Смекни!
smekni.com

Організація бухгалтерського обліку товарів на підприємстві (на прикладі Об’єднання "Сумипошта") (стр. 2 из 13)

- скорочення витрат обігу у сфері споживання шляхом удосконалення технології продаж, інформаційних послуг тощо;

- функції, що обумовлені концепцією маркетингу: розробка товару, ринкові дослідження, організація розподілу, визначення ціни, створення служб сервісу тощо [25].

1.2 Оцінка товарів

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, в тому числі і товари, і розкриття їх у фінансовій звітності викладені у П(С)БО 9 “Запаси” .

Згідно даного стандарту запаси включають в себе товари у вигляді матеріальних цінностей що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Запаси можуть надходити на підприємство з різних джерел, серед яких: купівля у постачальника або придбання підзвітною особою, внесок до статутного капіталу, безоплатне надходження, виявлення лишків в результаті проведення інвентаризації тощо.

На підприємствах, які здійснюють продаж товарів, розмір запасу товарів значно впливає на рентабельність. Товари часто виступають основним поточним активом торговельного підприємства, а тому мають вплив на розмір власного капіталу.

Проблема визначення собівартості товарних запасів має важливе значення як для фінансового і податкового обліку, так і для прийняття управлінських рішень на торговельних підприємствах.

Оцінка товарів у поточному обліку ґрунтується на первісній вартості товарів. Вона змінюється залежно від джерел надходження.

Виділяють чотири категорії товарів залежно від форм розрахунків з постачальниками.

1) товари, вартість яких оплачено грошовими коштами,

2) товари, отримані в межах бартерних операцій;

3) товари, отримані підприємством безоплатно;

4) товари, отримані від засновників як внесок до статутного капіталу.

Такий розподіл необхідний, оскільки кожній категорії відповідає свій порядок формування первісної вартості [12].

Особливості визначення первісної вартості запасів залежно від джерел надходження наведені в таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1

Визначення первісної вартості запасів залежно від джерел надходження

№ з/п Джерела надходження Первісна вартість
1. Придбання за плату Усі витрати, пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, у т. ч. витрати на: придбання, включаючи націнки постачальників, відсотки за придбання у кредит, наданий постачальниками, комісійні винагороди, послуги товарних бірж, митні збори і мита, транспортування, послуги сторонніх організацій за доставку тощо, витрати на заготівлю, на вантажно-розвантажувальні роботи; страхування, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якості технічних характеристик запасів
2. Виробництво запасів Виробнича собівартість, яка визначається П(С)БО 16 "Витрати"
3. Внесок до статутного капіталу Узгоджена засновниками (учасниками) справедлива вартість
4. Безоплатне одержання Справедлива вартість
5. Обмін на подібні запаси Балансова вартість переданих запасів (якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість)
6. Обмін на неподібні запаси Справедлива вартість переданих запасів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана або одержана в процесі обміну

При цьому на порядок обліку впливають такі фактори: номенклатура товарів; склад витрат з придбання товарів і можливість прямого включення їх до первісної вартості; метод оцінки вибуття запасів; потреба в інформації щодо собівартості придбання товарів за кожною одиницею для управлінських цілей; автоматизація облікових робіт.

Торгова націнка включає в себе суму ПДВ в купівельній вартості товарів.

Товари в момент їх оприбуткування обліковуються за цінами, які включають в себе витрати, пов’язані з їх придбанням та доведенням до стану, придатного для продажу.

Не включаються до первісної вартості товарів :

- понаднормові втрати і нестачі товарів,

- проценти за користування позиками,

- витрати на збут,

- адміністративні витрати,

- інформаційні, посередницькі послуги.

У П(С)БО 9 визначено, що одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Для багатьох підприємств торгівлі характерним є широкий асортимент товарів, тому визначення повної собівартості придбання за кожним найменуванням є досить важким.

Облікові ціни, за якими проводиться оприбуткування і списання товарів, не можуть включати всі елементи фактичної собівартості придбання товарів, оскільки деякі витрати визначаються тільки по закінченні звітного періоду (наприклад, витрати на оплату праці осіб, зайнятих закупівлею товарів, транспортні витрати за рахунками, що пред'явлені до оплати в цілому за місяць).

Витрати на придбання товарів (крім ціни постачальника) можуть обліковуватись як за кожною одиницею товарів (однорідною групою), так і в цілому за товарними запасами.

