Смекни!
smekni.com

Упаковка товарів та вантажів (стр. 2 из 4)

Для транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів використовують багатообігові металеві фляги місткістю 40 дм3.

Хімічну продукцію зберігають в скляних бутлях, які залежно від форми горловини бувають двох типів: І — з вінцем горловини з гвинтовою різьбою; II — те ж без різьби.

Бутлі бувають вмістимістю 10 та 20 дм3.

Певні групи харчових продуктів та хімічних виробів промислових товарів зберігають в мішках. Нормативними документами передбачені такі розміри продуктових мішків 950 х 650; 1040 х 530; 1090 х 610 мм та мішків технічного призначення 650 х 469; 800 х 460; 1112 х 740 мм. Мішки для продуктів виготовляють з лляних, джутових, кенафних, конопляних волокон; мішки технічного призначення — з пряжі луб'яних волокон в суміші з хімічними волокнами: віскозними, поліефірними, поліамідними, а також з хімічних ниток: віскозних, поліамідних, поліпропіленових.

Для упаковування сипких насипних вантажів використовують і паперові мішки. Такі мішки можуть бути зшиті та склеєні. Загальне число шарів паперу в таких мішках від трьох до шести. Розміщення шарів з бітумованого, вологонепроникного та ламінованого поліетиленового паперу встановлюється залежно від фізико-хімічних властивостей вантажу. Паперові мішки випускають декількох марок:

НМ — зі всіма шарами непросоченого паперу;

БМ — мішки з двома або трьома шарами бітумінованого паперу;

ВМ — з одним або двома шарами вологонепроникного паперу;

ПМ — з одним або двома шарами ламінованого поліетиленом паперу;

БМП — з одним шаром бітумінованого паперу, одним шаром ламінованого паперу;

ВМБ — з одним або двома шарами з вологонепроникного паперу, одним або двома шарами бітумінованого паперу;

ВМП — з одним або двома шарами водонепроникного паперу, з одним шаром ламінованого паперу.

У всіх марках мішків останні шари паперу, крім вказаних вище, виконані з непросоченого паперу.

Усі мішки бувають двох типів: з відкритою та закритою (з клапаном) горловиною. Розміри мішків (X х В) з відкритою горловиною: 600 х 536; х 535; 820 х 420; 960 х 435; 1000 х 420; 1000 х 520; 1000 х 535 мм; з закритою горловиною — 750 х 420; 780 х 420 мм.

Сфера використання мішків: НМ—для негігроскопічних матеріалів; БМ — малогігроскопічної продукції; ВМ — для продукції, яка транспортується в умовах підвищеної вологи; ПМ — для дуже гігроскопічної продукції, харчових "продуктів, агресивних хімікатів; БМП — для дуже гігроскопічної продукції, а також продуктів, які не допускають потрапляння в них волокон паперу; ВМБ — дія малогігроскопічної продукції, що транспортується в умовах підвищеної вологи; ВМП — для гігроскопічної продукції, агресивних хімікатів, а також продуктів, що не допускають потрапляння в них волокон паперу і транспортуються в умовах підвищеної вологи.

Одним з видів тари є барабани. Матеріалом для виготовлення барабанів може бути картон, фанера, сталь. Барабани з картону виготовляють чотирьох типів (І—IV), що відрізняються один від одного способом та технічними засобами кріплення дна та кришки. Такі барабани можуть мати вмістимість від 10 до 110 дм3. Барабани фанерні виготовляють з фанерним остовом та днищем з фанери або деревини. Вони бувають двох типів (І або II) в різному виконанні залежно від конструкції дна. Такі барабани рекомендуються для упаковування хімічної продукції в металевих барабанах, пластичних змащувальних матеріалів, сухих пігментів, фарбників, густотертих фарб, лікарської сировини, лікарських засобів в порошках.

Для хімічних продуктів використовують як сталеві тонкостінні, так і товстостінні барабани. Перші з них призначені для одноразового використання при транспортуванні та зберіганні порошкоподібних, кускових, пастоподібних та рідких хімічних продуктів. Вони бувають трьох типів (І—III) в різних виконаннях вмістимістю від 10 до 180 дм3. Товстостінні сталеві барабани вмістимістю 100 дм3 використовують для сипучих та пастоподібних хімічних продуктів, вони бувають двох типів (І та II).

Основні параметри тари наведені в додатках:

Ш — ящики полімерні для бутилок з харчовими рідинами;

Щ — мішки поліетиленові;

Ю — бочки: а — дерев'яні; б — сталеві з гофрами на корпусі; в — сталеві з обручами кочення на корпусі; г — з корозійно-стійкої сталі; д — сталеві товстостінні;

Я — барабани: а — картонні навивні; б — фанерні; в — сталеві тонкостінні.

Вироби з індивідуальною упаковкою загортаються в обгортальний, а в інших випадках у водостійкий папір і вкладаються в коробки або в ящики иігористанням прокладкових і амортизуючих матеріалів.

