Формування асортименту та якості посуду з полімерних матеріалів (стр. 12 из 14)
o невелика кількість відходів при литті пластмас;
o можливість формування виробів з пластмаси з практично будь-яким заданим розподілом товщини стінок.
Пресування пластмас проводиться у форми, виготовлені на вимогу замовника. Для пресування використовуються термореактівні пластмаси і гумові суміші. Форми штампованих виробів обмежені тільки їх величиною і масою. Максимальна маса уприскування складає 287 грамів, максимальні зовнішні розміри форми складають 600
600 мм.· Підприємство «Паралель» – одне з найперспективніших виробників полімерних матеріалів і пакувань (у тому числі посуду) в Україні. В 1998 році компанія стала спільним українсько-корейським підприємством. Тісне співробітництво з корейським партнером дозволило придбати сучасне високопродуктивне обладнання й значно розширити асортимент продукції. Крім виготовлення поліетиленових пакетів, почалось виробництво поліетиленової упаковки й поліетиленового посуду. Сьогодні упаковкою «Унiпак» користується багато підприємств харчової промисловості.
У 2002 році була проведена реконструкція виробництва: придбано лінію для виробництва високоякісних поліетиленових пакетів, що дозволило підвищити не лише якість, але і обсяги випуску продукції.
· Виробники іноземних держав (Польша).
Для визначення споживчої оцінки якості полімерного посуду було проведено:
- Визначення комплексного показника якості;
- Оцінка якості виробів.
Визначення комплексного показника якості.
1. Бригадою з чотирьох студентів-експертів вибираємо номенклатуру одиничних показників якості виробу і вносемо їх у колонку 2 табл. 2 : відповідність попиту населення, досконалість виконання основної функції, довговічність, зручність у користуванні, легкість дії з товаром, раціональність форми, досконалість виробничого виконання.
2. Бригадою з чотирьох студентів-експертів оцінюємо одиничні показники якості вибраного товару, причому оцінки кожного показника можуть бути від 1 до 10 балів. Ставимо оцінки в колонки 3-6 табл. 1 і обчислюємо арифметичне значення кожної оцінки (колонка 7).
3. Потім оцінюємо вагомість кожного одиничного показника якості. У даному випадку за наявністю 7 одиничних показників кожен експерт у вертикалі своєї колонки може кожне з чисел від 1 до 7 вжити лише один раз, причому «8» - підкреслює найбільш вагомий показник, а «1» - найменш вагомий.
4. Робимо підсумок горизонтально з колонок 8-11 в колонку 12 оцінки вагомості кожного одиничного показника (СБ), а потім вертикально – всі числа, одержані після цього в колонку 12 (ЗСБ).
5. Коефіцієнт вагомості кожного одиничного показника якості обчислюється за формулами:
СБ1 ; СБ2 .
М1= ЗСБ М2= ЗСБ
6. Розрахунок комплексного показника якості товарів робиться за формулою:
О = Р1М1+Р2М2+Р3М3+…+РіМі
Де О – комплексний показник якості товару;
Р – величина безрозмірних одиничних показників якості товару з колонки 7 табл. 2
М – коефіцієнт вагомості одиничних показників якості товару з колонки 13 табл. 2
О= 8,5*0,05 + 9*0,25 + 5,25*0,1 + 9,5*0,18 + 10*0,19 + 9,25*0,13 + 8,5*0,1=
= 0,425 + 2,25 + 0,525 + 1,71 + 1,9 + 1,2 + 0,85 = 8,86
Таблиця 2.
Експертна оцінка показників якості товару і їх вагомі коефіцієнти.
| № пор. | Одиничні показники якості тарілки | Оцінка одиничних показників якості товару (в балах від 1 до 10) | Оцінка експертами вагомості одиничних показників якості товару, бали | Коефіцієнти вагомості одиничних показників якості товару, м | ||||||||
| Експерти | Ср. (Р) | Експерти | Ср. (Р) | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 1. | Відповідність попиту населення | 9 | 8 | 8 | 9 | 8,5 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,05 |
| 2. | Досконалість виконання основної функції | 9 | 9 | 9 | 9 | 9 | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 0,25 |
| 3. | Довговічність | 5 | 6 | 6 | 4 | 5,25 | 2 | 4 | 2 | 4 | 3 | 0,1 |
| 4. | Зручність у користуванні | 10 | 9 | 10 | 9 | 9,5 | 6 | 3 | 6 | 5 | 5 | 0,18 |
| 5. | Легкість дій з товаром | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 5 | 6 | 4 | 6 | 5,25 | 0,19 |
| 6. | Раціональність форми | 9 | 10 | 9 | 9 | 9,25 | 4 | 5 | 3 | 3 | 3,75 | 0,13 |
| 7. | Досконалість виробничого виконання | 9 | 8 | 8 | 9 | 8,5 | 3 | 2 | 5 | 2 | 3 | 0,1 |
| Загальна сума балів | 28 | |||||||||||
Оцінка якості виробів з пластмас.
Вивчення якості виробів починають з оцінки зовнішнього вигляду, конструкції і ознайомлення з дефектами. Потім проводять передбачені нормативними документами найпростіші хімічні і фізико-хімічні досліди, а для харчового посуду також гігієнічні випробування.
Важливим є вимоги до виду і складу пластичної маси, конструкції виробу, його зовнішнього вигляду, якості обробки.
За хімічним складом і фізико-хімічними властивостями пластмаси повинні задовольняти вимоги ДСТУ та ТУУ. Виконання цих вимог повинно гарантуватись виробниками.
