ПЛАН
Вступ
1. Аналіз стану ринку ялинкових прикрас в Україні
1.1. Законодавчо-нормативна база регулювання виробництва та реалізації ялинкових прикрас
1.2. Класифікація та вимоги до якості ялинкових прикрас
1.3. Стан та перспективи розвитку ринку ялинкових прикрас в Україні
2. Оцінка асортименту і споживчих властивостей ялинкових прикрас ( за матеріалами ВАТ Універмаг “ Дитячий світ” м.Києва )
2.1. Характеристика об’єктів та методів дослідження
2.2. Аналіз структури асортименту ялинкових прикрас в ВАТ Універмаг „Дитячий світ”
2.3. Порівняльні споживчі тестування ялинкових прикрас вітчизняного та закордонного виробництва
2.4 Рекомендації споживачам
3. Аналіз стану захисту прав споживачів при реалізації ялинкових прикрас
( за матеріалами Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів )
3.1. Аналіз діяльність управління Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів щодо перевірок підприємств, які реалізують ялинкові прикраси
3.2. Програма інспекційної перевірки підприємств торгівлі, які реалізують ялинкові прикраси
3.3. Рекомендації контролюючим органам щодо забезпечення захисту прав споживачів при реалізації ялинкових прикрас
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Сьогодні асортимент новорічних товарів дуже широкий, і кожна фірма може запропонувати щось особливе, оригінальне. Тому виробники і торговельні організації повинні працювати спільно і формувати моду на новорічні і різдвяні товари, щоб перед новорічними святами покупці могли подивитися каталоги актуальних колекцій і купити нові ялинкові прикраси.
Дрібні торговці, що реалізують свій товар на ринках, по суті, заважають активному просуванню нового товару. Для приватного підприємця торгівля новорічними аксесуарами — це сезонний заробіток. Дрібні ринкові торговці пропонують, як правило, залишки торішнього польського або китайського товару. Ринкові лотки з новорічними іграшками залучають покупців тільки низькими цінами. Вони не пропонують різноманітного асортименту. Демпінг ринкових торговців істотно знижує заробітки вітчизняних виробників.
Сьогодні з'явився новий канал збуту ялинкових прикрас — супермаркети. Однак, з огляду на сезонність новорічного товару, є труднощі з висновком договорів на постачання. У першу чергу виникає проблема товарних залишків. Роздріб повинний нести відповідальність за реалізацію новорічних прикрас, адже постачальник не може забрати весь непроданий товар. Тому що роздріб не розраховує можливий обсяг продажів, часом залишається непроданим до 30% товару.
Магазини повинні регулювати торговельну націнку на продукцію, з огляду на асортимент і споживчий попит. У минулому сезоні дуже активними покупцями стали офіси, ресторани, бари. Крім закупівель наявних на складі ялинкових прикрас вони роблять замовлення на виготовлення новорічних іграшок з логотипом компанії. Незважаючи на невеликі по обсягу замовлення, у середньому — 100 штук, з такими замовниками дуже цікаво працювати.
Визначаються вимоги не тільки до іграшки, але і до гірлянд, аксесуарів — вони повинні бути виконані у фірмовому кольорі компанії і відповідати інтер'єру установи. Крім виготовлення новорічних іграшок під замовлення для залучення більшої кількості клієнтів пропонуються послуги дизайнерів.
Уже назріла необхідність в ефектному оформленні вітрин, торговельних залів і приміщень. Тому пропонується замовникам комплексне обслуговування. Важливо відмітити, що нинішній сезон продажів новорічних аксесуарів почався раніш, ніж торік. Перша іграшка продається вже в жовтні. Це дозволяє сподіватися, що сезон буде вдалим.
Мета роботи - аналіз асортименту, споживчих порівняльних тестувань ялинкових прикрас та оцінки ступеня захисту прав споживачів при їх реалізації.
Об’єкт роботи – ялинкові прикраси.
Предмет роботи – визначення асортименту, споживчих властивостей ялинкових прикрас та оцінка ступеня захисту прав споживачів при їх реалізації.
