У галузі птахівництва, як і в усьому сільському господарстві, економічну ефективність потрібно розглядати в органічному зв'язку з досягненням соціального ефекту: поліпшення умов праці, соціально-культурного обслуговування на селі, підвищення оплати праці, тощо. При цьому також велике значення має збереження навколишнього середовища, дотримання рівноваги в природі і т. ін.
1.2 Показники економічної ефективності виробництва продукції птахівництва та методика їх визначення
Щоб обґрунтувати напрями та виявити резерви підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва, необхідно здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Для цього потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. За допомогою системи цих показників можна провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності виробництва.
Для оцінки економічної ефективності виробництва використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі ще не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для її вимірювання. Адже такий показник, як продуктивність птиці, повною мірою характеризує ступінь ефекту, одержаного в процесі виробництва, і відображує лише один бік досягнутої ефективності. Для визначення економічної ефективності необхідно знати розмір виробничих витрат, які забезпечили одержання наявної продуктивності птиці, бо один і той самий рівень продуктивності може бути досягнутий при різних витратах або при рівновеликих витратах досягається різна продуктивність птиці. Для одержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.
В умовах ринкових відносин зростає роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарного обігу, сприяють зміцненню економічних зв'язків та госпрозрахунку.
Для визначення економічної ефективності виробництва необхідно насамперед одержаний результат (ефект) порівняти з виробничими витратами або ресурсами, що його створили. У процесі виробництва використовуються засоби виробництва, робоча сила, а функціонування цих ресурсів пов'язане з виробничими витратами. Тому для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по підприємству доцільно використовувати таку систему показників:
- вартість валової продукції на 1 середньорічного працівника чи на 1 люд-год; на 1 грн. основних виробничих фондів; на 1 грн. виробничих витрат; на 1 ц к. од.;
- обсяг валового чистого доходу та прибутку на 1 середньорічного працівника чи на 1 люд-год; на 1 грн. основних виробничих фондів; на 1 грн.. виробничих витрат; на 1 ц к. од;
- рівень рентабельності та норма прибутку.
Наведені показники характеризують ефективність використання витрат, кормів та рентабельність виробництва.
Економічну ефективність виробництва одного виду продукції птахівництва визначають за допомогою таких показників:
- продуктивність птиці, а саме: річна несучість однієї курки несучки і середньодобовий приріст молодняку на вирощування;
- затрати праці на одиницю продукції: на 1000 шт. яєць або на 1 ц приросту;
- собівартість 1000 шт. яєць або 1 ц. приросту;
- рівень рентабельності виробництва;
- прибуток на одиницю продукції;
- прибуток на 1000 гол. птиці.
Важливим показником економічної ефективності виробництва яєць та м'яса птиці є продуктивність птиці. Для курей-несучок продуктивність характеризується річною несучістю 1 курки-несучки. Вона визначається шляхом ділення валового збору яєць на поголів'я курей - і таким чином отримується середньорічна несучість 1 гол. Продуктивність птиці виступає одним з головних показників ефективності, тому що рівень продуктивності і впливає майже на всі інші показники: із зростом продуктивності зменшуються витрати кормів на 1000 шт. яєць, затрати праці, собівартість 1000 шт. яєць а із зниженням продуктивності ці показники збільшуються. Продуктивність 1 курки-несучки в свою чергу залежить від цілого ряду факторів: породний склад, стан здоров'я птиці, строки використання курей-несучок та вікова структура стада, якість кормів, годівлі та поїння, умови утримання, догляд тощо.
Продуктивність молодняку птиці на вирощуванні виражається у середньодобових приростах 1 гол (г) і розраховується діленням загальної кількості приросту за рік на поголів'я молодняку і на кількість днів у році. Також має велике значення, як і продуктивність курей-несучок і залежить від ряду факторів.
Прямі затрати праці визначаються діленням загальної кількості відпрацьованих люд.-год. на виробництві даного виду продукції на кількість отриманої продукції. Рівень затрат праці також залежить від ряду факторів і знижується з підвищенням продуктивності птиці (як уже було зазначено вище), з підвищенням рівня механізації і автоматизації тощо. Вимірюється цей показник в люд.-год. на одиницю продукції (1000 шт., чи 1 ц.)
