Транспортне забезпечення опереційних процесів (стр. 5 из 10)
Таблиця 3.10
Види залежності між середньою відстанню перевезень та площею сільськогосподарських угідь
| Коефіцієнт, що враховує ступінь пересіченості рельєфу, конфігурації земель тощо | Залежність | Коефіцієнт кореляції | Критерій Фішера |
| 2,1 | Y=0,084X0,49 | 0,999 | 34154,6 |
| 2,4 | Y=0,096X0,49 | 0,999 | 8076,7 |
| 2,8 | Y=0,104X0,5 | 0,999 | 19808,0 |
| 3,1 | Y=0,115X0,5 | 0,999 | 115841,6 |
Джерело: розраховано Н.О. Балдінською (кафедра інформаційних систем і технологій Полтавської державної аграрної академії).
Якщо для періоду 1985-2000 рр. характерне було подрібнення земельних ділянок в зв’язку з розукрупненням великих колгоспів та колективних сільськогосподарських підприємств і створення фермерських господарств тощо, то для останнього часу характерна протилежна тенденція – збільшення землеволодіння окремих сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств за рахунок оренди земельних часток (наприклад, ТОВ „Агрофірма „Маяк” та СВК „Батьківщина” Котелевського району). З метою оптимізації землекористування фермерських господарств доцільно за рахунок оренди земель запасу, резервного фонду та земельних паїв громадян збільшити розміри їх землекористування до 300-400 га і більше.
Таблиця 3.11
Розподіл сільськогосподарських підприємств Полтавської області
за розміром сільськогосподарських угідь (2003 р.)
| Всього підприємств | Відсотків до загальної кількості підприємств | Площа сільськогосподарських угідь, тис. га | Відсотків до загальної площі сільськогосподарських угідь підприємств | |
| Підприємства, що мали сільськогосподарські угіддя | 2229 | 91,6 | 1386,4 | 100 |
| За розміром угідь, га | ||||
| до 5,0 | 86 | 3,5 | 0,3 | 0,0 |
| 5,1–10 | 130 | 5,4 | 0,9 | 0,0 |
| 10,1–20 | 180 | 7,4 | 2,8 | 0,2 |
| 20,1–50 | 710 | 29,2 | 26,7 | 1,9 |
| 50,1–100 | 281 | 11,6 | 18,7 | 1,3 |
| 100,1–500 | 285 | 11,7 | 66,4 | 4,8 |
| 500,1–1000 | 86 | 3,5 | 67,5 | 4,9 |
| 1000,1–2000 | 204 | 8,4 | 301,7 | 21,8 |
| 2000,1–3000 | 147 | 6,1 | 358,4 | 25,8 |
| 3000,1–4000 | 64 | 2,6 | 218,5 | 15,8 |
| 4000,1–5000 | 27 | 1,1 | 118,8 | 8,6 |
| 5000,1–7000 | 18 | 0,7 | 104,9 | 7,6 |
| 7000,1–10000 | 8 | 0,3 | 66,4 | 4,8 |
| більше 10000 га | 3 | 0,1 | 34,4 | 2,5 |
Джерело: [207].
Третій напрямудосконалення транспортного забезпечення підприємств АПК передбачає розширене застосування нових технологій підготовки вантажів до транспортування, забезпечення контейнерами з метою підвищення транспортабельності вантажів. Четвертий напрям включає формування транспортно-логістичних систем аграрних підприємств, удосконалення економічних взаємин між учасниками логістичного процесу тощо.
3. Енергозаощадження на транспорті. Оцінка енергоємності
транспортного процесу
В умовах перманентної енергетичної кризи важливого значення на транспорті набуває енергозаощадження – процес системної реалізації організаційно-економічних та техніко-експлуатаційних заходів, що спрямовані на ефективне використання енергоресурсів в транспортному процесі.
Особливістю сільського господарства є великі обсяги перевезення вантажів, на яких головним чином використовується автомобільний і тракторний транспорт, частково – гужовий.
Рівень економічності енергоспоживання на перевезенні вантажів автотранспортом доцільно визначати за опрацьованою нами формулою шляхом оцінки енергоємності транспортного процесу (етр) - кількість пального, яке витрачається на виконання одиниці транспортної роботи:
л/ткмде а1, а2 – нормативна витрата пального автомобілями відповідно на одиницю вантажообігу та одиницю пробігу, л;
g – коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу;
Р – вантажопідйомність транспортного засобу, т.
Енергоємність транспортування вантажів залежить, зокрема, від:
- класу вантажів;
- вантажопідйомності автомобіля;
- типу двигуна (карбюраторного чи дизельного), встановленого на ньому (табл. 3.13).
Таблиця 3.13
Енергоємність транспортування сільськогосподарських вантажів бортовими автомобілями по шляхах 1 групи (коефіцієнт використання пробігу 0,5 л/ткм)
| Марка автомобіля | Вантажопідйомність, т | Тип двигуна | Клас вантажу | |||
| І | II | III | IV | |||
| ГАЗ-52-04 | 2,5 | карб. | 0,196 | 0,240 | 0,313 | 0,372 |
| ЗАЗ-53А | 4,0 | карб. | 0,145 | 0,176 | 0,228 | 0,270 |
| ЗИЛ-130 | 6,0 | карб. | 0,123 | 0,149 | 0,192 | 0,226 |
| КамАЗ-5320 | 8,0 | диз. | 0,076 | 0,092 | 0,118 | 0,139 |
Джерело: власна розробка.
