Згідно із законом, ф'ючерсні контракти можуть полягати тільки на ф'ючерсних біржах, а КТФТ є єдиним органом, правом реєстрації ф'ючерсних бірж, що володіє (або контрактних ринків). Це право реєстрації є важливим інструментом, особливо враховуючи той факт, що окремій реєстрації підлягає кожен ф'ючерсний контракт. КТФТ розробила вимоги для ф'ючерсних бірж.
Ці вимоги стосуються як надання докладного обгрунтування для пропонованих ф'ючерсних контрактів, так і встановлення правил ведення торгівлі. Ф'ючерсні біржі повинні діставати схвалення в КТФТ за кожним новим правилом або зміною в правилах.
Комісія має право змінити або доповнити правила ведення торгівлі, якщо це необхідно для підтримки порядку на ринку.
У виняткових випадках, КТФТ може відмінити реєстрацію контракту і зупинити торгівлю конкретним контрактом або біржі в цілому. Вирішення КТФТ може бути оскаржене у відповідному суді. Проте відміна реєстрації контракту до теперішнього часу Комісією не застосовувалася.
КТФТ здійснює реєстрацію різних категорій професійних учасників ф'ючерсної торгівлі. Реєстрація також здійснюється Національною ф'ючерсною асоціацією. Процес реєстрації включає зняття відбитків пальців і надання повній інформації про учасника.
Умови створення та діяльності товарних бірж на території України визначає Закон України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р.[39]
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій. З цього визначення можна зробити такий висновок: біржа є господарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні та економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета - сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.
Товарна біржа має право: встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів; створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них; розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти; зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір; встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори; встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил; засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах; укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України; вносити до державних органів пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності; видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання; здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
Стаття 4 Закону України "Про товарну біржу" визначає обов'язки цієї організації. Товарна біржа, зокрема, забезпечує створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі [39].
На біржові та позабіржові угоди поширюються одні й ті самі правові норми про угоди. Йдеться, по-перше, про норми розділу І глави 3 Цивільного кодексу Української РСР (статті 41- 61), по-друге, про відповідні статті розділу II "Окремі види зобов'язань", що регулюють відносини купівлі-продажу, міни, поставки. Разом з тим біржова угода має певні юридичні особливості. Тому види, особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 "Біржові операції" та ст. 17 "Правила біржової торгівлі" Закону України "Про товарну біржу". Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, які також затверджують біржові комітети [25,87].
Предметом біржової угоди є так званий біржовий товар. Згідно з п. "а" ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж.
Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладання контракту.
Ф'ючерсний контракт визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
Отже, основним завданням Закону України "Про товарну біржу" є удосконалення сфери діяльності товарної біржі, деталізація механізму державного регулювання біржового товарного ринку, визначення єдиних правил біржового арбітражу з метою розгляду спорів через постійно діючі третейські суди, розроблення правил біржової торгівлі щодо регулювання професійної діяльності учасників біржового товарного ринку, забезпечення гарантій виконання контрактів, запровадження в практику нових технологій, які будуть сприяти обмеженню фінансових ризиків на ринку товарів.
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТОВАРНОЇ БІРЖІ
2.1. Аналіз діяльності товарних бірж України
В період незалежності України почався активний розвиток різних інфраструктур ринку, поряд з ними розвивалися і товарні біржі. Найбільших обертів розвитку товарні біржі досягли в 2000 році, а уже на початку 2003 р. в Україні було зареєстровано 400 бірж. Практичну діяльність здійснювали 237 бірж (59%), з них товарно-сировинних і товарних - 166 бірж (70%).
На біржах працювало 1,5 тис. осіб, з них 287 за сумісництвом. На кожній з бірж в середньому діяло по 16 брокерських контор (фірм). Статутний фонд бірж становив 63 млн. гривень. На біржах України було проведено 9 тис. торгів, за результатами яких до бюджету відраховано 2,9 млн. гривень. Фонд оплати праці працівників бірж складав 2,1 млн. гривень [38].