Затрати кормів на одиницю продукції розраховуються шляхом ділення загальної кількості витрачених кормів на певну групу птиці на кількість одержаної продукції від цієї птиці. Вимірюється в центнерах кормових одиниць на 1000 шт. яєць чи 1 ц приросту. Знижується із підвищенням продуктивності птиці. З покращенням якості кормів, при зменшенні втрат кормів тощо.
Собівартість - це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. її обчислюють як відношення витрат підприємства на виробництва даного виду продукції до обсягу виробленої продукції. Таким чином. Собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, у що обходиться кожному виробнику виробництво та збут продукції.
Залежно від характеру витрат, які включаються у собівартість продукції, в практичній діяльності підприємств розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. До виробничої собівартості відносять витрати, пов'язані з виробництвом та внутрішньогосподарським транспортуванням продукції до місця зберігання. Крім того, кожний виробник несе певні витрати по збуту продукції. Собівартість розраховану з урахуванням витрат по її збуту, називають повною, або комерційною.
Собівартість 1 продукції знижується з підвищенням продуктивності праці, із зниженням трудомісткості продукції, із підвищенням продуктивності птиці, із впровадженням досягнень науково-технічного прогресу. Із удосконаленням організації виробничих процесів, із зниженням матеріаломісткості продукції тощо.
Прибуток становить різницю між виручкою (доходом) від реалізації продукції та її повною собівартістю. Це загальна сума прибутку, яка визначається по всьому обсягу реалізованої продукції. Прибуток в рахунку на одиницю продукції можна визначити відношенням загальної продукції або як різницю між ціною реалізації одиниці продукції і повною її собівартістю.
Прибуток на 1 гол. птиці розраховується діленням загальної суми прибутку від реалізації даного виду продукції на відповідне поголів'я птиці.
Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції недостатньо визначити величину прибутку - необхідно також порівняти її з виробничими витратами. Для цього використовують такий показник, як рівень рентабельності. Його визначають за формулами:
К=(П:С)100, або
К=[(В:С)-1]-100, або
К=[(Ц:С)-1]-100,де
К - рівень рентабельності, %
П - прибуток, грн.
С - повна собівартість реалізованої продукції, грн.
В - виручка від реалізації продукції, грн.
Ц - ціна реалізації 1 продукції, грн.
С - повна собівартість 1 реалізованої продукції, грн.
Як видно з формул, рівень рентабельності відображує ефективність виробничих витрат, і залежить від повної собівартості одиниці реалізованої продукції і цін реалізації і продукції.
Розділ 2. Стан та економічна ефективність виробництва продукції птахівництва
2.1 Природно-економічні умови розвитку птахівництва
Природно-економічні умови розвитку птахівництва визначаються перш за все розміщенням господарства з точки зору природних та економічних умов.
Акціонерне товариство"Кожухівське"розташована в с. Кожухівка Васильківського району, Київської області. Це зона лісостепу. Клімат території помірно-континентальний, тривалість вегетаційного періоду 200-210 днів, середньорічна кількість опадів 500-550 мм, основними ґрунтами птахофабрики є дерново-підзолисті і легкосуглинкові. Ґрунтові води залягають на глибині 3-7 м. Рельєф місцевості - широкохвиляста рівнина.
Однак, природні умови для птахофабрики мають невелике значення, так як вирощуванням сільськогосподарських культур тут не займаються. Значно більше уваги заслуговують економічні умови, зокрема положення підприємства відносно ринків збуту продукції та пунктів постачання. З цього приводу можна зазначити, що птахофабрика "Кожухівське" має досить зручне місцеположення: розташована на відстані 35 км. від столиці України і найбільшого міста країни - м. Києва. Ще ближче до районного центру - м .Васильків - лише 17 км., стільки ж і до залізничної станції, яка знаходиться в м. Василькові. Майже всі ринки збуту продукції знаходяться в м. Києві і м. Василькові, також і всі пункти постачання сировини та матеріалів знаходяться там же. Слід також зауважити, що підприємство має шляхи сполучення з цими містами в досить доброму стані, шляхи з твердим покриттям підведені до самої птахофабрики, а також по всій її території, тому незалежно від погодних умов можна здійснювати підвезення матеріалів і відвантаження готової продукції. Транспортними засобами підприємство теж забезпечене в достатньому обсязі, як загального користування, так і спеціалізованими.