Найекономічнішим є великоваговий автомобіль КамАЗ-5320 (вантажопідйомність 8т) з дизельним двигуном, який на 1 ткм витрачає пального у 1,6-2,6 рази менше, ніж боргові середньотонажні автомобілі типу ГАЗ, ЗИЛ.
Еластичність зміни енергоємності перевезень залежно від класу вантажу характеризується наступними даними (табл. 3.14).
Таблиця 3.14
Зміна енергоємності транспортування залежно від класу вантажу
(вантажі 1 класу прийняті за одиницю)
| Марка автомобіля | Клас вантажу | ||
| II | III | IV | |
| ГАЗ-52-04 | 1,22 | 1,60 | 1,90 |
| ЗАЗ-53А | 1,21 | 1,57 | 1,86 |
| ЗИЛ-130 | 1,21 | 1,56 | 1,84 |
| КамАЗ-5320 | 1,21 | 1,55 | 1,83 |
Джерело: власна розробка.
На транспортування 1 т вантажів III класу витрачається у 1,6 рази, а вантажів IV класу – у 1,8-1,9 рази пального більше, ніж на транспортування вантажів І класу. Щоб збільшити вантажомісткість транспортних засобів, їх слід обладнувати спеціальними кузовами чи нарощувати борти.
Транспортні засоби використовують як автомобільний бензин (автомобілі з карбюраторними двигунами), так і дизельне пальне (автомобілі та трактори з дизельними двигунами). При визначенні енергетичної ефективності перевезення вантажів різними транспортними засобами виникає необхідність вимірювати енерговитрати в умовних одиницях. Визначити витрати умовного палива транспортними засобами можна за запропонованою нами формулою:
Еуп = 1,45 · Едп + 1,49 · Еаб,
де Еуп – витрати енергоресурсів на перевезення вантажів, т умовного палива;
Едп, Еаб – витрати відповідно дизельного пального та автомобільного бензину на транспортування вантажів, т;
1,45, 1,49 – коефіцієнти переводу відповідно дизельного пального та автобензину в умовне паливо.
Удосконалення енергозаощадження в підприємствах АПК варто здійснювати з урахуванням громадської думки. Адже які б науково обґрунтовані заходи не були б запропоновані науковими установами, але безпосередньо їх реалізувати мають керівники, фахівці та робітники підприємств.
Соціальний моніторинг проблем енергозаощадження в АПК вперше в Полтавській області був проведений науковцями Полтавської державної аграрної академії в 1993 р. Тоді було здійснено анкетне опитування 120 керівників і спеціалістів сільського господарства області. З метою порівняння точки зору такої категорії працівників на зазначену проблему нами в 2003 р. було проведене аналогічне опитування з використанням того ж інструментарію – анкети „Оцінка стану енергозбереження в умовах переходу до ринку”.
Аналіз даних опитування свідчить, що впродовж 10 років відбулися певні зміни у поглядах респондентів на заходи зі зменшення енергоємності виробництва продукції (табл. 3.15).
Матеріали соціального моніторингу, на наш погляд, дозволяють зробити висновки щодо пріоритетних напрямків енергозаощадження:
- технічний напрям (розширення обсягів виробництва та застосування енергоефективних технічних засобів, зокрема, для транспортування вантажів, використання вітро-, гідро- та геліоелектричних установок на підприємствах);
- організаційно-економічний напрям (удосконалення матеріального стимулювання енергозаощадження, зокрема, водіїв транспортних засобів);
Таблиця 3.15
Оцінка пропонованих заходів зі зниження енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції (відсоток респондентів, що брали участь в опитуванні)
| Пропоновані заходи | 1993 р. | 2003 р. | 2003 р. +, - до 1993 р., п.п. |
| Удосконалення матеріального стимулювання економії енергоресурсів | 75,0 | 52,5 | -22,7 |
| Збільшення обсягів застосування енергоефективних технологій виробництва сільськогосподарської продукції | 71,9 | 55,0 | -16,9 |
| Розширення виробництва енергоефективної техніки для сільського господарства | 67,2 | 77,5 | 10,3 |
| Збільшення обсягів застосування енергії вітру, води, сонця | 63,3 | 55,0 | -8,3 |
| Розширення сфери застосування робочої худоби | 38,5 | 32,5 | -8,0 |
| Застосування лише енергоефективної техніки | 20,3 | 47,5 | 27,2 |
| Придбання імпортної енергоефективної техніки | 14,1 | 0 | -14,1 |
| Більше застосовувати ручну працю замість машин | 3,0 | 15,0 | 12,0 |
Джерело: власна розробка.
- організаційно-технологічний напрямок (розширення обсягів застосування енергоефективних технологій виробництва продукції, зокрема, підвищення транспортабельності вантажів тощо).