Значне місце займають витрати на транспортування товарів. Як правило, в торговій мережі присутні декілька груп товарів, тому в кінці звітного періоду витрати повинні бути розподілені.

Виділяють наступні методи розподілу транспортних витрат:

1) метод прямого розподілу.

2) метод розподілу за середнім відсотком.

Суть прямого методу розподілу транспортних витрат виходить із самої назви і полягає у прямому розподілі цих витрат між одиницями придбаного товару у вартісному або кількісному, або у ваговому співвідношенні.

Метод розподілу транспортних витрат за середнім відсотком передбачає визначення відсоткового співвідношення всіх транспортних витрат звітного періоду до всієї вартості товарів, що були здійснені в такому звітному періоді. Таке списання транспортних витрат є своєрідним коригуванням собівартості проданих товарів.

Слід зазначити, що застосування методу середнього відсотку не передбачає розподілу транспортних витрат безпосередньо при одержанні товару, як це здійснюється при застосуванні методу прямого розподілу. Протягом звітного періоду транспортні витрати накопичуються окремо на відповідних субрахунках. Розрахунок суми транспортних витрат, що підлягають списанню у складі собівартості проданих товарів, здійснюється за підсумками звітного періоду.

Співвідношенням усіх транспортних витрат звітного періоду і вартості усіх товарів, що були придбані на підприємстві у звітному періоду, визначається середній відсоток транспортних витрат (% ТЗВ):

% ТЗВ = [ (Сальдо по рах.28/ТЗВ + Дебетовий оборот по рах.28/ТЗВ) / (Сальдо по рах28 + Дебетовий оборот по рах.28)] х 100 %.

Визначивши величину середнього відсотка транспортних витрат, можна знайти суму транспортних витрат, які відносяться до складу первісної вартості проданих товарів:

Кредитовий оборот по рах.28/ТЗВ = Кредитовий оборот по рах.281 х ТЗВ х 100 %.

Потім визначається сума транспортних витрат, що припадають на залишок товарів.

Для підприємств роздрібної торгівлі розрахунок транспортних витрат, які відносяться до первісної вартості товарів, здійснюються із застосуванням купівельної вартості товарів, тобто без урахування суми торгової націнки.

Якщо товар було доставлено власними силами, то всі витрати, понесені у зв'язку з такою доставкою, повинні бути відображені у складі первісної вартості придбаних товарів.

При безоплатному одержанні товарів усі витрати, пов'язані з доставкою товарів, включаються до витрат діяльності.

Приватне підприємство для доставки конкретної партії товару від іншого постачальника оплачує транспортні послуги сторонній організації. Транспортні витрати включаються до собівартості товару та обліковуються на рахунку 281 "Товари на складі". В міру реалізації товару витрати відносяться на собівартість реалізованих товарів з відображенням на результатах фінансової діяльності, а залишки товарів обліковуються за ціною придбання з включенням транспортних витрат.

У відповідності до П(С)БО 9 "Запаси", придбані запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість товарів, придбаних за плату, є собівартістю товарів, в яку включено фактичні транспортні та інші витрати, пов'язані з придбанням товарів. Цей метод включення фактичних транспортних витрат до ціни конкретного товару звільняє від необхідності ведення розрахунку транспортних витрат на реалізовані товари за місяць та на залишок товарів на початок наступного місяця. На практиці бувають випадки, коли надходження в бухгалтерію підтверджуючих документів на різні послуги, що входять до собівартості товарів, часто не співпадає в часі.


1.3 Порядок проведення аудиту товарів

Основою господарської діяльності підприємств є матеріальні цінності. Аудит доцільно розпочинати з інвентаризації та перевірки виконання угод постачальників і покупців. Важливе значення має правильний вибір об’єктів інвентаризації. Вивчають організацію укладання договорів про матеріальну відповідальність, стан складського господарства, розміщення товарно-матеріальних цінностей, дотримання правил зберігання їх та охорону. При інвентаризації перевіряють також ваговимірювальні прилади з метою встановлення строків клеймування їх та перевірки відповідними спеціалістами.

Слід визначити наявність у клієнтів нормативних актів, норм витрачання сировини і матеріалів на виробництво, товарно-транспортних накладних, рахунків та інших первинних документів на перевезення матеріальних цінностей, оприбуткування і витрачання їх тощо.