Смекни!
smekni.com

Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря" (стр. 6 из 7)

Для аналізуємого господарства (коефіцієнт зростання валового прибутку) К=813600/789000=1,031, тобто річне зростання валового прибутку становило 3,1% проти запланованого рівня.

У нашому прикладі (коефіцієнт зростання чистого прибутку) Кчп=528840/5428550=0,974.

Отже чистий прибуток зменшився протягом року.

Рентабельність КГ ”Зоря ” становила:

за показниками валового прибутку – 20,0% проти 19,1% за планом;

за показниками чистого прибутку – 13,0% проти 13,2% за планом.

Рентабельність виробів (зерна) у КГ ”Зоря” становила:

Рт = 813600/3384000*100% = 24%, що на 0,5% більше запланованого рівня.

Користуючись вихідними даними робимо розрахунки:

за планом – Вп = 4151070/490 = 8472 грн

фактично – Вп = 4197000/465=9026 грн.

Отримані розрахункові рівні продуктивності праці свідчать про те, що заплановане завдання виконане на 106,5% (9026/8472*100%). Отже приріст продуктивності праці становить 6,5%. При цьому важливо підкреслити, що продуктивність праці зросла переважно за рахунок зменшення кількості персоналу.

Зарплатоємкість продукції (зерна) у КГ “Зоря” становитиме:

ЗЄп = 542900/4197600 = 0,129 гривні проти 0,138 гривні за планом.

зарплатовіддача (ЗВп), За наявними вихідними даними вона дорівнює:

за планом – ЗВп = 4151070/571500 = 7,25 грн; фактично – ЗВп = 4197600/542900 = 7,73 гривні.

Поточні витрати на одиницю товарної продукції (зерна) у КГ “Зоря” становитимуть:

за планом – ПВ = 33362070/4151070 = 0,881 гривні; фактично – ПВ = 3384000/4197600 = 0,806 гривні.

Основними завданнями аналізу виробництва і реалізації продукції рослинництва є визначення виконання плану виробництва валової та товарної продукції, її використання, впливу основних факторів на обсяг виробленої продукції, виявлення резервів збільшення валової та товарної продукції.

Показниками, які характеризують виконання виробничої програми рослинництва є валова та товарна продукція, врожайність.

Валова продукція – це сума матеріальних благ, створених у даному господарстві, а товарна продукція – та частина, яка застосовується для реалізації. Валова продукція являється величиною для розрахунку показників продуктивності праці та економічної ефективності використання землі та техніки. Товарна продукція – це найважливіший показник для характеристики роботи підприємства та вивчення фінансового стану підприємства.

Врожайність сільськогосподарських культур являється важливим якісним показником землеробства. Вона визначається, як відношення валового збору до посівної площі, тобто кількість продукції, яка припадає в середньому на 1 га посіву.

На обсяг валової продукції рослинництва здійснюють вплив врожайність сільськогосподарської культури, розмір та структура посівної площі.

Валовий збір визначається за формулою: ВЗ = в S, де

ВЗ - валовий збір сільськогосподарської культури;

в - врожайність сільськогосподарської культури;

S – розмір посівної площі, га.

Таким чином, для збільшення валового збору сільськогосподарської продукції потрібен, в першу чергу, зріст її врожайності.

В свою чергу, на врожайність впливають слідуючи фактори:

внесення мінеральних та органічних добрив;

зміна структури посівів;

посів нових , більш врожайних сортів;

комплекс агротехнічних заходів;

якість та строки проведення польових робіт.

При аналізі потрібно виявити вплив цих факторів, розробити комплекс заходів по підвищенню валової, товарної продукції та врожайності.

Таблиця 2.2.2

Виконання плану валового збору цукрового буряка у КГ “ Зоря ” і вплив факторів на його зміни за 2009 рік.

Назва культури Посівна площа (по плану), га Посівна площа (фактично), га Врожайність (по плану), ц/га Врожайність (фактично), ц/га
1. 2. 3. 4. 5.
Зернові культури 684 684 350 231
Валовий збір (по плану), ц Валовий збір (фактично), ц % виконання плана Валовий збір з фактичної площі посіва при плановій врожайності ц Відхилення від плану,+,- ц
Всього В т.ч. за рахунок змін
Площі посіву Врожайності
6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.
133000 87780 66 133000 -45220 - -45220

Аналізуючи дані таблиці про виконання плану валового збору зернових у КГ “Зоря” за 2009 рік ми бачимо, що при незмінній плановій і фактичній посівній площі в 684 га валовий збір зменшився на 45220 ц, що на 34% менше, ніж було заплановано. Валовий збір зменшився за рахунок зниження врожайності з 350 ц/га до 231 ц/га (66% від запланованої.)