1. Вивчення зовнішнього вигляду і конструкції. Оцінка виробів починається з перевірки правильності вибору пластмаси для його виробництва, оскільки вид і природа матеріалу визначає його основні властивості. Особливу увагу звертають на колір, блиск, характер поверхні, спосіб виготовлення тощо.
2. Конструкція виробів повинна бути раціональною, відповідати ергономічним та естетичним властивостям. Форми і розміри перевіряють за технічними описами, кресленнями, зразками-еталонами. Лінійні розміри вимірюють лінійками, мікрометрами, штангенциркулями. Ємність вимірюють мірними циліндрами. У порожнистих виробів перевіряють діаметр верхньої частини і висоту, у виробів овальної та прямокутної форми – довжину, ширину і висоту.
Під час оцінки зовнішнього вигляду і обробки враховують спосіб їх виготовлення. Видувні вироби мають шви, що не є дефектом, але вони повинні бути добре зачищенні (заполіровані). Поверхня пресованих виробів повинна бути гладенькою і блискучою.
Сліди від литника на литих виробах повинні бути зачищенні. На всіх виробах не допускаються подряпини від абразивних матеріалів, сколи, заусениці. Вироби, що склеєні з двох або декількох частин, не повинні мати патьоків і виступання клею на лицьовій поверхні.
Розпізнавання дефектів виробів з пластмас проводять за малюнками, зразками, і визначають причини їх виникнення, поділяючи на допустимі і недопустимі. У Таблиці 3 наведені найбільш розповсюджені дефекти. Отримані данні у результаті виконання дослідження записують у Таблицю 4.
Таблиця 3.
Опис найбільш розповсюджених дефектів.
| № пор. | Вид дефекту та його опис | Основні причини виникнення | Допускається чи не допускається |
| У пресованих виробах | |||
| 1. | Поверхневі включення інших матеріалів | Забруднений прес-порошок, забруднені прес-форми | Допускаються краплеві включення в обмеженій кількості |
| 2. | Нерівномірне забарвлення (сіре, матове) | Нерівномірний нагрів прес-форми | Допускається у обмежених розмірах на не лицьовій поверхні виробу |
| 3. | Недопресовки – крихкі і щільні місця (на чорних виробах сірі плями), а також заглибини на поверхні виробу | Мале дозування, недостатній тиск; низька текучість, витікання матеріалу у зв'язку з великими зазорами між пуансоном та матрицею | Не допускаються |
| 4. | Роздутими – односторонні та двосторонні випуклими або пухирі на поверхні виробу, іноді супроводжуються тріщинами | Недоброякісний прес-порошок з великою кількістю летких речовин, не зроблена допре совка для видалення надлишків утворених газів | Допускаються у виробах дрібні роздутими діаметром до 1 мм |
| 5. | Розводи – сірі плями або полоси, сліди розтікання матеріалу | Окремі грудки прес-порошку не перейшли в плавкий стан, дуже швидке розтікання окремими патьоками (при перегріві) | Допускаються малопомітні розводи |
| 6. | Короблення – деформація виробу | Нерівномірна усадка виробу при охолодженні або вигині при витягуванні з прес-форми | Допускається площею не більше 5 % розміру виробу |
| 7. | Тріщини | Механічні пошкодження при витягненні виробу з прес-форми; усадка і внутрішня напруга; рівномірний обігрів; прес-порошок низької якості | Не допускається |
| 8. | Заусенеці, щербини, сколи і завалені края граней, що утворились при витягненні потовщеного облою | Потовщений облой, що утворився при підвищеному дозуванні і малій текучості прес-порошку | Допускаються в обмеженому розмірі і кількості у добре заполірованому вигляді |
| 9. | Різні подряпини | Шліфування крупно-зернистими абразивними матеріалами; відбитки подряпин на внутрішньому боці прес-форми | |
| У виробах, що виготовлені литтям, штампуванням, роздуванням та іншими методами формування | |||
| 10. | Недолив – неповністю оформлений виріб | Нестача матеріалу при дозуванні | Не допускається |
| 11. | Перелив – утворення грату в місцях стику частин роз’ємної форми | Підвищена доза матеріалу, знос і перекос форми | Допускається при хорошому зачищенні грату |
| 12. | Стикові шви – проміжні лінії спаю окремих потоків литтєвої маси, що понижують міцність у місцях стику | Низька температура розливу і форми | Не допускається |
| 13. | Здуття і пухирі (внутрішні і поверхневі) | Підвищений вміст летких речовин; розпад полімеру при підвищеній температурі | Допускається в обмеженій кількості (на невидимих місцях діаметром до 1мм) |
| 14. | Усадочні раковини – заглибини на поверхні виробу | Підвищена усадка при перегріванні розплаву; низький тиск упорскування | Допускається в обмеженому розмірі і кількості |
| 15. | Короблення виробу | Витягнення з форми недостатньо охолодженого виробу; утворення внутрішніх напруг при нерівномірному застиганні виробу у формі | Допускається з обмеженням (площею не більше 1 % від розмірів виробу) |
| 16. | Тріщини | Утворення внутрішніх напруг і недбале витягнення з форми | Не допускається |
| 17. | Подряпини, риски, сколи на поверхні виробу | Механічні пошкодження; відбитки пошкоджень на поверхні форми | Допускаються в обмеженому розмірі і кількості (заполіровані) |
| 18. | Різнокольоровість – нерівномірне забарвлення | Нерівномірний розподіл у розплаві і розпад барвника при підвищеній температурі | Допускається з обмеженням |
| 19. | Відхилення від розмірів | Надмірна усадка матеріалу, невідповідність розмірів форми за неправильного його конструювання або внаслідок зносу | Допускається в межах встановлених відхилень |
Таблиця 4.