Існуюча польова сівозміна №1
План освоєння 8- пільної польової сівозміни
| Номер поля | Площа, га | Фактичне розміщення культур | Розмішення культур у роки освоєння сівозміни | ||||||||
| У попередньому році | У поточному році | 2003 рік | 2004 рік | 205 рік | |||||||
| культура | площа, га | культура | площа, га | культура | площа, га | культура | площа, га | культура | площа, га | ||
| (1) | 86,8 | Кукурудза на силос | 86,8 | Ярий ячмінь + конюшина | 86,8 | Конюшина | 86,8 | Озиме жито | 86,8 | Картопля | 86,8 |
| (2) | 94,0 | Ярий ячмінь + конюшина | 94,0 | Конюшина | 94,0 | Озиме жито | 114,0 | Картопля | 94,0 | Льон | 94,0 |
| (3) | 90,0 | Конюшина | 90,0 | Озиме жито | 90,0 | Картопля | 70,0 | Льон | 90,0 | Озима пшениця | 90,0 |
| (4) | 89,0 | Озиме жито | 89,0 | Картопля | 89,0 | Льон | 89,0 | Озима пшениця | 89,0 | Кормовий буряк | 89,0 |
| (5) | 94,0 | Картопля | 94,0 | Льон | 94,0 | Озима пшениця | 94,0 | Кормовий буряк | 94,0 | Кукурудза на силос | 94,0 |
| (6) | 84,0 | Льон | 84,0 | Озима пшениця | 84,0 | Кормовий буряк | 84,0 | Кукурудза на силос | 84,0 | Ярий ячмінь + конюшина | 84,0 |
| (7) | 91,0 | Озима пшениця | 91,0 | Кормовий буряк | 91,0 | Кукурудза на силос | 91,0 | Ярий ячмінь + конюшина | 91,0 | Конюшина | 91,0 |
| (8) | 97,2 | Кормовий буряк | 97,2 | Кукурудза на силос | 97,2 | Льон | 97,2 | Конюшина | 97,2 | Озиме жито | 97,2 |
В запропонованій сівозміні дотримуються межі полів, а чергування культур відповідає прийнятій схемі.
Складемо ротаційну таблицю, яка допоможе встановити правильний порядок дотримання чергування культур в сівозміні. Від кількості полів у сівозміні залежить строк ротації сівозміни. Ротацією сівозміни називають період, за який відбувається повна зміна культур на всіх полях. Порядок цієї зміни показує ротаційна таблиця. Тривалість ротації в роках дорівнює кількості полів.
При розробці схеми сівозміни важливо передбачити гнучкість її, тобто можливість при потребі зменшувати або збільшувати посівні площі одних культур за рахунок інших без ломки сівозміни. Розроблену і прийняту сівозміну впроваджуємо у виробництво. Спочатку проводять потрібні землевпорядні роботи: визначають межі полів, нарізують поля в натурі тощо. Після виконання цих робіт сівозміну вважаємо введеною.
Ротаційна таблиця польової сівозміни.
| № поля | Рік | |||||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |
| 1 | Конюшина | Озиме жито | Картопля | Льон | Озима пшениця | Кормовий буряк | Кукурудза на силос | Ярий ячмінь +конюшина |
| 2 | Озиме жито | Картопля | Льон | Озима пшениця | Кормовий буряк | Кукурудза на силос | Ярий ячмінь +конюшина | Конюшина |
| 3 | Картопля | Льон | Озима пшениця | Кормовий буряк | Кукурудза на силос | Ярий ячмінь +конюшина | Конюшина | Озиме жито |
| 4 | Льон | Озима пшениця | Кормовий буряк | Кукурудза на силос | Ярий ячмінь +конюшина | Конюшина | Озиме жито | Картопля |
| 5 | Озима пшениця | Кормовий буряк | Кукурудза на силос | Ярий ячмінь +конюшина | Конюшина | Озиме жито | Картопля | Льон |
| 6 | Кормовий буряк | Кукурудза на силос | Ярий ячмінь +конюшина | Конюшина | Озиме жито | Картопля | Льон | Озима пшениця |
| 7 | Кукурудза на силос | Ярий ячмінь + конюшина | Конюшина | Озиме жито | Картопля | Льон | Озима пшениця | Кормовий буряк |
| 8 | Ярий ячмінь +конюшина | Конюшина | Озиме жито | Картопля | Льон | Озима пшениця | Кормовий буряк | Кукурудза на силос |
Система обробітку ґрунту включає у себе ряд основних взаємопов'язаних ланок, або елементів. Такими ланками є: 1) раціональна система обробітку ґрунтів; 2) передові прийоми сівби, садіння рослин і виробництва їх насіння; 3) раціональна структура посівних площ і сівозмін; 4) досконала система боротьби з бур'янами і захист рослин від хвороб та шкідників; 5) меліоративні заходи; 6) заходи боротьби з ерозією ґрунту; 7) раціональна система удобрення.
Отже, всі заходи підвищення родючості ґрунту й урожайності рослин входять у єдину систему землеробства як її елементи.