1. Аналіз стану ринку ялинкових прикрас в Україні
1.1. Законодавчо-нормативна база регулювання виробництва та реалізації ялинкових товарів
Особливе значення в системі споживчого законодавства мають норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, які встановлюють правила укладення договорів купівлі-продажу, підряду, перевезення, схову, страхування та інших договорів у сфері торгівлі та побутового обслуговування, юридичну відповідальність за неналежне їх виконання чи невиконання. Дотримання громадянином цих правил є надійною правовою гарантією захисту їх порушених прав як споживачів. В ЦК України чільне місце посідають норми щодо захисту прав споживачів, а саме правове регулювання договору роздрібної купівлі-продажу. Розвиток ринкових відносин в Україні на початку 90-х років обумовив необхідність розроблення ефективного механізму захисту прав і законних інтересів громадян-споживачів. Цей механізм передбачав розроблення і прийняття спеціального законодавства у сфері захисту прав споживачів, а також організаційно-управлінських засобів у цій галузі. Основним законодавчим актом в сфері захисту прав споживачів займає Закон України "Про захист прав споживачів", який містить норми галузей права, які в повному обсязі здійснюють захист прав споживачів. З метою підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів та відповідно до ст. 106 Конституції України створено Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики — Держспоживстандарт України (див. Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затв. Указом Президента України від 18 березня 2003 р. № 225/ 2003). Держспоживстандарт є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом та правонаступником вищевказаних двох органів. Суттю споживчої політики нашої держави, яку здійснюють Держспоживстандарт України і його територіальні органи, є забезпечення високого правового рівня захисту прав споживачів саме з боку держави, забезпечення реалізації їхніх прав на безпеку, поінформованість, вибір, відшкодування збитків, здійснення контролю за якістю та безпекою товарів, продукції (робіт, послуг), сприяння діяльності громадських організацій споживачів.
Безперечно, центральне місце в системі споживчого законодавства займає Закон України "Про захист прав споживачів", норми якого складають основний зміст інституту споживчого права. Саме ним встановлюються визначальні принципи правового регулювання відносин за участю громадян-споживачів, а також окреслюються соціальне необхідні потреби і юридично допустимі межі їх пільгового захисту. Закон України "Про захист прав споживачів" є спеціальним комплексним законодавчим актом, який містить особливі методи і способи захисту прав споживачів. Ці особливості насамперед полягають у встановленні крім звичайних, ще й додаткових гарантій реалізації споживачами своїх прав та додаткових обов'язків і підвищеної відповідальності зобов'язаних щодо споживачів осіб. Тому вкрай важливо правильно визначати зміст тих чи інших відносин, що виникли, з метою встановлення правомірності поширення на них дії Закону України "Про захист прав споживачів". Необхідно зазначити, що цей Закон, як й інші нормативні, акти з питань захисту прав споживачів, поширюється на всі підприємства, які обслуговують населення; торговельні, сфери послуг, побутового обслуговування, громадського харчування. Тобто законодавством урегульовано всі випадки, де громадянин є споживачем (особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати або замовити товари (роботи, послуги) для особистих побутових потреб).
Закон України "Про захист прав споживачів" поширюється на всіх споживачів, які знаходяться на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних побутових потреб. Відповідно до його положень споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товари (роботи, послуги), яку надає продавець (виробник, виконавець). Придбаний товар (робота, послуга) повинен бути якісний і безпечний для життя і здоров'я кожної людини.
Закон України "Про захист прав споживачів" визначив нові принципові підходи до врегулювання відносин за участю громадян — покупців, замовників товарів, робіт та послуг. У ньому міститься ціла система способів захисту прав громадян-споживачів. У цьому ж Законі набуло спеціального юридичного значення поняття "споживач". Споживачем визнається громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.
Законом визначаються також спеціальні умови щодо зобов'язаної перед споживачем сторони (виробника, виконавця, продавця). Такою зобов'язаною стороною визнається підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виробляють товари для реалізації, виконують роботи або надають послуги, реалізують товари за договором купівлі-продажу. Це означає, що суб'єктами відносин, врегульованих Законом "Про захист прав споживачів", може бути лише певне коло уповноважених і зобов'язаних осіб.
Крім вищезазначених нормативних актів відносини щодо ялинкових прикрас унормовується Кодекс України про адміністративні правопорушення, що містить норми, які встановлюють засоби адміністративного регулювання у сфері захисту прав споживачів, а саме — перелік адміністративних правопорушень в сфері торгівлі, послуг, та відповідні санкції.