Упаковуючи декілька виробів в одну коробку або ящик, їх укладають так, поверхні виробів не доторкались одна до одної, для чого вироби укладають вобгортку з гофрованого картону або в чарунки прокладкової решітки. > вироби укладаються в декілька рядів, то між рядами повинна бути з гофрованого картону.

Упаковку виробів потрібно провести так, щоб вони не могли переміщатися під час транспортування.

Прилади й деталі складної конфігурації упаковуються в спеціально спроектовані футляри з гніздами. Допускається додаткове кріплення приладу до футляра за допомогою гвинтів. Кріплення приладу у футлярі повинно бути таким, щоб виключити можливості пошкодження його деталей.

Футляри, коробки з упакованими в них виробами складають в ящик, вистелений в необхідних випадках усередині водонепроникним папером, плівкою або тканиною.

Простір між стінками ящика і зовнішніми стінками коробок і футлярів щільно заповнюється амортизуючими матеріалами або прокладками. Між коробками з упакованими в них виробами при багаторядному укладанні вертикально й горизонтально кладеться 2-3 шари гофрованого картону. Особливу увагу слід приділяти кріпленню в зовнішній тарі великогабаритних приладів і обладнання.

Усі рухомі частини перед упакуванням необхідно заклинити дерев'яними колодками, перев'язати металевою стрічкою зі скловолокна або закріпити іншим способом.

В ящиках вантаж повинен бути прикріплений до поперечних брусків або полозів дна не менше як чотирма болтами, які проходять крізь отвори в основі верстата або іншого обладнання.

Якщо не має можливості прикріпити вантаж до дна ящика болтами, його можна кріпити металічними тягами, пропущеними через полози і кінці двох брусів 100 х 200 мм, покладеними в найбільш зручному місці поперек вантажу. У разі неможливості пропустити болти або тяги через полози або поперечні бруси дозволяється пропускати їх через дошки нижнього щита. В цьому випадку під дошками нижнього щита прибивають вздовж полозів дошку, через яку і пропускають болти або тяги.

У деяких ящиках вантаж можна кріпити болтами безпосередньо до дна з таким розрахунком, щоб кінці болтів або їх головки не виступали більше ніж на висоту планок поясів.

Інколи вантаж можна кріпити в ящиках за допомогою розпірних брусків, колодок, клинів, а також за допомогою перегородок.

У місцях дотику вантажу до кріпильних брусків необхідно прокладати войлок, папір, картон та інші прокладкові матеріали.

Упаковані вироби, які потрібно захистити від струсів і ударів, повинні бути закріплені в тарі за допомогою амортизуючих прокладок. Вироби невеликої ваги можна підвішувати на амортизуючих гумових розтяжках або спеціальних пружинах.

Окремі види виробів можна упаковувати в ящики із застосуванням дерев'яної або паперової стружки.

2. Упакування вантажів, упаковка та її складові елементи, характеристика пакувальних матеріалів

Під час упаковування вантажі вміщують в упаковку (тару). Тобто упакування товарів являє собою процес захисту товарів від дії різних зовнішніх факторів за допомогою пакувальних матеріалів і тари.

Пакувальні засоби вибирають за видами, конструкцією розмірами і матеріалами залежно від товару й вимог щодо захисту його від шкідливого впливу різних факторів.

Розрізняють три основні групи зовнішніх факторів, стосовно яких слід здійснювати заходи щодо захисту товару при навантажувально-розвантажувальних роботах, транспортуванні й зберіганні:

- фактори механічного впливу — удари, поштовхи, вібрації, статичні навантаження й ін.;

фактори кліматичного впливу — вплив атмосферних явищ, вологого повітря, морського туману, сонячної радіації, перемінної температури й ін.;

- фактори біологічного впливу — вплив життєдіяльності мікроорганізмів, комах та гризунів.

Згадані фактори діють як на вантаж, так і на тару та пакувальні засоби захисту. Тому тару і пакувальні матеріали необхідно правильно вибирати, розраховувати й застосовувати.

Захист товарів від пошкодження і втрат передбачає застосування комплексу заходів, які охоплюють правильний вибір пакувальних засобів, дотримання правил виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортування й зберігання з урахуванням особливостей товару і впливу різних зовнішніх факторів.

Захист металевих виробів від корозії не може бути досягнений тільки лише одними упакувальними матеріалами. В окремих випадках необхідно застосовувати консервацію.

Консервація незахищених металевих поверхонь як засіб тимчасового захисту від корозії на період зберігання й транспортування,безпосередньо пов'язана із захисною упаковкою.

Консервація має на меті захистити металеві вироби від корозії в процесі тимчасового зберігання на складах заводів-виробників і під час транспортування і зберігання у замовника до монтажу завдяки нанесенню на поверхню тимчасових захисних покрить або застосування інгібіторів корозії. Консервації підлягають всі металеві поверхні, за винятком поверхонь з лакофарбовими покриттями.

Для робіт з консервації завод-виробник зобов'язаний виділити спеціальне місце (приміщення), яке обладнане вентиляцією і опаленням. Відносна вологість повітря в приміщенні не повинна перевищувати 70 %, а температура повітря — не нижче +12° С.