичайно обсяги інформації, з якими доводити мати праворуч таким системам, досить великі, а сама інформація має досить складну структуру. Класичними прикладами інформаційних систем є банківські системи, системи резервування авіаційних або залізничних квитків, місць у готелях і т.д.
Насправді, другий напрямок виникло трохи пізніше першого. Це пов'язане з тім, що на зорі обчислювальної техніки комп'ютери малі обмежені можливості в частині пам'яті. Зрозуміло, що можна говорити про надійне й довгострокове зберігання інформації тільки при наявності запам'ятовувальних пристроїв, що зберігають інформацію після вимикання електричного харчування. Оперативна пам'ять цією властивістю звичайно не володіє. На качану використалися два види пристроїв зовнішньої пам'яті: магнітні стрічки й барабани. При цьому ємність магнітних стрічок була досить велика, алі по своїй фізичній природі смороду забезпечували послідовний доступ до даних. Магнітні ж барабани (смороду найбільше схожі на сучасні магнітні диски з фіксованими голівками) давали можливість довільного доступу до даними, алі були обмеженого розміру.
Легко бачити, що зазначені обмеження не дуже істотні для чисто чисельних розрахунків. Навіть якщо програма винна обробити (або зробити) великий обсяг інформації, при програмуванні можна продумати розташування цієї інформації в зовнішній пам'яті, щоб програма працювала якнайшвидше.
З іншого боку, для інформаційних систем, у яких потреба в поточних даних визначається користувачем, наявність тільки магнітних стрічок і барабанів незадовільно. Уявіть собі покупця квитка, що коштуючи в каси винний дочекатися повного перемотування магнітної стрічки. Одним із природних вимог до таких систем є середня швидкість виконання операцій.
Як здається, саме вимоги до обчислювальної техніки з боку нечисельних додатків викликали поява знімних магнітних дисків з рухливими голівками, що з'явилося революцією в історії обчислювальної техніки. Ці пристрої зовнішньої пам'яті малі істотно більшу ємність, чим магнітні барабани, забезпечували задовільну швидкість доступу до даних у режимі довільної вибірки, а можливість зміни дискового пакета на пристрої дозволяла мати практично необмежений архів даних.
З появою магнітних дисків почалася історія систем керування даними в зовнішній пам'яті. До цього кожна прикладна програма, який було потрібно зберігати дані в зовнішній пам'яті, сама визначали розташування кожної порції даних на магнітній стрічці або барабані й виконувала обміни між оперативною й зовнішньою пам'яттю за допомогою програмно-апаратних засобів низького рівня (машинних команд або викликів відповідних програм операційної системи). Такий режим роботи не дозволяє або дуже утрудняє підтримка на одному зовнішньому носії декількох архівів довгочасно збереженої інформації. Крім того, кожній прикладній програмі доводилося вирішувати проблеми іменування частин даних і структуризації даних у зовнішній пам'яті.
Визначаються перспективи розвитку керування процесами ведення господарства.
Досліджуються й обґрунтовуються умови розвитку систем, що інформаційно радять, ведення господарства (ИСС ВХ). Одним з напрямків цього розвитку розглядається застосування комп'ютерів у технологічних процесах виробництва продукту нижній рівень керування технологічними операціями, верхній рівень - ИСС ВХ керуючими процесами прийняття рішень на основі бази даних і бази знань у розвитку комп'ютерних рішень, на рівні агропромислового комплексу (АПК) регіону розглянуті перспективи рішення завдань із розподіленими базами даних. Облік агроклиматических ресурсів території господарства дозволяє вирішувати ряд важливих завдань виробництва сільськогосподарського продукту.
Оскільки зовнішні впливи й у першу чергу клімат визначають можливість і доцільність оброблення конкретних сільськогосподарських культур й їхня продуктивність, робиться спроба прогнозувати втрати врожаю. Із цією метою формулюються моделі й оцінки агрометеорологічних розумів, включаючи характеристики стану ґрунтів, посівів і врожайності культур. При цьому одночасно проводяться спостереження за метеорологічними величинами, що впливають на сільськогосподарський об'єкт.
В історичному плані проблемі розробки систем ведення сільського господарства агроэкономическая наука незмінно приділяла велику увагу. Сотні років, у своїй повсякденності, сільське господарство й, зокрема, землеробство базувалося на сугубо практичній основі, на нагромадженні й передачі виробничого досвіду від одного покоління до іншого. Факти накопичувалися, ретельно описувалися й рекомендувалися для практичного застосування новим поколінням хліборобів. Кожний з їх міг брати ті, що хотів, покладаючись при цьому лише на свою інтуїцію. Фактично до XIX сторіччя системи ведення сільського господарства формувалися емпірично, відбиваючи зміни в рівні розвитку продуктивних сил і зміни суспільних формацій. Та й в основу назви цих систем землеробства бралися різні обставини (перелігвища, перелігвища, подсечно-огневая, выгонная, парова, сидеральна, плодозмінна). Треба відзначити, що найбільш часто найменування системи землеробства зв'язувалося з "провідної" фактором, що визначав або винний був визначати ефективність системи землеробства.
У зв'язку із цим виникає необхідність удосконалювання керування різними сторонами діяльності підприємств регіону, у т. ч. удосконалювання оперативного керування виробничо-господарською й фінансовою діяльністю підприємств на основі нових інформаційних технологій, що сприяють прискореному регулюванню процесів, що відбуваються, запобіганню виникаючих негативних ситуацій. Всі це, насамперед, пов'язане з необхідністю системного й комплексного рішення як організаційно-управлінських, так і фінансово-економічних проблем галузі. Особливу актуальність здобуває критична оцінка факторів, що впливають на сферу керування виробничими й фінансовими потоками, аналіз зовнішнього середовища, діяльність конкурентів, що функціонують у єдиному економічному просторі цього регіону. Не менш важливим бачаться питання ефективного використання інформаційної сфери для виявлення переваг підприємств однієї галузі, недоліків, їхнього функціонування, визначення своїх переваг перед конкурентами, передбачення структурних змін на ринку, оцінка гнучкості цінової політики, якості продукції, стабільності попиту на неї, збуту, конкурентоздатності виробленої продукції.
У даній роботі буде підняте питання автоматизації оперативного керування ведення однієї з галузей сільського хазяйства. Конкретно автоматизації технологічної лінії вирощування гриба "вешенки". Починаючи від заготівлі субстракта й до його повного циклу плодоношення. Програма буде вести кілька таблиць, зв'язаних в одну базу даних. Це комплекс, на базі якого можна аналізувати, планувати й приймати рішення. Стежити за економічними показниками, ростом і скороченням обсягів збуту, нарощуванні можностей, і збільшення рентабельності підприємства, шляхом зміни якісного складу субстракта та різних партій міцелію, від різних постачальників.
Програма універсальна, і може бать використана всього на одному комп'ютері. Алі від цього її можливості не стають меншими. Інтерфейс програми винний мати універсальність, як для операторів, технологів, які вносять інформацію з виробничих циклів, так і для менеджерів, які аналізують постачальників й обсяги зборів і реалізації продукції, а також для керівництва, що долино в повному обсязі бачити необхідні дані для аналізу рентабельності, та й просто контролю за виробництвом і персоналом.
Програма винна мати в собі вусі вище перераховане й виконувати ряд інших завдань:
1) Ведення бази паспортів партії
2) Ведення бази по персоналі