На біржових торгах у звітному періоді для продажу було запропоновано товарів та послуг на 27,4 млрд. гривень. Було укладено 41 тис. угод на суму 725,4 млн. грн., що на 2,5% більше ніж у відповідному періоді попереднього року [12, 283].
Середній обсяг одного торгу за звітний період на біржах України становив 80 тис. гривень. Найбільшою серед товарних бірж в Україні на сьогодні є Київагропромбіржа.
Коефіцієнт ліквідності на протязі 2003 року становив 2,7% проти 2,2% 2002 року. На міжнародних товарних біржах спостерігався найменший коефіцієнт ліквідності - (1,4%).
Біржова торгівля продукцією і товарами впродовж звітного періоду представлена спотовим ринком. На умові спотових угод було укладено 85,6% усіх угод на міжнародних товарних біржах України, на умові форвардних – 8,4%. Торгівля сільськогосподарською продукцією та продуктами харчування спостерігалась як на спотовому (відповідно 73,9 та 84,6%), так і на форвардному (відповідно 21,4 та 15,4%) ринках.
Біржова діяльність поширена на всі регіони України. На початку 2003 року на міжнародних товарних біржах, які діють у м. Києві, було укладено 43,1% (312,5 млн. грн.) усіх біржових угод України. На біржах Київської області укладено - 9,4%, Харківської – 7,8, Полтавської - 5,4 відсотка. Обсяги укладених угод на міжнародних товарних біржах інших регіонів України не перевищували 4,5 відсотка.
Найбільший обсяг угод (39,1% або 283,9 млн. грн.) було укладено на товарно-сировинних і товарних [37, 44]. Із загальних обсягів укладених угод 34% (248,8 млн. грн.) припадало на торгівлю сільгосппродукцією.
У порівнянні з відповідним періодом попереднього року обсяги укладених угод з сільгосппродукції збільшились у 5,8 раза.
Таким чином, на початку 2002 року на міжнародному товарному біржовому ринку постійний попит мали сільгосппродукція, паливо.
На початку 2006 в Україні зареєстровано 472 біржі. Практичну діяльність здійснювали 285 бірж (60%), серед них товарних і товарно-сировинних – 230 бірж.
На міжнародних товарних біржах працює 1,4 тис. осіб, крім того за сумісництвом працює майже 400 осіб. Фонд оплати праці працівників міжнародних товарних бірж складав 3,3 млн.грн. На кожній з бірж у середньому діє 9 брокерських контор (фірм).
На початку 2006р. на міжнародних товарних біржах України було проведено 9,9 тис. торгів. Для продажу було запропоновано товарів та послуг на 6,3 млрд.грн. і було укладено 24,7 тис. угод на суму 4,0 млрд.грн. (на третину більше, ніж на початку 2005р.). Середній обсяг одного торгу за звітний період на товарних біржах України становив 407,5 тис.грн., що на 7,8 % більше, ніж на початку 2005 року.
На товарних і товарно-сировинних біржах було укладено на 2068,4млн. грн. загального обсягу біржових угод. Див. табл.2.1
Таблиця 2.1
Обсяги укладених угод на товарних біржах 2006 р. [36, 2]
| Обсяги укладених угод | Кількість укладених угод | Середня вартість укладених угод, тис. грн. | ||
| млн. грн. | у % до підсумку | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Всього з них | 2068,4 | 100 | 1480 | 7796,7 |
| Київагропромбіржа | 827,5 | 40 | 297 | 2786,1 |
| Українська аграрна біржа | 655,6 | 31,7 | 893 | 734,1 |
| Українська універсальна біржа | 311,3 | 15,05 | 184 | 1691,9 |
| Чорноморська товарна біржа агропромислового комплексу | 274,0 | 13,25 | 106 | 2584,6 |
Отже з даних таблиці 2.1 видно що Київагропромбіржа займає 40%; Українська аграрна біржа - 31,7%, Українська універсальна біржа - 15,05%, Чорноморська товарна біржа агропромислового комплексу - 13,25% від загального обсягу укладених угод на товарних біржах.