Таблиця 2.2.3

Виконання плану валового збору зернових у КГ “Зоря” і вплив факторів на його зміни за 2008 рік

Назва культури Посівна площа (по плану), га Посівна площа (фактично), га Урожайність (по плану), ц/га Урожайність (фактично), ц/га
1. 2. 3. 4. 5.
Зернові культури 756 756 350 320
Валовий збір (по плану), ц Валовий збір (фактично), ц % виконання плану Валовий збір з фактичної площі посіву при плановій врожайності ц Відхилення від плану,+,- ц
Всього В т.ч. за рахунок змін
Площі посіву Врожайності
6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.
133000 121600 91,43 133000 -11400 - -11400

Аналізуючи дані таблиці про виконанню плана валового збору цукрового буряка у КГ “Зоря” за 2008 рік ми бачимо, що при незмінній плановій і фактичній посівній площі валовий збір зменшився на 11400 ц, що на 8,57% менше, ніж було заплановано. Валовий збір зменшився за рахунок зниження врожайності з 350 ц/га до 320 ц/га (91,42% від запланованої.)

Таблиця 2.2.10

Динаміка та виконання плану врожайності зернових культур

Показники 2008 р. 2009 р. Динаміка % виконання плану Відхилення +,-
план факт план факт план факт 2008 2009 план факт
Валовий збір, ц 133000 121600 133000 87780 100,0 72,19 91,43 66 - -33820
Посівна площа,га 380 380 380 380 100,0 100,0 100,0 100,0 - -
Врожайність, ц/га 350 320 350 231 100,0 72,19 91,43 66,0 - -89

Аналізуючи дані таблиці “Динаміка та виконання плану врожайності” у КГ “Зоря” ми бачимо, що при незмінній посівній площі в 380 га врожайність зменшувалась у кожному році порівняно з плановою:

2008 р. – на 8,57%, або на 30 ц/га; 2009 р. – на 34%, або на 119ц/га.

Це потягло за собою невиконання плану валового збору:

2008 р. – план виконано на 91,43%, або на 11400 ц менше, ніж заплановано;

2009 р. – план виконано на 64%, або на 45220 ц менше, ніж заплановано.

Порівняно з 2008 роком у 2009 році врожайність зменшилась на 89 ц/га, або склала 72,19% від планової.

Таблиця 2.2.11

Виконання плану посівних площ під зернові (пшеницю).

Показники 2008 рік 2009 рік Відхилення; +;-
план факт план факт від 2008 р від плану
Загальна посівна площа, га 450 426 450 380 -46 -70

Аналізуючи дані по виконанню плану посівних площ під зернові, бачимо, що на протязі 2-х років площа під посіви зернових залишалася незмінною. Загальна посівна площа зменшилась (частка земель була передана в користування фермеру).


Висновки та пропозиції

Щодо реформування в аграрному секторі економіки, то економічний стан в аграрному секторі на початку 2008 року залишаються складними.

Не вирішено цілу низку економічних проблем, що не дозволяє повною мірою вирішити соціальні проблеми.

Кризова ситуація охопила всі галузі агропромислового комплексу. Загрозливого характеру набули тенденції спаду виробництва. Погіршується загальний фінансовий стан господарств. Так, зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства Сумської області у 2009 році проти 2008 року становило 40,8%. Виробництво зерна зменшилося на 41,8%, виробництво молока на 46,9%, цукрового буряку на 61,4%. Затрати на виробництво продукції рослинництва істотно перевищують ціну попиту.

Основними причинами такого становища є послаблення державної підтримки сільськогосподарських виробників, відсутність необхідних кредитних внесків, порушення паритетності міжгалузевого обміну, поглиблення диспаритету цін на промислову продукцію, звуження внутрішнього ринку внаслідок зниження платоспроможності населення.

Сьогодні фактично немає контролю за тим, що відбувається на селі.

Однак навіть найефективніші заходи не дадуть належних результатів без кардинальних аграрних реформ у всіх напрямах: від матеріально-технічного забезпечення до реальної приватної власності на землю

Відсутність урегульованої приватної власності на землю та інше нерухоме майно унеможливлює інвестування в сільське господарство. Банки практично припинили кредитування аграрного сектора економіки, оскільки відсутні механізми гарантії повернення запозичень через заставу.

Процеси якісного реформування сільськогосподарських підприємств ускладнюється їхнім скрутним становищем, розвалом системи матеріально-технічного постачання, а також тим, що основні засоби виробництва, в першу чергу, сільськогосподарські машини, трактори, комбайни, автомобілі, в основному, вже давно відпрацювали свій амортизаційний термін і потребують відновлення. У більшості сільськогосподарських підприємств капітального ремонту потребують приміщення для утримання худоби .