Обробіток ґрунту є однією з основних ланок у системі землеробства. В результаті обробітку поліпшуються фізичні властивості ґрунту, інтенсифікується діяльність ґрунтових мікроорганізмів, знищуються бур'яни і забезпечується загортання в грунт стерньових рослинних решток та добрив. Тепер застосовують різні заходи обробітку ґрунту, які в науково обґрунтованій послідовності об'єднуються в систему обробітку. Основними заходами обробітку, які використовуються в досліджуваному нами господарстві є оранка, культивація, лущення, боронування, шлейфування.
Оранка. Перевертання скиби призводить до повнішого знищення бур'янів, забезпечує глибоке загортання в грунт стерньових решток і добрив, сприяє знищенню шкідників. Проте періодичне вивертання на поверхню глибших шарів ґрунту прискорює мінералізацію перегною та висушує шар ґрунту, здорожує обробіток тощо. 1
Оранка дає змогу досить повно розв'язати всі основні завдання обробітку: поліпшення фізичних властивостей ґрунту (водо- і повітропроникності, структури тощо), знищення бур'янів, а також загортання добрив і рослин них решток. Тому її використовують як основний прийомом обробітку. Орють грунт плугами. Для оранки в господарстві використовують різні навісні і причіпні плуги, що мають різну кількість корпусів (частіше 3 - 5) (додаток 1). Дисковий ніж встановлюють після останнього корпусу. Він відрізує скибу вертикально, щоб утворився рівний край борозни. В середньому оранку проводять на глибину 20 - 22 см. Конкретну глибину оранки встановлюють залежно від товщини перегнійного ґрунту і характеру вирощуваних рослин. Ґрунти з тонким перегнійним горизонтом — на всю його товщину. В результаті глибокої оранки на поверхню може бути вивернутий малородючий підзолистий горизонт, що різко погіршить агровиробничі властивості ґрунту. Проте при оранці на глибину, меншу ніж 20— 22 см, проводиться поступове збільшення її періодичним вивертанням на поверхню 3 - 4 см нижнього шару ґрунту з одночасним внесенням добрив. Цей захід дістав назву поступового поглиблення орного шару. Він має дуже велике значення для окультурення ґрунтів і створення на поверх ні їх товстого родючого шару.
Глибину оранки встановлюємо також залежно від характеру рослин, які будуть рости на даному полі. Для вирощування коренебульбоплодів грунт зорюють на більшу глибину, оскільки при мілкій оранці у цих рослин помітно зменшується врожайність. Для вирощуванні зернових, колосових та інших культур, у яких коренева система розташована в поверхневих горизонтах, оранку проводимо на глибину 20 - 25 см.
При оранці протягом кількох років підряд на однакову глибину у верхній частині підорного шару утворюється щільний прошарок, який дістав назву плужної підошви. Плужна підошва заважає проникненню кореневих систем рослин углиб. Щоб вона не утворилась, глибину оранки треба періодично змінювати. Є два основних способи оранки, які використовуються в господарстві: всклад та врозгін. Щоб на полі після оранки не утворились постійні звальні гребені або борозни, ці два способи чергують. Важливим показником є швидкість оранки. Збільшення швидкості дає можливість провести оранку в кращі агротехнічні строки.
Культивація - це розпушування ґрунту для поліпшення фізичних властивостей його і боротьби з бур'янами. Культивацію підрозділяють на суцільну, при якій обробляється вся поверхня поля, і просапну, при якій обробляються лише міжряддя. Культивацію проводять культиваторами та ротаційними мотиками. Робочий орган культиватора - лапа (рис. ). Залежно від засміченості поля і типу переважаючих бур'янів використовують лапи різної форми. Найбільш поширені стрілчасті універсальні лапи, які добре підрізують бур'яни і розпушують грунт. Глибина культивації - від 5 - 6 до 10 - 12 см. Спеціальними культиваторами грунт розпушують на 20см і більше.
Лущення використовується господарством з метою розпушування ґрунту з частковим або повним обертанням скиби, що розпушується, яке проводять для поліпшення фізичних властивостей ґрунту і боротьби з бур'янами. Лущать грунт дисковими або лемішними лущильниками. Дискові лущильники розпушують грунт, частково перевертають його, оскільки диск має блюдцеподібну форму, і підрізують бур'яни. Глибина обробітку дисковими лущильниками 8 - 10 см. Лемішні лущильники розпушують грунт, як невеликі плуги, з обертанням скиби. Глибина розпушування 10 - 15 см. Вони добре знищують бур'яни, але, дуже розпушуючи верхній шар, сприяють пересиханню його.
Боронування застосовують для розпушування ґрунту на глибину 2 - 8 см в основному для «закриття» вологи, вирівнювання його поверхні та надання йому дрібно грудкуватої структури. Боронування застосовуються також при догляді за посівами (особливо озимини, травами). Боронування проводять зубовими, сітчастими, голчастими та дисковими боронами (рис. ). Дискова борона працює аналогічно дисковому лущильнику. Специфічно діє зубова борона, робочим органом якої є зуб. Перемішуючись у ґрунті, він розпушує його. За масою ці борони поділяють на важкі, середні й легкі. Важкі борони розпушують грунт на більшу глибину (6 - 8 см), легкі - на меншу (2 - 4 см). Сітчасті борони використовують для післяпосівного боронування. Кожний зуб такої борони може рухатися незалежно від інших, тому вона краще копіює поверхню ґрунту і не пошкоджує сходів культурних рослин. Голчасту борону використовують насамперед в районах поширення вітрової ерозії.